Кольоровими кроками у світ книг

 

    Чи знаєте ви, що у світі існує дуже багато свят? Деякі з них ми відзначаємо всією країною, деякі – в школі або ж у теплому родинному колі. Та є й такі, що відомі далеко не всім, наприклад  - День взуття різного кольору! Утім свято це засноване не просто так - воно покликане нагадати, що кожен із нас – особливий, унікальний і неповторний. Ми відрізняємося кольором волосся, характерами й уподобаннями. Погодьмося, що було би кепсько, якби усі ми були однаковісінькими, еге ж? Те ж саме - із взуттям. Різний його колір уособлює бажання бути такими, як нам хочеться– справжніми! Тож не варто боятися вирізнитися! Знаючи про це, варто із повагою ставитися до людей, які в такий спосіб висловлюють свою індивідуальність (навіть, якщо нам і видається це незвичним!). Уявіть лишень собі сусіда за партою у різних черевичках! Певно, вони викликатимуть усмішку на ваших устах. Та потім, переконані, ви згадаєте про це свято, а отже, – про повагу до інших людей і бажання бути до них доброзичливими.  

    Юні користувачі бібліотеки-філії №1 ім. Лесі Українки із задоволенням долучилися до цієї яскравої події та взяли участь у модному вердикті «Яскравий розмах ноги з книгою»: хтось прийшов у різнокольорових кросівках, хтось - у веселих шкарпетках із малюнками, а дехто навіть створив справжні «взуттєві образи». Але найцікавіше чекало попереду - до кожного свого образу діти підбирали книгу! Так, барвисті шкарпетки привели когось до пригод Гаррі Поттера, а яскраві довгі панчохи одразу нагадали про веселу та незалежну Пеппі Довгапанчоху. Юні читачі також знаходили свої історії серед казок, пригодницьких книг та сучасних дитячих видань, а наші топові читачі  продемонстрували свої образи на бібліотечному подіумі - «Червона доріжка: Book & Look». Захід перетворився на справжній фестиваль моди, уяви та читання, де кожен зміг проявити себе, відчути радість спілкування та знайти «свою» книгу.

    Цікавинки про взуття різного кольору дізналися члени клубу «Всезнайко» - учні 4-А класу КМЛ №10, які завітали до бібліотеки – філії №3 на книжковий блік-фаг «Веселкові барви читання». До середини ХІХ ст. було звичною річчю носити однаковісінькі черевики - лівий і правий. Здивовані?! Даремно!! Доводилося розношувати, аби взуття набувало форми стопи. Згодні, що це зовсім не зручно? Приблизно, як і взуття акторів у Давній Греції. «Чому?» – запитаєте ви. Бо воно (котурни) було на величезній платформі – такій, щоби глядачі навіть з останнього ряду змогли побачити акторів на сцені. І, так, актори-чоловіки теж такі носили!

    Ну, і як же без рекордів?! Довжина найбільшого кросівка сягає… понад 5 метрів. Справжнісінький «будинок на шнурівках». А на додачу – взуття із майбутнього: кросівки, які самі зашнуровуються (точнісінько, як у фільмі «Назад у майбутнє»!). Як?! У них вбудований датчик: тільки-но ви ставите п'ятку–шнурівки затягуються самі. Мрія для тих, хто не любить такої мороки!

    Крім цього, читачі дізналися, що навіть взуття може розповідати історії, дружити і навіть… читати книжки! Як і про те, що носити різне взуття – це не помилка, а веселий спосіб підкреслити свою «інакшість». Кожен колір взуття – це крок у світ книг, а різнокольорове взуття читачів допомагало вирушити у подорож веселкою. Кожен колір - це нова зупинка, нові книги і нові пригоди. Червоний колір – колір сміливості і пригод. В ході гри «Знайди пару» перевіряли (і підтвердили!) свої кмітливість й уважність. А гра «Книжкова естафета взуття» веліла  вправно пронести затиснуту між колінами книгу, виставивши при цьому ногу вперед, – у найяскравішому взутті. Помаранчевий  – колір радості, сміху і гарного настрою. Під час розминки «Яке ти взуття?» присутні називали колір свого взуття і асоціацію. Наприклад:  я – синій кросівок, бо люблю бігати. А для настрою – зробили спільне фото взуття усіх учасників. Жовтий – колір сонця, світла і знань. Саме книги  допомагають нам ставати розумнішими. Під час вікторини «Взуття у казках» відвідувачі пригадали саме ті казки, у яких згадується взуття. Зелений – колір природи. Книголюби правильно з’єднували вислови про природу нашої України. Голубий  колір – саме тут почалися пригоди. Під час гри «Веселі шкарпетки» – учасники заходу із заплющеними очима шукали в кошику пару серед різних шкарпеток. Синій – колір дружби і доброти. Кожен «всезнайківець» написав на своєму «паперовому взутті» щире побажання товаришу – на згадку про цей «різнокольоровий» день у бібліотеці! Фіолетовий – колір чарів і таємниць. Тут живуть найзагадковіші історії. Присутні дізналися про взуттєві рекорди та дива.

    Ось така чудова випала нагода переконатися, що навіть звичайне взуття може бути чарівним! А бібліотека – тим місцем, де оживають історії, серце переповнює радість й іскриться щирий сміх!

Тож нехай і ваші кроки ведуть до нових знань та цікавих книг!

