Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



субота, 30 вересня 2023 р.

Моя Україна - колискова козацької слави


       Понад усе у всі часи українці цінували свою свободу. Тому  через це воювати нам доводилось багато і часто. Доводиться і нині. Захищати себе від нападників і не допустити завоювання території. Хто б міг подумати, що брати до рук зброю українцям доведеться й у третьому тисячолітті.

      Змінювались обладунки, зброя, воєнні тактики та способи формування військ, та незмінним залишився волелюбний дух, незламність і здатність до саможертовності, яка дивує увесь світ. Не раз ми воювали і боролись. Переможемо і цього разу.

      Які вони - українські воїни Х, ХVІІ, ХХІ століть? Дружинники Київської Русі ІХ – ХІІІ століття; козаки XV – XVIII століття; опришки  XVI  - XIX століття; Січові стрільці  ХХ століття (1914-1920 роки); вояки УПА 1942 - 1954 роки; самооборона, «укропи», кіборги -  вони були і є сильними, відчайдушними  та незламними.  Сучасні українські воїни – це ті, хто взявся за зброю, щоб захистити нашу державу.

     До Дня  захисників і захисниць України, який цьогоріч відзначається 1 жовтня,  у бібліотеці - філії №5 оформлена патріотична виставка «Українські воїни всіх часів: від скіфів до кіборгів». 


Бібліотекар презентувала користувачам художні твори  про минуле та сьогодення нашої країни та запросила до перегляду історико-патріотичної відеопрезентації про українських воїнів різних століть, завдяки якій можна «зазирнути» в далеку історію України.

пʼятниця, 15 вересня 2023 р.

Поезія, обпалена війною

 

Нашому поколінню випало жити у суб’єктний період історії країни. Реальність, з якою нам довелося стикнутися, вбивала, калічила, але разом з тим робила нас сильнішими.

Після 24 лютого 2022 року багатьом здавалося, що слова померли. Як знаходити їх, коли перед очима - трупи, роз­кидані на вулицях, знищені міста, закривавлені цивіль­ні й військові? Як писати, поки ракети падають на твоє місто? Яким віршованим розміром, яким тропом охопити біль від запланованого росією геноциду українського на­роду?

На щастя, слова не померли. Від шоку і болю вони зникли, щоб через якийсь час повернутися – набагато точнішими, чеснішими, безжальними, понівеченими, але дуже сильними й справжніми.

«Про що гудуть сирени України?» - літературний альманах патріотичної лірики в різних авторських стилях, із різної перспективи та з єдиним посилом – «Україна. Війна». Цей мотив об’єднав поетів, прозаїків, ілюстраторів: разом учасники проєкту зібрали кошти на допомогу ЗСУ та вигравіювали мис­тецтвом криваву історію сьогодення. Тут чути постріли, тут вид­но згорілі будинки, тут понівечені трупи на дорогах, тут щоденна точка фізичної й моральної напруги українських військових, тут віра, тут повернення додому. Де б ми не були фізично, ми – тут, у своїй державі.

    До збірки увійшли твори авторів з різних куточків України – Луцька, Запоріжжя, Полтави, Києва, Харкова, Новоукраїнки, Білої Церкви  та ще багатьох міст і сіл. Є серед них і коростенці – Сергій Ущапівський, Костянтин Климчук (нині мешкає у Білій Церкві) та Олександр Бригас (зараз живе у Португалії). Саме слова із вірша С. Ущапівського стали назвою альманаху «Про що гудуть сирени України?».

 Пропонуємо детальніше ознайомитися із збіркою у віртуальному форматі за посиланням: https://www.litera.kyiv.ua/archives/1430

Ми віримо в Слово, віримо в Перемогу, віримо, що все буде Україна!

четвер, 7 вересня 2023 р.

Мудрість світу гусячим пером

 

Грамотний — видющий і на все тямущий.                                                     (українське прислів’я)

    Ось і промайнуло безтурботне літечко і дзвоник знову покликав  дітей та студентів здобувати грамоту. Тож, мабуть, не випадково саме у вересні в системі Організації Об'єднаних Націй відзначається Міжнародний день грамотності. Традиція започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності  і  має на меті  підкреслити  важливість грамотності  та освіти  як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства.

Ми живемо у світі, де прогрес рухає людство до все вищого й вищого рівня грамотності. Тож нові покоління, безумовно,  грамотніші за попередні… А  от  з чого все починалося, як люди починали опановувати грамоту?

    Зазирнути у глибину прадавніх здобутків людського розуму ми спробували в бібліотеці-філії №3 для дітей, провівши разом  з нашими  юними користувачами  історичне дослідження «Гусяче перо як символ писемності», адже без писемності не могло би бути будь-якого прогресу і саме писемність є тією ланкою,  яка  передає  досягнення попередніх поколінь  нащадкам. Захід увібрав в себе хвилинку дотепності  «Грамоти вчиться — завжди пригодиться», під час якого дітям запропонували пригадати та пояснити прислів’я,  приказки, загадки, фразеологізми  про перевагу розуму та навчання над невіглаством.



    Інтелектуальний діалог « Рухаємо розумом прогрес» показав обізнаність та розуміння дітей  про  взаємозв’язок між  примітивними досягненнями давніх людей до сучасних технологій.

    Цікавинкою заходу стала відео-подорож в історію виникнення писемності та засобу письма -  гусячого  пера. І символом писемності гусяче перо стало тому, що саме ним були написані наукові книги, які рухали прогрес, книги-літописи, завдяки яким ми можемо «зазирнути» у минулі цивілізації, та  прекрасні художні твори, що виховали безліч поколінь грамотними і культурними людьми.

    На вершині грамотності, безумовно стоїть її величність книга. Такий висновок зробили учасники дослідження, бо ж у книгах зібрана вся мудрість світу. Тому і стала найпоширенішою народна приказка «Хто книги читає, той багато знає».