Флешбук на роман С. Талан «Спокута»

     «Жіноча доля, хто її розкаже? Жіноча доля, хто її збагне?»… Пам'ятаєте слова пісні, яку співала Раїса Кириченко. Як знайти ту дорогу, яка вестиме до омріяного щастя?.. Ніхто не підкаже і не дасть компас, щоб зорієнтуватися на місцевості… Кожен шукає свій шлях, долає труднощі, набиває синці, щоб, врешті –решт, відчути себе щасливою жінкою, дружиною, мамою…

    Багато українських письменників зверталися у своїй творчості до зображення жіночої долі. Часто над цією темою розмірковує і сучасна українська письменниця Світлана Талан. Вона пише романи в жанрі «реальних історій», які їй підказує життя. Головна героїня її книжок - жінка-українка, вольова, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою любов: до чоловіка, до дітей, до батьківщини. Бібліотекарі бібліотеки – філії №4 створили флешбук на роман «Спокута», який пропонуємо до перегляду.

З пензлем у руках і ніжністю в серці

 Катерина Григорівна Лісова – талановитий український живописець, журналіст, неймовірно мудрий керівник, та перш за все – Жінка, яка світ бачить серцем. Вона вимальовує пензлем вічні почуття, котрі ніколи не втратять цінність.

  У читальній залі центральної  бібліотеки  пройшла мистецька респект-зустріч «З пензлем у руках і ніжністю в серці», в рамках якої була презентована персональна виставка до ювілею коростенської художниці Катерини Лісової; вона привертає увагу присутніх неймовірним космосом барв і напівтонів.  

  Катерина Григорівна прийшла у мистецтво не зовсім прямим шляхом. Вона повністю присвятила себе полотну та фарбам, коли їй було вже за п’ятдесят. Все попереднє трудове життя займалася журналістикою у редакціях газет Житомира та рідного Коростеня. І тому багато містян знають її, передусім, як журналіста міськрайонної газети «Радянське Полісся» та очільниці міської газети «Іскоростень», адже здатність володіти словом відчула ще зі шкільної лави, саме тоді була надрукована її перша критична замітка.

Час книжкового дозвілля

Книга - колективна пам'ять людства.

                                       Г. Сміт
 

  

    Література… вона вічна як саме життя. Її називають володаркою людських  душ і сердець, що допомагає  здійснити мандрівки по всьому світі лише за допомогою нашої уяви, тільки треба захотіти: відкрити книгу і почитати. Літературу називають людинознавством. Спілкування з книгою, знайомство з перлинами світової літератури сприяє загальному розвитку особистості. Література  навчає думати, фантазувати. Тільки подумай: ти читаєш про країну, в якій ніколи не був і ніби сам опиняєшся в цій незнаній країні. Розгортаєш книжку про лицарів, які жили колись давно, декілька століть тому, й ось вони перед тобою, чується передзвін шабель, іржання бойових коней. Ти ніби стаєш  незримим  учасником  усіх подій, якимось дивом опинившись у минулому або майбутньому, мандруючи сторінками фантастичних творів, відкриваючи неземні світи, невідкриті ще галактики.  Дуже вірно сказав хтось, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Книга - це і мудрий учитель, і щирий друг. У книгах ми знаходимо відповіді на багато питань, що хвилюють нас у житті. Читання книги має здатність відволікати від тривоги, заспокоювати, дає можливість зануритися у вигадані світи, захистити, хоч на короткий час, від страшної реальності.

   Книга - ідеальний учитель…

    У бібліотеці - філії  №5 був проведений літературний марафон «В колі героїв улюблених книг (знайомство з країнами світу та видатними письменниками цих країн). Учасники, читачі літературного марафону,  розповіли  про видатних письменників світу, книги яких вони прочитали  і які вони пропонують, рекомендують своїм знайомим, друзям, усім читачам бібліотеки. Якщо ви любите читати так само, як ми, то ці книги - для вас!