Ми пам’ятаємо!

Чи є майбутнє у нації, яка потроху забуває своє минуле, свідомо відрікається від історії свого народу? Звичайно, ні. Щоб про-справжньому любити свій рідний край, треба знати його історію, пам’ятати сторінки життя своїх предків, зберегти і донести ці глибинні спогади до свідомості якомога більшої кількості людей. В історії народів світу є події, які залишили глибокий слід у пам’яті людській. До таких, безумовно, треба віднести Другу світову війну.

11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. До Вашої уваги пропонуємо знайомство із художніми творами, які варто почитати про історію Голокосту, концентраційні табори , створені фашистами.  «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна - ця книга допоможе розповісти про цю трагічну сторінку історії юному поколінню. Цей роман ірландського письменника став бестселером  The Sunday Times та The New York Times, отримав дві премії Irish Book Awards, а також чимало інших нагород. По всьому світу було продано понад 7 млн. примірників, а також здійснено успішну екранізацію книжки.

    Історія показана крізь очі безневинного і нічого не підозрюючого про події, що відбуваються, Бруно, восьмирічного сина коменданта концентраційного табору. Після переїзду він випадково знайомиться із єврейським хлопчиком Шмулем, що живе з іншого боку огорожі табору, і вони стають друзями. Бруно вважає, що Шмулю дуже пощастило, бо він має дуже цікаве життя. Коли родина Бруно знову переїжджає, він вирішує попрощатися зі Шмулем, робить підкоп і заходить на територію табору. Шмуль дає йому смугастий одяг і вони вирушають до бараків на пошуки батька Шмуля, після чого їх відправляють до газової камери (замаскованої під лазню), у якій вони гинуть разом. Цей роман варто прочитати не лише людям, які цікавляться тематикою Другої світової війни, а й просто всім дітям, і дорослим, адже книжка навчить цінувати життя та рідних, покаже, якою буває жорстокість та до яких фатальних наслідків вона може призвести.

«Татуювальник Аушвіцу» – це надзвичайна історія одного-єдиного життя і великої любові. Авторка Гізер Морріс відтворює шлях однієї людини через найгірші часи і місця в історії. Це реальна історія колишнього в'язня Аушвіцу Лалі Айзенберга (Соколова), яку він розповів лише після смерті кохання свого життя – дружини Гіти.

    У 1942 році Лалі Соколова привезли в один із найбільших таборів смерті - Аушвіц. Він знав багато мов , тож йому доручили таврувати в'язнів - дряпати цифри на їхніх руках. Сьогодні ці номери - один із головних символів антилюдяних злочинів Голокосту.

У черзі на татуювання стояла молода дівчина Ґіта, налякана й розгублена. Для Лалі це було кохання з першого погляду. Він заповзявся не тільки вижити, але й будь - якою ціною захистити її. Так почалася одна з найбільших життєствердних, відважних, зворушливих історій про Голокост - історія кохання татуювальника Аушвіцу.

Ці книги є своєрідним місточком, що єднає батьків з дітьми, бабусь і дідусів з онуками.