У чарівному світі Беатрікс Поттер

 

    Чи можна потрапити до казки, не виходячи з кімнати? Варто лише відкрити книгу — і перед читачем оживає чарівний світ, де кролики носять камізельки, качечки вирушають у мандрівки, а маленькі звірята переживають великі пригоди. Саме такий світ створила англійська письменниця Беатрікс Поттер — авторка історій, які вже понад століття дарують дітям радість, доброту та любов до природи.

    28 липня виповнюється 160 років від дня народження Беатрікс Поттер — талановитої англійської письменниці, художниці та природознавиці. Її книги перекладені десятками мов світу і стали справжньою класикою дитячої літератури. Найвідомішим героєм авторки є бешкетний Кролик Пітер, а поруч із ним — качечка Джемайма, білочка Наткін, їжачиха місіс Тіґґі-Вінкл та багато інших милих персонажів, які навчають дітей дружбі, сміливості, щирості та турботі про навколишній світ.

    З нагоди ювілею письменниці фахівці дитячої бібліотеки-філії №1 ім. Лесі Українки завітали до вихованців ЗДО №11 та провели літературний казкограй «У чарівному світі Беатрікс Поттер».

    Під час зустрічі дошкільнята познайомилися з особистістю Беатрікс Поттер, дізналися цікаві факти з її життя та творчості, відкрили для себе її чудові книги й познайомилися з їхніми добрими та кумедними героями. Малята із захопленням поринули у казковий світ письменниці: слухали цікаві історії, розглядали яскраві ілюстрації, відповідали на запитання, відгадували літературні загадки та брали участь у веселих тематичних іграх.

    Особливе пожвавлення викликали інтерактивні завдання, під час яких діти допомагали казковим героям долати пригоди, проявляли уважність, кмітливість і фантазію, розмальовували улюблених персонажів та домальовували відсутні елементи на ілюстраціях. Веселі руханки, дружня атмосфера та щирі дитячі усмішки зробили зустріч по-справжньому теплою, цікавою та незабутньою.

    Ця літературна зустріч ще раз довела: добрі книги не мають віку. Казки Беатрікс Поттер і сьогодні відкривають дітям двері у світ добра, природи та чарівних пригод, пробуджуючи любов до читання з найменших років. Саме такі зустрічі допомагають юним читачам зробити перші кроки у великий світ читання та відкривати для себе книги, до яких захочеться повертатися знову і знову.

Екохарчування: тренди та реалії

 

    У сучасному світі тема екологічного харчування дедалі частіше стає частиною нашого щоденного життя. Скролячи стрічку соціальних мереж ми бачимо поради дієтологів та блогерів, зустрічаємо тематичні статті, тощо. Це змушує задуматись: що ми їмо та як це впливає на наше здоров'я? Відповідно й зростає попит на літературу та часописи, присвячені правильному харчуванню і корисним звичкам.

    Книги, газети і журнали допомагають читачам бібліотеки-філії №5 орієнтуватися у величезному потоці інформації. Тож бібліотекарка підготувала для вас тематичний книжковий перегляд, який об’єднує видання про екологічне харчування, здоровий спосіб життя  та турботу про власне здоров’я.

    Особливе місце у книжковому перегляді займають видання, що знайомлять читачів із цілющими властивостями рослин, природними методами зміцнення здоров'я та культурою здорового харчування.

    Книги «Кавбуз – найбільша у світі цілюща ягода» і  пізніше видання «Кавбуз Здоров'яга - скарбниця здоров'я, краси і довголіття» Анатолія Потопальського та співавторів, що відкривають читачам маловідомі факти про один із найкорисніших дарів українських городів. Автори розповідають про його використання в харчуванні, лікувальні властивості кавбуза та профілактиці багатьох захворювань, доводячи, що звичні продукти можуть стати не тільки корисними союзниками здоров'я, а ще дуже смачними.

    Тим, хто цікавиться природними методами оздоровлення, стануть у пригоді книги «Таємничий світ рослин» Наталії Кокар та «Шукайте лікаря в природі» Івана Перевозченка, Тетяни Андрієнко і Бориса Заверухи. Вони відкривають дивовижний світ рослин, знайомлять із їхніми властивостями та нагадують, що природа здавна була для людини джерелом здоров'я, натхнення і життєвої сили. Чудово доповнює перегляд книга Федора Мамчура та Ярослава Гладуна «Лікарські рослини на присадибній ділянці». Видання допоможе навчитися вирощувати лікарські рослини власноруч, правильно їх заготовляти і використовувати у повсякденному житті. Та багато інших книг.

    Не менш корисними для читачів є добірка інформаційних видань, які допомагають стежити за сучасними тенденціями здорового способу життя.

