Спогади на полотні

 Майдан живе, і буде жити,

Народ, що волі прагне, не здолать,                                              

Бо правду, як Дніпро, не зупинити,

Бо ми – і спів, і гнів, і мир, і рать.

                                                                                                                         О. Мороз

21 листопада українці відзначатимуть День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Події Революції Гідності знайшли відображення у художній літературі, музиці, живописі.   Бібліотекар бібліотеки-філії №8 підготувала арт-презентацію  творів художника Івана Пішти.  

   «У червні 2014 року я намалював першу картину із серії «Cпогади на полотні». Хотілося віддатися роботі повністю, але не склалося – громадська активність і волонтерство потребували багато часу, тож реалізація моїх намірів затягнулася… Сьогодні я готовий показати те, над чим працював останні роки, але сказати, що проект «Cпогади на полотні» закінчено, я не кваплюся», – говорить Іван  Пішта – професійний художник із активною громадянською позицією. Від початку Майдану і до сьогодні займається волонтерською діяльністю. Ретроспективна серія картин – наново пережиті особисті враження і досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою зануритись у свої спогади, у картинах автора побачити власні пережиті історії. Ті, хто про Майдан знає з чужих вуст – зможуть відчути настрій, з яким українці виборювали власний вибір свого майбутнього. Більшість коштів, отриманих від продажу картин, ідуть на підтримку війська. Роботи Івана Пішти перебувають у приватних колекціях в Україні та закордоном.

Розділи почуття смайликом

  

Посміхайтеся, люди, частіше,
 На землі тоді буде тепліше.
 Хай турботам немає кінця,
 Але посмішка всім до лиця.

 Кожного року 19 вересня відзначається незвичайне свято - день народження усміхненого електронного символу - «Смайлика». Вони прийшли в наше життя разом із комп’ютером. Так, 19 вересня 1982 року Скотт Фалман, професор психології університету Карнегі Меллон у Піттсбурзі, відправив колегам електронне повідомлення. У ньому він запропонував інтернет-користувачам під час спілкування в мережі використовувати послідовність символів - ":-)" - як маркер для жартівливих повідомлень. Свій вибір вчений пояснив тим, що цей значок схожий на усміхнене обличчя, який намалював американський художник Харві Болл. І ось уже багато років смайлик є незмінним атрибутом спілкування. На зовнішній вигляд смайликів у різних країнах вплинули місцева культура та алфавіт. Наприклад, у Східній Азії смайлики називаються каомодзі, вони дуже схожі на персонажів з аніме.

    Напередодні свята читачі бібліотеки-філії №8 взяли участь у акції-емоції «Розділи почуття  смайликом». Діти розмальовували  кульки-смайлики та дарували друзям із власними побажаннями. Бібліотека підписує дитячий журнал «Смайлик», з яким познайомились учасники акції. Крейдою діти малювали смайлики,  з яким отожнюють себе в реальному житті. Найбільш захопливим було відгадування назви мультфільмів, зашифрованих  смайликах, а також  читання у ролях оповідання «Як смайлики дружбу шукали»

Ну а найбільше  посмішок було, коли діти передавали емоцію смайлика, зображеного на картинці.

Всі без винятку ділились гарним настроєм та усмішками. Смайлик – це чудовий винахід, який допомагає нам краще передати емоційне забарвлення текстового повідомлення. Саме ці кілька знаків змушують нас посміхатися або сумувати. Якщо ви сьогодні ще не посміхались, приходьте до нашої бібліотеки за  гарним настроєм!

Книга, спорт і гра

  Пролунав останній дзвоник, незабаром розпочнуться літні канікули, а на дітей чекає ще одне свято - День захисту дітей. Бібліотека-філія №8 разом зі спортивним клубом «Витязь» для дітей мікрорайону «Ковельський» провели бібліотечний квідич «Книга, спорт і гра». На команди «Розумників» і «Спортиків»  чекало безліч випробувань: розгадати кросворд, взяти участь у «Велоперегонах», перевірити свої знання у вікторині «Віриш чи ні?». 

