Ой хустина, хустиночка! Мережана, шита…

 

    Українська хустка – традиційна, різна, легка, тепла… А ще для кожного рідна. ЇЇ передавали у спадок за жіночою лінією й оберігали, адже це була сімейна реліквія.

    Мамина хустка, як оберіг, як пам'ять роду супроводжує і не дає забути історію, традиції свого роду-народу.

    7 грудня відзначається День української хустки. З нею також пов’язано чимало народних обрядів та ритуалів. Якщо у сім’ї хворіло немовля, його сповивали у мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали подолом спідниці або виворітною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб та злих думок і очей.

    Продовжуючи народні традиції до дня української хустки у бібліотеці-філії с. Михайлівка було проведено дефіле "Ой хустина, хустиночка! Мережана, шита...", де бібліотекарем та учасницями вокального колективу "Калиновий цвіт" було показано декілька різних способів зав'язування хустини

.

    Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку, в знак того, що чекатиме його

    Хустка була  символом  жіночності, вірності й кохання. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. Влітку носили лляні, ситцеві чи шовкові, а взимку – вовняні.

Права знаєш – себе захищаєш

    Знання прав дитини є важливим не лише для того, щоб захистити себе, але й для того, щоб вміти відстоювати свою точку зору та допомагати іншим. Вони формують відповідальність, усвідомлення власних прав і обов'язків та здатність приймати свідомі й відповідальні рішення. Важливо розуміти і те, що кожен має не лише права, але й обов’язки. Вони допомагають підтримувати порядок у суспільстві. Коли кожен виконує свої обов'язки, це забезпечує взаємоповагу і дозволяє нам жити разом без конфліктів. Обов'язки допомагають виконувати те, що потрібно для загального блага - дбати про інших, виконувати закони та поважати права інших людей. Це дає змогу створювати стабільне і справедливе середовище для всіх.

   До Всеукраїнського тижня права керівник клубу «Данко» провела з учнями 10-В класу КМЛ №7  правовий брейн-ринг «Права знаєш - себе захищаєш». Захід став важливою частиною навчання школярів правової грамотності, дізнатися більше про права молоді, їх взаємозв'язок з обов’язками, а також способи захисту прав у реальному житті. Члени клубу обговорювали важливі питання щодо того, як правильно реагувати на порушення своїх прав, а також виконували різні завдання:

   «Права та обов'язки громадян», «Право як зворотний бік обов'язку», «Порушення прав: що робити?», «Ознайомлення з номерами гарячих ліній, куди можна звертатися в екстрених ситуаціях, коли порушуються права дітей», «Інформаційна пам'ятка «Права і обов'язки учнів», «Інтерактивна гра «Право і обов'язок: знайди відмінності». 

    Вікторина «Правові знання: тест на уважність». Всі станції супроводжувались юридичним колажем «Будь обізнаним у правовому просторі». Використання таких колажів сприяло створенню інтерактивної атмосфери, що допомогло зробити матеріал доступним і зрозумілим.

    Важливим моментом стало ознайомлення з лекторієм правознавчих порад «Правові знання - веління часу», де спеціально підібрана література охоплювала актуальні збірники законів, які допомагають вивчати та розуміти правові положення в різних галузях, таких як конституційне право, цивільне, кримінальне та адміністративне право.

    Атмосфера заходу була динамічна та пізнавальна, дружня і підтримуюча. Учні активно залучались до обговорення, ставили питання і обмінювались думками про права та обов'язки.  Захід не лише розширив знання, але й сприяв формуванню відповідального ставлення до власних прав та обов'язків. 

Рукотворне диво місцевих майстринь

 

 

        Вигаптуй на небо райдугу – доріжку,

          Простели до сонця вишивку – маніжку,

          Щоб по тій доріжці з лебедями – снами

     Плавати по щастя білими човнами

                                            В. Симоненко

    Вже 11 років поспіль в листопаді відзначається Міжнародний день вишивальниць. Українська вишивка має свою давню історію. Протягом багатьох століть українські жінки створювали різноманітні візерунки, техніку вишивки, способи забарвлення ниток в різні кольори. Ці знання передавались наступним поколінням. 

    Гарні традиції вишивання склалися у родинах Ірини Кошицької (майстрині народної творчості) та родині Мельниченків, де вишиває три покоління.

    Бібліотекар бібліотеки-філії с. Грозине запросила на гостину до бібліотеки Ірину Кошицьку зі своїми неперевершеними роботами. Майстриня розповіла, як вона підбирає кольори, як народжуються творчі задуми, як потім це все викладається на полотні. У вишивках пані Ірини немає повторності, в її узорах щоразу з’являється щось своє, новеньке. Любить майстриня додати свою родзинку в новостворені шедеври.

    У родині Мельниченків, що проживають в с. Сингаї, жіночі руки брали голку з ниткою і в хвилини радості, і в години біди, передаючи свої переживання, свій настрій на полотні. У родині вишиває три покоління – від бабусі до онуків. Вишивають все: серветки, подушечки, картини, рушники, ікони, сорочки, сукні…

    Побувавши в їхній оселі, губишся від яскравих майстерних вишивок. Тут на рушниках оживають гарячі червоні маки, на картинах польові квіти, троянди, переплітаються незвичайні візерунки. Дух перехоплює від такої краси! Яка це кропітка праця, скільки треба посидючості, уміння, терпіння і бажання все це творити.

    Наші майстрині, як і всі українці, мріють про Перемогу, щоб продовжувати творити на повну силу без сирен, без тривог, без переживань і радувати своєю мальовничою красою на полотні односельців.