Є
ляльок багато в мене:
в
Люди платтячко зелене,
в
Олі стрічки красивіші,
в
Юлі очі голубіші,
в
Галі кращі черевички,
в
Маші симпатичне личко,
Катя
вміє говорити,
а
Оленочка – ходити.
Та
з усіх ляльок гарненьких
лиш
одна для мене мила:
її
з клаптиків стареньких
я
із мамою пошила.
Ляльки - це чарівний світ, який
протягом усього життя пов'язує нас з дитинством, викликаючи в душі найніжніші і
найсвітліші почуття. Ми ростемо і ділимося з лялькою усіма своїми
переживаннями, вона для нас і мама, і подруга, і дитина. Граючи в доньки-матері,
діти завжди наділяють ляльок тільки їм зрозумілими ролями. Лялька м'яко і не
нав'язливо допомагає знаходити вихід з важких ситуацій.
Нещодавно
в бібліотеці-філії №1 для дітей ім. Л.Українки
пройшов урок народознавства «Ляльки моєї бабусі».
