Чари трояндового вересня

На конкурс  від Спокусниці 

(на закінчення квіткового сезону).

 Ще трішки і квітковий сезон буде закінчено. Промайнуло літо, на дворі осінь… Осінь - це не тільки жовте та багряне листя, дощ і холодний вітер, а й чудові квіти, які ще радують нас у ці дні. З початку літа і, мабуть, до жовтневих холодів цвітуть троянди - завжди різні, неповторні, мінливо-чарівні  і несподівані. Писати про них легко (така ж краса!) і водночас складно (стільки сказано-переказано, знято, написано, створено).

  Про троянду можна розповідати науковою мовою, щось на кшталт:

«Троянда (лат. Rosa L.) — рід і культурна форма рослин роду роза родини трояндових (дикорослі — див. Шипшина), кущі до 2 метрів заввишки».

 Прародич троянди - шипшина, котра пишно цвіте в густих чагарникових зарослях. Її квіти складаються з п'яти овальних блідо-рожевих, білих, жовтих або рожевих пелюсток, які охороняють, як вірні вартові, колючки. А восени достигають цілющі червоні намистинки ягід.

 Чи згадати відому зі шкільного курсу історії  війну Червоної та Білої троянд у Англії між родинами Ланкастерів та Йорків у період між 1455 та 1486 роками. 

 Якщо йти далі по асоціаціях, на думку приходить відома елегія поета ХІХ ст. І.Мятлєва «Как хороши, как свежи были розы» за мотивами якої І. Тургенєв створив не менше відомий вірш у прозі: