Велич історії –Житомира

Уривок вірша Житомир

Це вістря племені древлян -
Житомир гордовитий.
Поліська сонячна земля
Легендами сповита.
 
Тут річки Гуйви течія
І Тетерева води
Милують зір, дають життя
І розкіш всій природі.
 
Князь давньоруський Житомир
Заклав тут перший камінь,
Щоб шанували жито й мир,
Щоб славним містом стали.

Тетяна Мошковська

Місто Житомир – обласний центр України, що розкинувся на мальовничих берегах ріки Тетерів. Існує версія, що назва топоніма Житомир походить від слів «мир» та «житичів». Згідно однієї з легенд, населений пункт був утворений у 884 р. як невелике укріплення (дерев'яний замок) на високих гранітних скелях притоки Тетерева – Кам'янки. Житомир належить до найдавніших міст України. З часів Середньовіччя і до сьогодні Житомир був, є адміністративним центром регіону.

До 1140-ї річниці з дня заснування Житомира бібліотекарями бібліотеки-філії №4 ПБ КМТГ було підготовлено історичну відеодовідку «Велич історії –Житомира».

Зазирнемо в історію міста… Археологами  поблизу міста було виявлено поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста також розкопано могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х–XIII століть.

За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ століття священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра – Житомира, що нібито відмовився служити Олегу, сховався у лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки і Тетерева. Згодом над глибоким урвищем над Кам’янкою збудували дерев'яний замок.

Олена Пчілка – вічна берегиня України

 

      Друзі, як ви гадаєте, що спільного у словах «мистецтво», «переможець» і «променистий»? Ні, не всі слова – іменники. Авжеж, що й не всі слова мають літеру «п». Ще спроба? Погоджуємось, що запитання із зірочкою… Даємо підказку: ці слова ввела в українську мову жінка, псевдонім якої пахне… медом! І це… Олена Пчілка!

А що ми ще знаємо про Олену Пчілку? Адже вона відома не лише тим, що разом із чоловіком виховала знамениту на увесь світ доньку, яка обіцяла світові «крізь сльози смітись», -  Лесю Українку! Про це міркували наші любі друзі, які завітали на гостину до бібліотеки - філії №3 в межах літературної замальовки «Олена Пчілка – вічна берегиня  України» (до 175-річчя від дня народження української діячки).

Ольга Драгоманова (так-так, саме таким є справжнє ім’я Олени Пчілки, адже вона – сестра не менш знаменитого і поважного професора-українця Михайла Драгоманова) була різносторонньою особистістю. Переклади світової класики і збирання замальовок писанок, написання літературних статей про сучасних для неї письменників і наукова робота про малювання на стінах, видання патріотичного часопису «Рідний край» і боротьба за українську мову – далеко не весь спектр її діяльності.

Отож, після віртуальної «Мандрівки Україною», зокрема місцями, де побувала у свій час Олена Пчілка, гості бібліотеки дізналися, що об’єднує Коко Шанель та Олену Пчілку. Складно, еге ж?:) А йдеться про їхнє новаторство у світі моди: французька «ікона стилю» запровадила моду на засмагу, а наша Олена Пчілка на… вишиванки серед українських жінок.

Під час виконання завдання «Перша…» ліцеїсти намагалися відшукати серед фейків правдиві факти про Олену Пчілку. Так, зокрема, вдалося дізнатися, що вона стала першою українкою, чий чоловік пішов у декретну відпустку; першою збирачкою українського орнаменту; першою з жінок, яка взялася реформувати українську мову, дбаючи про її поповнення поетичними і літературними словами; першою жінкою-академіком.

Гадаєте, що на цьому все завершилося?! А ось і ні! Різносторонність Олени Пчілки цим аж ніяк не обмежується! Відгадуючи ребус, за яким заховалася назва «Перший вінок», наші друзі довідалися про ще одну сферу діяльності Олени Пчілки - йдеться про її опікування спільно із Н. Кобринською першим феміністичним альманахом, що став можливістю для інших українських авторок друкувати свої оповідання і роздуми.

Під час «Музичної паузи» ліцеїсти прослухали композицію «Маленька українка», слова якої належать Олені Пчілці. Електронне оранжування та виконання дніпровського етногурту Riverland «проклали місточок» між століттями – часами, в які творила авторка, та нашими днями.

Насамкінець присутні потренували власні ерудицію та спритність – відгадували загадки та грали в ігри, авторкою яких є Олена Пчілка.

Погодьтеся, це - цікаво!

А якщо все-таки маєте сумніви, тоді нумо гортати фото із гостини! Усміхнені (або зосереджені) лиця ліцеїстів – найкращі тому докази!

Світ у краплині слова

  

 Багатий наш поліський край талантами, які возвеличують любов до рідної землі, його людей, вічні людські цінності. «Земле рідна! Тебе ношу біля самого серця» - писав український поет, письменник, журналіст Василь Лукич Юхимович. З нагоди 100 річного ювілею видатного земляка жителі коростенської громади зібралися біля  хатини-музею у селі Сингаї, щоб віддати шану поетичному таланту Василя Юхимовича. Працівники публічної бібліотеки Коростенської МТГ в рамках загальносистемного дня бібліографії «Щоб  квітнув льон і поверталися сини» до уваги присутніх підготували літературну світлицю «Мов зернину, знову сію щире слово».

В мальовничому селі Сингаї  12 липня 1924 року у бідній селянській родині Феодосії та Лукаша Юхимовичів  народився син Василь.