    Наприклад, друковані виданя «Дарина» і «1000 секретів» на своїх сторінках діляться рецептами корисних страв та ідеями для щоденного піклування про себе і своїх близьких.

    Також  популярністю користується журнал «Добра кухня» , адже публікує сезонні меню, поради від дієтологів та професійних кухарів, а ще містить статті про здорове харчування й основи кулінарної майстерності, тож можна бути впевненим у  перевірених домашніх рецептах.

    Газета  «Добрий порадник»  підійде для кожного, хто любить вирощувати овочі та фрукти самостійно.

    Особливу увагу читачів привертає часопис «Здоровий спосіб життя», де можна знайти поради щодо правильного харчування, фізичної активності та підтримки організму природними методами.

    Приємно відзначити, що читачі з пункту видачі на базі денного стаціонару геріатричного пансіонату не лише із зацікавленням знайомляться з цим виданням, а й активно поєднують отримані поради з фізичними вправами та турботою про активний спосіб життя. Саме такі щоденні маленькі кроки допомагають підтримувати гарне самопочуття, бадьорість і життєву енергію.

    Регулярне читання допомагає читачеві «тримати руку на пульсі», відкривати для себе нові знання та робити усвідомлений вибір. Адже турбота про здоров’я починається з простих щоденних рішень, а читання нерідко стає першим кроком до позитивних змін у житті.

    Запрошуємо вас до нашої бібліотеки-філії №5, а також  переглянути відеопрезентацію книжкового перегляду «Екохарчування: тренди та реалії» та ближче познайомитися з виданнями, які надихають дбати про здоров’я, формувати корисні звички й відкривати нові ідеї для активного та гармонійного життя.

Заплутані історії для тих, хто любить розкривати таємниці

 

    Чи знайоме вам відчуття, коли кожна перегорнута сторінка дихає загадкою, а за маскою доброзичливого героя ховається хижа посмішка? Чи траплялося вам ковзати поглядом по рядках настільки жадібно, що реальний світ навколо просто розчинявся в сутінках, а стрілки годинника безжально летіли вперед? Це солодке безсоння, коли око неможливо відірвати від тексту, намагаючись випередити хитромудрого автора й першим викрити вбивцю.

    Якщо ваша душа прагне інтелектуального азарту, ми запрошуємо вас у захопливу подорож лабіринтами детективів, нуарних трилерів та містичних пригод. Наш новий книжковий драйв «Заплутані історії для тих, хто любить розкривати таємниці» відкриває свої двері.

    Детективний жанр — це не просто література, це витончена ментальна гра. Автор кидає вам виклик, розсипаючи між рядками ледь помітні докази, фальшиві наводки та приховані натяки. Кожна книга перетворюється на затишний кабінет слідчого, де ви разом із головними героями збираєте мозаїку істини з хаосу брехні.

    Будь-який великий секрет завжди починається з дрібниці: випадково знайденого обгорілого листа, нічного дзвінка, що обривається на пів слові, або силуету незнайомця у зливі. Ці крихти сюжету миттєво висмикують із сірої буденності, загострюють інтуїцію та змушують помічати деталі, повз які інші пройшли б не озираючись.

    На сторінках нашої добірки на вас чекають зустрічі з харизматичними сищиками, геніальними одинаками, відчайдушними журналістами та звичайними перехожими, яких вихор подій затягнув у епіцентр небезпеки. Разом із ними ви будете блукати тенетами родинних проклять, розплутувати вузли давніх зрад та заглядати в обличчя правді, яка часто виявляється занадто шокуючою.

    Заплутані злочини, похмурі сімейні скелети в шафах, старовинні шифри та несподівані фінали — усе це вже чекає на полицях. Ці історії не просто лоскочуть нерви, вони тренують розум, тримаючи в напрузі до останньої крапки. Вони підкорюють серця і юних шукачів пригод, і досвідчених майстрів літературних розслідувань.

    Тож якщо ви готові до зустрічі з невідомим та прагнете відчути солодкий присмак розгаданої таємниці — завітайте до нашої бібліотеки.

Розгортайте обкладинки, тримайте розум гострим, шукайте підказки та поринайте в читання разом із «Бібліошелестом»!

Іскоростень у граніті часу

Стоїть на скелях давнє місто,
Колиска прадідів й батьків.
Воно і величчю і змістом.
Сягає глибини віків...
          (Галина Цепкова)

Коростень - місто, у якому крізь віки звучить подих історії й живе незламний дух поколінь. Одне з найдавніших міст України, воно несе у собі силу древньої землі, пам’ять предків і особливу красу, що торкається серця кожного, хто хоча б раз побував тут.

