Булінг: як протистояти тиску однолітків

 

    Сучасне суспільство стикається з багатьма викликами, серед яких особливо гостро постає проблема булінгу - систематичного цькування, приниження та психологічного або фізичного насильства, що найчастіше проявляється у підлітковому середовищі. Саме в цей час особливо важливими стають прийняття однолітками, відчуття приналежності до колективу, підтримка та визнання. Тому образливі слова, насмішки, приниження, соціальна ізоляція, погрози, поширення чуток або кібербулінг можуть завдавати глибоких психологічних травм, руйнувати самооцінку, позбавляти відчуття безпеки та негативно впливати на подальший розвиток дитини.

    Особливу небезпеку становить те, що булінг не завжди помітний дорослим. Він може ховатися за жартами, мовчанням, демонстративним ігноруванням або повідомленнями в соціальних мережах. І дуже часто дитина, яка потерпає від цькування, залишається сам на сам зі своїми переживаннями, не наважуючись розповісти про проблему.

    Саме тому надзвичайно важливими є просвітницька робота, формування культури ненасильницького спілкування та виховання поваги до людської гідності. У бібліотеці-філії №4 пройшла година спілкування, під час якої учасники заходу (учні 6-8 класів) долучилися до відвертої розмови про взаємини, дружбу, повагу та особисті кордони. Під час зустрічі діти дізналися, що таке булінг, які його основні прояви та чим він відрізняється від звичайного конфлікту. Разом із бібліотекарем розглянули різні види цькування: фізичне, словесне, соціальне та кібербулінг. Особливу увагу приділили проблемі тиску з боку однолітків, коли заради схвалення компанії підлітки можуть погоджуватися на вчинки, які суперечать їхнім переконанням.

    Підлітки активно включилися в інтерактивну гру «Булінг: конфлікт чи тиск однолітків?», під час якої аналізували життєві ситуації та вчилися розпізнавати різні прояви агресії. Цікавим стало обговорення, як правильно реагувати на образи, приниження та провокації. Діти з'ясовували, чому важливо вміти відстоювати власну думку, не боятися сказати «ні» та не піддаватися негативному впливу

    Під час практичної вправи «Як сказати «ні» і не піддатися тиску?» тренувалися добирати впевнені відповіді на провокаційні висловлювання та ситуації, у яких їх змушують діяти всупереч власному бажанню. Окремо поговорили про роль свідків булінгу та про те, чому не можна залишатися байдужими, коли ображають іншу людину. Діти дійшли висновку, що підтримка постраждалого, відмова поширювати образливі повідомлення та своєчасне звернення до дорослих можуть допомогти зупинити цькування.

    Теплі відчуття викликала вправа «Слова підтримки»,  під час якої діти писали на паперових листочках слова підтримки, добрі побажання та теплі вислови, які хотіли б почути самі або подарувати іншим. Кожен мав можливість поділитися своїми думками, висловити побажання добра, дружби, взаєморозуміння та поваги - іноді одне добре слово, щира підтримка чи просте «Я поруч» можуть допомогти людині повірити в себе та відчути, що вона не самотня.

    Такі заходи допомагають підліткам краще розуміти себе та інших, формують культуру спілкування й навчають будувати стосунки на основі довіри та поваги.

    Пам'ятаймо: Ніхто не має права принижувати вас, а звернутися по допомогу - це не слабкість, а сміливий і відповідальний крок. Не мовчіть, не підтримуйте цькування, поважайте інших і не бійтеся бути собою!

КНИГОЗБІРНЯ СЕРДЕЦЬ: 70 РОКІВ СВІТЛА НА ПОЛИЦЯХ

 

Є дні, які не хочеться просто провести – їх хочеться запам’ятати.

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек наша книгозбірня відкрила свою 70-ту сторінку.

Сім десятиліть тому все починалося з двох невеликих кімнат на другому поверсі будинку Тимофія Карловича Прижибінського – засновника Коростенського фарфорового заводу. А сьогодні наша книгозбірня – це книги, проєкти, дитячий сміх, українське слово, творчість, розмови, допомога, зустрічі й, найголовніше, люди.

Саме про людей ми й хотіли говорити цього дня.

Бо 70 років бібліотеки – це не просто дата. Це 70 років, написаних людьми.

На ювілей до нас завітали наші колишні колеги, читачі, друзі, партнери, дарувальники, люди, які в різні роки були частиною життя бібліотеки.

    Особливо теплою була зустріч із колишніми працівницями. Тетяна Максимівна Маєвська, яка свого часу очолювала нашу бібліотеку, згадувала роки роботи – і було особливо приємно почути, що започатковані тоді справи й сьогодні залишаються частиною нашої бібліотечної роботи. Поруч була й Тетяна Миколаївна Вигівська, яка також працювала в бібліотеці.

