Жіноча доля - як терпка роса,
Що на чебрець опівночі спадає.
Цілує душу відчаю сльоза,
А каяття помилки виправляє.
Жіноча доля – як лукавства тінь.
Уста сміються, а в очах – зажура.
Закреслить тугу забуття глибінь,
Сама себе, всміхаючись, одурить.
У щасті пригортає цілий світ,
Про зло благає пам’ять замовчати.
Жіноча доля – милосердя цвіт,
Воістину уміє все прощати.
Ольга Яворська
Жіноча доля…Вона різна. В кожної жінки своя історія, свої радощі і печалі, найщасливіші і найтрагічніші моменти. І цю історію можна записати. Якою вона буде, веселою чи сумною, хто знає? Пропонуємо згадати такі різні, розкидані у просторі і часі, але поєднані однією темою – темою жіночого імені книги. Ця віртуальна виставка присвячена українській літературі.