Тисячі глядачів люблять її ролі та, власне, саму особистість Ади Миколаївни. «Я не щаслива, я поховала чоловіка, сина. Іде війна, гинуть люди, я дуже нещаслива. Але це не звільняє мене від того, щоб бути доброю та уважною до людей. Треба приймати тепло людське і радо віддавати, бо життя не кінчається», - так каже народна артистка України. Її онук і зять вступили у територіальну оборону, а вона разом із донькою зайнялася волонтерством. Таким чином, вся її сім'я стала на захист України від російських окупантів. Велика акторка усім серцем уболіває за Батьківщину.
Фахівці бібліотеки-філії №4 ПБ Коростенської МТГ підготували відео-вернісаж одного портрету «Живу для тих кого люблю».
Тож, бажаємо Аді Миколаївні міцного здоров’я, успіхів, миру та довгих років життя!
У цьому році виповнюється 190 років з часу написання «Марусі» Григорія Квітки-Основ’яненка - першої повісті в історії української літератури. Сентиментальність цієї книги настільки виняткова та чуттєва, що закохує в себе з перших сторінок. Історія нещасного кохання - у кращих традиціях християнського світогляду. Маруся - ідеальна дочка ідеальних батьків, які підкоряють своє життя Богові, вірі, служінню церкві. Богобоязна, покірна, слухняна, чесна. Вірна кохана, дівчина простого парубка-свитника Василя, який заради любові готовий на все. Різноманітні переживання нещасної їхньої долі змальовані в повісті докладно та з душею.
Ідилічні стосунки у сім’ї, весь побут та образи письменник зображує зворушливо, використовуючи фольклорні джерела: прислів’я, приказки, пісні, змальовані у традиційному народнопоетичному стилі портрети. Автор чудово передає просте, сільське буття минулого століття та вміє точно описувати дії (після прочитання здається що ти там сам там побував), знайомить читача з традиціями та обрядами українців. До ювілею книги ми спробували оживити повість та її головну героїню, створивши буктрейлер, після якого, сподіваємось, вам знову захочеться прочитати «Марусю» та ще раз поринути у світ щирого та незрадливого українського кохання!