    У такі моменти особливо відчуваєш: у бібліотеці нічого не зникає безслідно.
Кожна людина залишає тут свою сторінку.

А ще цього дня було багато музики.

    Наш добрий друг і читач Анатолій Петрович Вигівський подарував гостям одразу три прекрасні пісні. І, здається, саме в такі хвилини бібліотека звучить особливо по-справжньому – не книжковими сторінками, а голосами людей.

До нашого свята долучився Коростенський міський ліцей №6.

    Щирі слова привітання прозвучали від педагогічного колективу, а учні подарували нам свої творчі номери – пісню «Хай вам буде добре» та український танець. Окрема подяка – за теплі слова, підтримку, солодкі подарунки й за ту співпрацю, яка давно стала значно більшою, ніж просто партнерство.

До речі, про дітей.

Наша бібліотека сьогодні – це простір, де дитина може не тільки взяти книжку додому. Тут можна читати, грати, творити, співати, спілкуватися, пробувати нове й просто бути собою. Про це дуже тепло говорила Наталія Пашинська – мама нашої маленької читачки Софії, викладачка Школи мистецтв і людина, з якою нас об’єднує спільна любов до культурного життя Коростеня.

А Софія подарувала бібліотеці гру на флейті під пісню «You Are My Sunshine».

І це теж про нашу бібліотеку: дорослі створюють простір, а діти наповнюють його життям.

    Не обійшлося й без усмішок. Галина Григорівна Галенза, найзапальніша абонентка бібліотечної служби «Турбота», додала до свята доброго гумору – бо бібліотека має бути не тільки про книги й серйозні розмови. Вона має бути місцем, де можна зустрітися, посміятися, поговорити й відчути себе своїм.

А ще нам дуже хотілося нікого не залишити «за кадром». Ми згадували колишніх працівників, дякували дарувальникам, волонтерам, партнерам, друзям бібліотеки, нашим читачам і всім, хто допомагає їй залишатися живою.

Сподіваємося, нам це вдалося.

А якою є наша бібліотека сьогодні?

Мабуть, саме на це запитання відповідає наша відеоробота «Все починається зі слова: Бібліотека, яка звучить», створена для участі в обласному конкурсі «Краща бібліотека Житомирщини».

У ній – наша сучасна бібліотека.

Мовне коло «СловоРух АУ», дитячий мовознавчий гурток «Гучноголосики», мовні практики, дитячі зустрічі, партнерство, творчість, живе українське слово.

Ми свідомо хотіли показати не просто приміщення, полиці й книжковий фонд. Хотіли показати, що бібліотека змінюється разом із людьми. Що сьогодні книга може стати початком розмови. Що бібліотека може бути місцем, де навчаються без страху помилитися, де говорять українською, знайомляться, підтримують одне одного й створюють щось нове.

«Все починається зі слова. І поки звучить українське слово — звучить бібліотека».

Тож цим відео теж хочемо поділитися.

https://www.youtube.com/watch?v=2u6c0Jr-c0M&t=3s

А ще в цей день було те, що неможливо передати ні сценарієм, ні фотографією. Наприкінці ми розділили святковий коровай між усіма присутніми. І в цьому був особливий символ. Не було «гостей» і «господарів». Не було чужих і випадкових. Були свої. Люди, які працювали тут колись. Люди, які працюють тут сьогодні. Люди, які приходять сюди читати. Люди, які допомагають, дарують книги, підтримують наші ідеї.

Люди, які просто люблять цю бібліотеку. Одна велика бібліотечна родина.

Після свята ми отримали дуже теплий відгук від Галини Василівни Цепкової – колишньої бібліотечної фахівчині, поетеси, людини, яка сама багато років писала історію нашої книгозбірні.

Вона сказала, що це було справжнє свято, у якому ожила історія бібліотеки – від її початку до сьогодення.

А завершила свій відгук словами, які хочеться залишити тут:

«І як би серце не боліло,

його все ж тягне до краси,

і в цьому людяність і сила,

і перемога над усім —

темним!»

Мабуть, саме про це була наша зустріч. Про красу, яка залишається потрібною навіть у непрості часи. Про людей, які повертаються туди, де колись працювали. Про дітей, які приходять сюди сьогодні. Про тих, хто відкриває нову книгу, і тих, хто пише нову сторінку бібліотечної історії разом із нами.

70 років уже написано. А історія триває.

Тож книгозбірня сердець – це не про полиці. Це про людей, які роблять її своєю.

Футбольна гордість України — Андрій ШЕВЧЕНКО

 

    Є імена, які знають не лише футбольні вболівальники. Є люди, чиї перемоги стають частиною історії цілої країни. Андрій Шевченко — саме така постать.

29 вересня 2026 року легендарному українському футболісту виповнюється 50 років. Це чудова нагода згадати яскраві сторінки його спортивного шляху — від перших матчів у київському «Динамо» до вершин світового футболу.

     Шлях юного Андрія Шевченка до великого футболу розпочався саме в Київському "Динамо". Його талант, швидкість, техніка та неймовірне відчуття голу швидко привернули увагу футбольного світу. Особливо яскравим став сезон 1998-1999рр., коли Шевченко забив 8 голів у Лізі чемпіонів, допомігши «Динамо» дійти до півфіналу турніру. А у 1999 році Шевченко став гравцем італійського «Мілана» 🇮🇹 . Тут українець перетворився на справжню футбольну зірку. Уже в дебютному сезоні він забив 24 голи  в чемпіонаті Італії та став найкращим бомбардиром Серії А.

• 2003 рік — тріумф у Лізі чемпіонів

Фінал Ліги чемпіонів 2003 року назавжди залишився в історії. «Мілан» і «Ювентус» не змогли визначити переможця в основний та додатковий час. Доля трофея вирішувалася в серії пенальті.

Останній удар «Мілана» виконував саме Андрій Шевченко.

• Гол!

«Мілан» — володар Кубка європейських чемпіонів, а українець — переможець найпрестижнішого клубного турніру Європи.

Наступна вершина була ще вищою. У 2004 році Андрій Шевченко отримав «Золотий м’яч» — нагороду найкращому футболісту Європи.

Він став третім українцем після Олега Блохіна та Ігоря Бєланова, який здобув цю престижну відзнаку.

Та, мабуть, найважливішими були матчі, у яких Шевченко виходив на поле у синьо-жовтій формі. 

    Національна збірна посідає особливе місце в кар'єрі Андрія Шевченка.

У 2006 році Україна вперше в історії вийшла до фінальної частини чемпіонату світу. Капітаном команди був Андрій Шевченко. Українці подолали груповий етап, перемогли Швейцарії в серії пенальті та дійшли до чвертьфіналу - найкращого результату України на чемпіонатах світу.

У складі національної збірної Шевченко провів 111 матчів і забив 48 голів.

    Сюди ж до київського клубу футболіст повернувся після виступів за "Мілан" та "Челсі", де й завершив ігрову кар'єру у 2012 році.

На домашньому чемпіонаті Європи 2012 року Шевченко подарував українським уболівальникам незабутній футбольний вечір.

У матчі проти Швеції він двічі вразив ворота суперника головою та приніс Україні перемогу — 2:1.

    Це був один із тих моментів, коли футбольна перемога об'єднала мільйони людей.

З 2016 по 2021 рік Андрій Шевченко очолював збірну України. За цей час він повністю перебудував її гру, перевівши команду з захисного футболу на сучасний, комбінаційний та атакувальний стиль.

    Історичний чвертьфінал Євро-2020: Найвище досягнення збірної на чемпіонатах Європи. Команда під керівництвом Шевченка вийшла з групи, у драматичному матчі 1/8 фіналу здолала Швецію (2:1) і увійшла до вісімки найкращих команд континенту.

    Розгром Сербії (5:0) та перемога над Португалією (2:1): У відборі на Євро-2020 Україна зайняла перше місце у групі, перегравши чинних на той момент чемпіонів Європи на чолі з Кріштіану Роналду.

Вихід до Еліти Ліги Націй: Під його керівництвом збірна піднялася до Дивізіону А, де змагалася з найсильнішими командами світу та перемагала Іспанію (1:0).

Цифри, за якими ціла футбольна історія:

• переможець Ліги чемпіонів
• володар «Золотого м’яча»
•  48 голів за збірну України
•  111 матчів у складі національної команди
• успішна кар'єра в європейському футболі
• капітан збірної України

    Але спортивна історія Андрія Шевченка — це не лише трофеї, голи та рекорди.

Це історія мрії, наполегливості та щоденної праці. Історія хлопця з України, який зміг піднятися на вершину світового футболу й зробити так, щоб на футбольних аренах світу звучало ім’я Україна.

    До 50-річчя Андрія Шевченка наша бібліотека запрошує згадати найяскравіші моменти його кар'єри, переглянути матеріали про легендарного футболіста та відкрити для себе історію людини, яка стала символом українського футболу.

Андрій Шевченко — ім’я, вписане золотими літерами в історію українського спорту!