Бібліоподорож в літні канікули

  Ось і закінчився  навчальний  рік, розпочалися довгоочікувані  літні канікули. Попереду три місяці, які будуть насичені яскравими подіями, незабутніми враженнями, теплими зустрічами. А бібліотека бажає своїм читачам  провести  свій відпочинок з користю, дізнатися багато нового та цікавого.  Саме тому філія №8 запропонувала школярам початкових класів ЗОШ №1 цікаву подорож до бібліотеки «У світі книги чарівної». Діти ознайомились з найновішою літературою та періодикою,  яка надходить до книгозбірні.

Рідна мова – цвіт душі, святиня, доля, дух і честь народу

Рідна мова дається народові Богом,

чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. 

В. Захарченко

  Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року на Генеральній конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.                           
   Із сивої глибини віків бере початок наша рідна українська мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Якою була боротьба української мови за незалежність, дізнались юні читачі бібліотеки-філії №8, прийнявши участь в інтелектуальному конкурсі «Чи знаю я рідну мову?».

Книжкові перлини для кожної дитини

  Отримала бібліотека-філія №8 цього року багато нових, дуже цікавих книжок для дітей. 

І вирішила бібліотекар розповісти про них не тільки постійним, а й потенційно новим читачам. Як же це зробити? На допомогу прийшли нові технології. Скориставшись сервісом  Prezi, бібліотекар Олена Бородійчук створила яскраву віртуальну виставку, яку ми пропонуємо вашій увазі:

Чекаємо відгуків та нових читачів до бібліотеки!

Великдень всіх нас на гостини просить

На столі – духмяна паска, 

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки.

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдна:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.

                                                    Платон Воронько

  Весна дарує нам різноманітні свята, серед яких одне з найбільших християнських, яке символізує торжество віри та початок нового життя – Воскресіння Господнє.  Це свято шанувалось ще нашими предками і мало низку цікавих обрядів. Тиждень до свята мав назву Білий. У понеділок прийнято білити хати. У вівторок прибирали свої оселі. У середу обов’язковим було прання та прасування одягу. Четвер називали чистим, оскільки саме в цей день закінчували з роботами по господарству. У страсну п’ятницю випікали паски, а у суботу відбувалося найцікавіше дійство - розписування писанок.                            

  Таку цікаву інформацію отримали учні недільної школи Свято-Покровського храму під час народознавчої години «Великдень всіх нас на гостини просить».      
  Бібліотекар філії №8 Олена Бородійчук ознайомила дітей з переглядом літератури  «Церковні дзвони, мов весна, Великий день до нас приносять…».

  Про традиції святкування Паски на Поліссі діти дізналися з книги «Погостини»  нашого видатного земляка Василя Скуратівського.                                 Цікаво та пізнавально для учнів пройшла вікторина про історію та святкування Великодня.

   На завершення кожен спробував себе в ролі писанкаря. Ось які гарні писаночки будуть прикрасою на великодньому столі.

Вибір професії або задача з багатьма невідомими

  «Безграмотними у 21 сторіччі будуть не ті, хто не вміє читати та писати, а ті, хто не вміє вчитися, довчатися та перевчатись».

Елвін Тоффлер, 

американський соціолог

  

  Всіх старшокласників хвилює питання: ким бути? Як знайти головну справу свого життя, щоб почувати себе задоволеним морально і матеріально, щоб приносити найбільшу користь людям, своїй країні? Зараз  світ професій швидко змінюється. Освоєння нових технологій народжує одні професії, інші залишаються в минулому. Професій в світі  значно більше (понад 40000), ніж коло навчальних предметів, що вивчаються в школі (12-15), тому ототожнення улюбленого шкільного курсу з професією не завжди є надійним орієнтиром у виборі професії. Як уникнути помилок і розчарувань у виборі свого шляху?

  Саме для відповіді на ці питання для майбутніх студентів в бібліотеці-філії №8 було проведено самотестування. Читачі протягом двох годин проходили ліцензований міжнародний профорієнтаційний тест «Магелано університет». 

  Мета тесту - надати допомогу у визначенні майбутньої професії та місце навчання. Пройти тест корисно старшокласникам, випускникам середніх спеціальних навчальних закладів  віком від 14 до 25 років.  На сайті розміщено корисну інформацію про ринок праці в Україні, найактуальніші професії, поради для батьків, як допомогти дитині визначитися з професією, поради щодо написання резюме та як підготуватися до співбесіди. 

  Якщо ви ще не визначились куди піти навчатись, радимо скористатись порталом «Моя кар’єра» та пройти тестування вдома або завітайте до бібліотеки. Ми раді бачити вас і готові завжди допомогти!

Диво-писанка

  «Писанки-це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб. Нам слід пишатися ним перед усім світом»

О. Довженко 

  Надзвичайні, чарівні, дивні. Саме такі слова вихоплюються у людей, які бачать весняно – великодні писанки. Тому і не дивно, що вони сприймаються як символ України.

Незалежній Україні слава нині і повік

З святом тебе, наша Україно!

З святом усіх нас!                   

  

  Святкуймо і пам’ятаймо слова видатного українського політичного діяча, історика, публіциста польського походження Вячеслава Липинського, палкого патріота України: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути. Державу Українську може здійснити наша любов до неї, а не зненависть до її ворогів».

  До Дня незалежності України бібліотека-філія №8 підготувала віртуальну виставку «Ти прекрасна, Україно, нашого народу дім». Пропонуємо ознайомитися з нею.

Іду душею до Тараса

 Який потрібно мати

В душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство

І через сотні літ.

Яким зарядом треба

Наснажити слова,

Щоб пісня і сьогодні

                                                      Звучала, як нова…

О. Підсуха

   Ім’я Тараса Григоровича Шевченка відоме нам з дитинства, з перших кроків навчання. Це ім’я стало символом нашого народу, його «Кобзар» - в кожній хаті, його вірші вишиті на рушниках. Шевченко – це наша душа, мудрість і сила.

  До святкування 200-річчя від дня народження Т. Шевченка Національна бібліотека України для дітей проводила Всеукраїнський віртуальний фотоконкурс для дітей і дорослих «map-Ukraine Шевченкіана». 

І знову у мандри запрошують книги

І знову у мандри запрошують книги ...
В далекі часи, в дивовижні країни.
Відкриються вам таємниці великі:
І мудрі поради, і жарти дотепні.
Вчіться, діти! Мудра книжка
Допоможе вам пізнати
З того, що колись іншими
І посіяно, й пожато!

  

«Садочок наших читачів» - 

під таким гаслом бібліотека-філіал №8 провела церемонію нагородження переможців конкурсу на кращого читача для учнів 2-5 класів. Сам конкурс суттєво відрізнявся від попередніх. По-перше, стартував у січні 2013 року, враховував всі нюанси відвідування читачами бібліотеки: читання протягом року, відвідування влітку та під час інших канікул, бажання читати, розповідь про прочитане та кількість прочитаних книг.                                                              Прийняти участь у конкурсі виявили бажання 24 читачі. Учасники разом з бібліотекарем виготовили стенд, на якому було розміщено фото дітей. За кожну прочитану книгу читач отримував пелюстку з назвою книги, яку він прочитав і  наклеював біля свого фото. Чим більше було прочитаних книжок, тим гарнішими ставали квіти у бібліотечному садочку. Діти з цікавістю спостерігали, скільки прочитаних книжок у інших учасників, та які книги найбільше користуються попитом.