Детективні та шпигунські пристрасті

 

    Дитячий детектив - один з  найрізноманітніших жанрів в сучасній літературі. Він приваблює дітей таємницями, які потрібно розгадати. Персонажі цих книг  самостійно ведуть розслідування й викривають злочинців, часто перевершуючи в цьому поліцію та детективів.

    Разом з головними персонажами детективів для дітей Енолою Голмс,  супер- агентом Грицем Мамаєм, детективами Носиком, Квятковським, Нишпоркою,  Агатою Містері, Мейзі Хітчінз та з допитливими, спостережливими  школярами 2-А класу  міського ліцею №11 фахівці бібліотеки-філії №1 для дітей ім. Лесі Українки провели книгорозслідування «Детективні та шпигунські пристрасті». Хлопчики та дівчатка почули про те, що сучасний детектив - це не просто гора м’язів і надсекретна зброя в кишенях. Ні! Сучасний слідчий повинен володіти неабияким інтелектом, мати гарне логічне мислення, хорошу інтуїцію - ось справжня зброя сучасного  детектива. Спостережливість та увагу діти тренували під час гри «Запам’ятай і назви предмети». Юні детективи відрізняли правдиву інформацію від неправдивої, відповідаючи  на питання та показали спостережливість й увагу, порахувавши камінці в банці, не дістаючи їх звідти, просто намагаючись вгадати.

                                                      

    Видумана злодійка виготовила копію картини, щоб пограбувати музей і замінити справжню картину на її копію. Учасники розслідування визначали відмінності в картинах і запобігли пограбуванню. Детективу потрібно вміти добре запам’ятовувати обличчя людей - маленькі слідчі складали фоторобот вигаданих злочинців, чию зовнішність описувала бібліотекар.

    Особливу увагу бібліотекарі приділили знайомству з детективними книгами: відкрили для себе найпопулярніших літературних героїв-детективів та отримали цікаві рекомендації для подальшого читання.

    За уважність, кмітливість і вміння працювати в команді школярі були відзначені спільною нагородою - «Дипломом юного детектива».

    Книгорозслідування стало не лише захопливою розвагою, а й чудовою можливістю розвинути інтелектуальні здібності, логічне мислення та щиру любов до читання. Воно подарувало дітям яскраві емоції, нові знання та впевненість у власних силах, адже кожен зміг відчути себе справжнім детективом.

А дзвін чорнобильський все лине… (продовження)

 

    Важливість збереження пам’яті – цей меседж вклали бібліотекарі бібліотеки – філії №4 в екологічну годину пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу». Ведучі розповіли учням 7-А класу КМЛ №12 про мирне життя міста Чорнобиль до трагічних подій - про його затишну атмосферу, щоденну працю жителів і звичний ритм життя. Особливу увагу було приділено історії будівництва Чорнобильської атомної електростанції, яка стала символом технічного прогресу свого часу. Діти дізналися про розвиток молодого та сучасного міста Прип’ять - його інфраструктуру, культурне життя та роль у забезпеченні роботи станції. Звучали поетичні рядки, які торкнулися сердець присутніх і нагадали про важливість збереження пам’яті. Під час заходу згадали героїзм ліквідаторів аварії та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності та самопожертви.

    Бібліотекар бібліотеки -філії №5 презентувала для своїх читачів виставку-пам'ять «А дзвін чорнобильський все лине» з  розділами «Місто, де зупинився час», «Це урок, написаний болем», «Вони й шли у вогонь, щоб врятувати інших». Мета виставки -звернути особливу увагу на осмислення чорнобильської трагедії через книги, які не лише розповідають про події квітня 1986 року, а й змушують замислитися над ціною людських помилок, силою самопожертви та відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

    Наслідки Чорнобильської трагедії й сьогодні впливають на здоров’я людей, довкілля та історичну пам’ять усього світу. «Чорнобиль не має минулого часу» - під такою назвою проведено годину-застереження в бібліотеці-філії №8. Присутні почули вражаючі факти та цифри про трагедію планетарного масштабу. На виставці-інсталяції «Чорнобиль,: біль і пам’ять людства» були представлені твори про Чорнобильську трагедію: В. Васильчук «Чорнобильські поневіряння Бучі», М. Камиш «Оформляндія або прогулянка в зону», В. Яворівський «Марія з полином у кінці століття», В. Матвієнко «Монолог у дорозі з Чорнобиля», І. Драч «Чорнобильська мадонна» та ін.

    Минуло 40 років від дня Чорнобильської катастрофи, але її уроки залишаються актуальними і нині. Ця трагедія стала символом ціни замовчування правди, небезпеки техногенних ризиків, відповідальності держави перед громадянами, сили людської солідарності та жертовності ліквідаторів.

    Чорнобиль - це не лише трагедія минулого. Це нагадування про необхідність берегти життя людей, довкілля та історичну пам’ять.

    Сьогодні Чорнобиль - це пересторога. Це відповідальність. Це тиха молитва за тих, хто віддав життя, і глибока вдячність тим, хто врятував світ. І поки ми зупиняємося, щоб згадати, поки відкриваємо книги й прислухаємося до їхніх голосів, поки в наших серцях озивається той далекий дзвін – пам’ять живе. Вона не згасає. Вона говорить. Вона веде нас крізь час - щоб ми не забули.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо…