Ура! Нарешті зима вступила
в
свої
права
і
порадувала першим
справжнім
снігом.
Кожного року ми зустрічаємось із першим снігом і він дуже часто
не схожий на своїх тезок. То великою хурделицею лякає і за довгу ніч так
настудить, що ранком не можна причинити дверей, стільки насипало снігу. То у
відлигу «впаде» і стане мокро-брудний, дощовий, туманний…І зима стає
непоказною, наче Попелюшка. А в бузкових, фіолетових сутінках сніг світиться. І
над білим маревом витанцьовують казкові дивовижні привиди. Інколи впаде ніжний, пухнастий, і от уже білими сувоями перемотана земля, і хрустке світло стелиться
долами і лісами, і від цього сяйва спадає злість, і туга, і гіркота з душі…