    Переможцем конкурсу стала Семеній Юлія із ЗОШ №1. Вона прочитала  31 книгу. Друге місце посіла Артемович Сніжана, учениця ЗОШ №9 – 21 книга. Третє місце розділили між собою Селюк Дмитро ( ЗОШ №9) та Романенко Ангеліна (ЗОШ №1) прочитавши по 17 книжок.

  Переможці були нагороджені книгами, солодощами та оплесками вболівальників.

                                                          

Живуть українські обереги

  «Берегиня, обереги – наші давні й добрі символи. Їхнє  генетичне коріння сягає глибини століть. Маючи такі прекрасні символи , народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й душу, нашу родовідну пам`ять».
                                                                В.Скуратівський

   Без верби на покуті та хрещеної ікони, без вишитого рушника наші пращури не уявляли свого життя. Ці речі-обереги супроводжували їх від першого кроку до останнього подиху, уособлювали добро й силу, захищали від всіляких негараздів.    

   Якими ж бувають обереги? На це та інші питання школярі шукали відповідь разом з бібліотекарем філії №8 Бородійчук Оленою на уроці народознавства «Українські прадавні обереги» . Дітям було цікаво дізнатися про них. А найбільше їм сподобалася розповідь про ляльку - мотанку – українську народну ляльку, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Її передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка у свою чергу - своїй дитині. Це - ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
  Українська лялька тим унікальна, що вона така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші – глиняні - сягають доби Трипілля!
  Сакральна істота з хрестом замість обличчя символізує гармонію вертикалі(духовності) і горизонталі(земного розвитку людини). Оскільки робилась лялька з тих матеріалів, які були під рукою – клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь -  то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
   Діти познайомились з переглядом літератури «Українські обереги». А на закінчення уроку керівник гуртка «Чарівна голка» дитячого будинку творчості Наталія Дідківська провела майстер-клас для дітей по виготовленню ляльки - мотанки.
   Кожен із задоволенням зробив свою іграшку. Тепер лялька - оберіг поселилася вдома у дітей.

                                                    

Колиска роду людського

Спішу до неї, мов лелека,

Простори кинувши до ніг,

Несу любов свою здалека,

Яку назавжди я зберіг.

Дитячих літ моїх колиска,

Моя порадниця свята,

Вона, як доля, рідна й близька,

Міліш її ніде нема…

   Рідна батьківська хата. З нею пов’язані найсвітліші спогади і почуття кожної людини, сімейні традиції та родинний затишок. Саме старенька українська хата була уособленням самої родини, символічним вогнищем, місцем, де оживають спогади.
   Декілька років тому Наталія Скаківська, керівник клубу «Вітязь» та Олена Бородійчук, бібліотекар філії №8, вирішили створити краєзнавчий куточок. Все почалося з коловоротки, глечика, рубеля…І в цьому році відкрили народознавчу кімнату «Українська хата», де зібрані речі початку ХХ століття з багатьох сіл нашого району. Приємно було спостерігати, як старенькі дідусі й бабусі віддають речі, які зберігали протягом багатьох років немов скарб.
  


«У неї в хаті, як у віночку», - говорили про гарну господиню. Основний елемент української хати – покуть(святий кут), де розміщено ікони, прикрашені великим рушником (божницею). Рушник охороняв оселю від «поганих» очей.




Неподалік від покуті стоїть стіл, біля нього – ослін, поблизу якого розташована скриня – дівоче багатство.

У «кухонній» зоні є мисник – шафа для зберігання посуду, хлібна поличка, де, крім хліба, тримали інші продукти. Тут і діжа для тіста, чавуни, глечики, ступа, дерев’яні відра, плетені короби з лози, берези; кошелі, корито для замісу тіста.











   Дивлячись на стенд із старовинними фотографіями, діти можуть в своїй уяві відтворити, як жили їхні однолітки. І зараз «Українська хата» поповнюється новими експонатами. Всіх бажаючи доторкнутися до історії українського села запрошуємо за адресою: м. Коростень, вул. Маяковського, 105-А.