Світло, яке не гасне: імена, що тримають українське небо

 

«Свобода не падає з неба — її піднімають із землі ті, хто не боїться стати проти темряви».

Є книги, які читають очима.

А є книги, які читають серцем.

20 лютого ми відкриваємо саме таку — книгу, написану не чорнилом, а людською гідністю.

Це книга пам’яті про тих, кого назвали Небесною Сотнею.

У цей день Україна вшановує Героїв Небесної Сотні — людей різного віку, професій і життєвих шляхів, яких об’єднало одне: небажання миритися з несправедливістю. Вони вийшли на Майдан не заради подвигу. Вони вийшли, щоб захистити гідність — свою і держави.

20 лютого у Коростенському міському ліцеї №6 для учнів 10 – Б класу фахівцем бібліотеки – філії №2 було проведено меморіальний сторітелінг «Книга світла: Імена, що тримають небо» у межах Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання. Захід став не просто уроком історії, а простором для роздумів і внутрішнього діалогу.

Події зими 2013–2014 рр. років назавжди змінили Україну. Те, що починалося як мирний протест за європейський вибір, переросло у всенародне відстоювання прав і свобод.

20 лютого 2014 року в центрі Києва пролунали постріли, що обірвали десятки життів. Загалом — 107 Героїв. Сто сім людських історій, у яких були мрії, плани, родини, любов до життя.

Їх назвали Небесною Сотнею - ця назва стала символом незламності українського духу.

Під час сторітелінгу ліцеїсти символічно перегортали сторінки «Книги світла». За кожним ім’ям — не лише дата народження і смерті, а цілий світ.

Наймолодшому Герою, Назарію Войтовичу, було лише 17 років.

Найстаршому, Іванові Наконечному, — 82.

Між цими числами — ціле покоління людей, які довели: гідність не має вікових меж.

Особливу тишу викликала розповідь про нашого земляка — Сергія Кемського.

Йому було лише 32. Політолог, журналіст, перекладач, громадський активіст. Людина глибокої думки і чіткої громадянської позиції. Він аналізував політичні процеси, писав статті, працював над розвитком громадянського суспільства.

Міг залишитися спостерігачем. Але обрав бути учасником.

20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві його життя обірвала куля снайпера.

Сьогодні одна з вулиць Коростеня носить його ім’я — як нагадування, що історія твориться не абстрактними постатями, а людьми, які жили поруч із нами.

Гасло вшанування Героїв Небесної Сотні — «Вдячні за свободу!».

Та вдячність — це не лише слова. Це внутрішня готовність берегти те, що виборене такою високою ціною.

Пам’ять — це не про минуле.

Пам’ять — це про вибір сьогодні.

«Свобода — це не подарунок. Це щоденна робота серця і совісті».

Бібліотекар говорила із присутніми про гідність, громадянську позицію, сміливість залишатися чесними навіть тоді, коли це непросто. Бо свобода потребує свідомих людей.

Книга світла не має останньої сторінки. Вона продовжується в наших рішеннях, у нашій небайдужості, у щоденній праці для країни. Імена Героїв Небесної Сотні — це не лише частина історії. Вони залишаються орієнтирами для кожного покоління.

Світло, яке запалили Герої, не згасне. Воно переходить у наші серця, нагадуючи, що свобода — це не просто слово, а щоденний вибір і відповідальність. Імена тих, хто тримав небо, залишаються для нас дороговказом у житті.

Саме від нас залежить, щоб їхній подвиг жив у кожному слові, дії і рішенні.

Як бути в безпеці в інтернеті?

 

    У Коростенському міському ліцеї №12 відбувся важливий захід для учнів 9-А класу — урок-застереження «Як бути в безпеці в інтернеті?». Подія була приурочена до Всесвітнього дня безпечного інтернету та організована бібліотекарями бібліотеки-філії №4 під керівництвом класного керівника Тетяни Петрівни Гурської.

 Центральною частиною уроку став перегляд освітнього відеокурсу #ШахрайГудбай, розробленого Національним банком України спільно з БО «Фундація Кредобанку». Курс складається з дев’яти лаконічних лекцій, де експерти доступною мовою роз’яснюють складні механізми кіберзлочинів.

Під час заходу школярі детально розібрали критично важливі питання, які сьогодні виходять за межі простого користування гаджетами:

• Фінансовий номер телефону: чому важливо прив’язати його до паспортних даних та захистити від перевипуску SIM-карти.
• Соціальна інженерія: як розпізнати маніпуляції під час телефонних дзвінків від «співробітників банку».
• Фішинг та онлайн-шопінг: як відрізнити справжній сайт від підробки та не стати жертвою шахрайства на платформах оголошень.
• Захист акаунтів: створення складних паролів (Passphrases) та обов’язкове налаштування двофакторної автентифікації (2FA) для всіх месенджерів та поштових скриньок.

    Окрім фінансових питань, бібліотекарі акцентували увагу на загальних правилах етичної та безпечної поведінки в мережі. Учням нагадали про поняття цифрового сліду — кожна публікація, коментар або поширене фото залишаються в інтернеті назавжди і можуть вплинути на майбутню репутацію чи кар’єру.

Окрему увагу приділили темі приватності в соціальних мережах. Фахівці порадили ліцеїстам:

1. Не поширювати геолокацію в реальному часі.
2. Обмежувати коло осіб, які можуть бачити особисту інформацію в профілі.
3. Критично ставитися до запитів у друзі від незнайомців, адже за фейковими акаунтами часто ховаються боти або зловмисники.

    У сучасних реаліях, коли більшість фінансових операцій та комунікацій перейшли у цифровий простір, підлітки стають однією з найбільш вразливих груп. Такі уроки не просто дають знання, а формують критичне мислення, яке допомагає розпізнати загрозу ще до того, як буде завдано шкоди. Захід пройшов у межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з протидії платіжному шахрайству.

    Організатори впевнені: знання правил «кібергігієни» сьогодні є такою ж необхідністю, як і знання правил дорожнього руху. Це надійний щит, що дозволяє молоді вільно та безпечно користуватися перевагами цифрового світу.

Історії, які ростуть разом із дітьми

 

    Щорічно у першу середу другого місяця зими відзначається Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day), метою якого є популяризація читання, особливо серед дітей, а також  розвиток грамотності. Він  покликаний  заохочувати  людей не просто  читати книжки вголос, а й обговорювати їх та ділитися історіями. Ця особлива  ініціатива  відзначається різноманітними заходами, подіями та акціями, що  підкреслюють силу слова та радість читання по всьому світу. Акція зазвичай складається з чотирьох кроків: обрати книгу, знайти слухачів, прочитати вголос та поділитися світлинами або відео з хештегами.

    Читачі бібліотеки-філії №3 також долучилися до Всесвітнього дня читання  вголос   - взяли участь в онлайн читаннях «Шукай себе в інших». Обраною  книгою стала «Рі(з)дні люди», яку написала українська дитяча письменниця Таня Стус. Авторка  не лише пише дитячі книжки, є й українською літературною критикинею та артменеджеркою, активно займається популяризацією читання серед дітей.

    Народилася пані Тетяна 21 лютого 1976 року, тож незабаром відзначатиме свій 50-річний ювілей. Закінчила факультет української філології Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Має досвід викладання української мови та літератури, а також працювала в медіа - як редакторка і пресофіцерка, зокрема у виданнях «Луганські вісті», «Українське слово», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та «Соняшник».

    Пані Тетяна Стус очолює проєкт «BaraBooka. Простір української дитячої книги» та є експерткою і співзасновницею «Рейтингу критика» - незалежного огляду найкращих видань для дітей і підлітків. Також вона  бере участь у роботі журі різноманітних премій у галузі дитячої літератури.

    Як авторка, Тетяна Стус видала понад 16 книжок. Серед її творів - популярна енциклопедія для дівчаток «Панночка» 2006 року, яка, до речі, стала національним бестселером.

    Власну мету в літературі для дітей письменниця вбачає в тому, щоб сказати дітям те, про що не встигаємо з ними поговорити.  Ось і книга  «Рі(з)дні люди»  виношувалась в голові, в серці, в емоціях авторки дуже довго, щоб донести до дітей через слово та ілюстрацію, наскільки люди бувають різними. І навіть рідні люди не завжди схожі на нас.  Насправді це невеличкий віршик, але в кожному рядку, який супроводжується чудовими, яскравими ілюстраціями, ви знайдете таке заглиблення у різноманітність, що  маленький віршик здасться вам величезною поемою. Він  про порозуміння, про нашу людську індивідуальність, яка збагачує та об’єднує  усіх людей на цьому світі.