У 2026 році наше рідне місто буде відзначати 1321-у річницю з часу заснування. До Дня міста фахівці Центральної бібліотеки запросили учнів міського ліцею №4 у літописну подорож «Свідки нашої історії: пам’ятники і пам’ятні міста Коростеня», щоб по-новому відчути велич і неповторність історії древлянської столиці та її княжого минулого. Це ще один привід згадати, за що ми цінуємо, любимо та пишаємося рідним містом.

Коростень - місто древлянської слави та незламного духу

   Коростень - це місто, де кожен камінь береже пам’ять століть. Літописи згадують його ще у 945 році - як могутній центр землі древлян, хоча потужне та могутнє місто існувало задовго до першої писемної згадки про нього. Після археологічних розкопок 2003-2004 років відправною точкою заснування Іскоростеня вважається 705 рік. Воно бачило княжі часи і полум’я битв, переживало руйнування й відродження, зміну епох і поколінь. Але крізь усі випробування Коростень вистояв - гордий, сильний і вірний собі.

Тут історія живе не лише у стародавніх переказах чи пожовклих сторінках літописів. Вона бринить у камені древніх святинь, шепоче у затишних вулицях, відлунює у шумі сосен над Ужем і розливається тихою мелодією поліської природи. У самому повітрі Коростеня - дух давнини, мудрість предків і тепло рідної землі.

Парк, де оживає історія

Справжньою окрасою міста є міський парк «Древлянський» - унікальний куточок природи та історії, розташований у самому центрі Коростеня. Парк зачаровує гранітними скелями, могутніми валунами, зеленими схилами та мальовничими краєвидами річки Уж.

Назви місцевих геологічних пам’яток говорять самі за себе: «Перунові плечі», «Баранячі лоби», «Велетенські котли», «Ольжині купальні». Кожна скеля, кожен камінь тут оповиті легендами та переказами.

Князь Мал - символ незламності Коростеня

Одне з найвідоміших місць - Красна гірка, де знаходилося Замчище, давнє поселення древлян. Саме тут, за припущеннями археологів, була резиденція древлянського князя Мала. На високій кручі над річкою Уж височіє пам’ятник князю Малу - одна з головних візитівок міста. Його було встановлено у 2005 році з нагоди 1300-річчя Коростеня.

Автори монумента - скульптор Ігор Зарічний та архітектор Сергій Тумаш. Князь Мал постає перед нами у вигляді могутнього воїна в давньоруських обладунках, який спирається на меч і ніби охороняє рідне місто з висоти століть. Його образ став символом сили, мужності та нескореності древлянського краю. Пам’ятник видно майже з усіх куточків парку, а сам князь ніби й сьогодні пильнує спокій древнього Іскоростеня.

Стежками княгині Ольги

Історія Коростеня нерозривно пов’язана з ім’ям княгині Ольги. Після прийняття християнської віри Ольга ніби по-новому відкрила для себе древлянську землю. Літописи й народні перекази розповідають, що, покаявшись у жорстокій розправі над Іскоростенем у 945 році, вона неодноразово поверталася до древнього міста.

Тут, серед гранітних скель і тихого шуму поліської річки Уж, княгиня знаходила душевний спокій. Недалеко від місця її перебування та молитов, за переказами, Ольга обрала затишний куточок для відпочинку й купелі. Згодом це місце народ назвав «Купальнею княгині Ольги». На згадку про це у 1985 році на одному з каменів було встановлено меморіальний знак, який увіковічнив це історичне місце.

А зовсім поруч, серед вод річки Уж, на великому гранітному валуні велично постає скульптура Рівноапостольної княгині Ольги. У розкішному княжому вбранні, з ніжною річковою лілією у руці - символом чистоти, мудрості й жіночої вроди - вона ніби вдивляється у далечінь століть. Автором пам’ятника став скульптор Ігор Зарічний. Постать княгині заввишки майже три метри гармонійно поєдналася з природною красою скелястих берегів Ужа.

Княжі постаті крізь віки

Коростенці вшановують пам’ять і древлянської княжни Малуші.  Донька князя Мала, вона стала дружиною київського князя Святослава і подарувала світові сина -  Володимира Великого, майбутнього хрестителя Київської Русі, ім’я якого навіки увійшло в історію України.

11 вересня 2010 року на головній алеї парку «Древлянський» було відкрито скульптурну композицію княжни Малуші з малолітнім сином Володимиром. Автором цього проникливого образу став скульптор Ігор Зарічний.

У композиції Малуша постає не просто княжною, а справжньою Берегинею древлянського роду - символом материнства, добра та духовного захисту. Її постать сповнена тепла і внутрішнього світла. Встановлення цієї скульптури стало не просто мистецькою подією, а живим продовженням давньої історії Іскоростеня - сучасного Коростеня. Наче сама пам’ять століть знову озвалася у камені й бронзі.

Історія зберегла пам’ять про Добриню - сина князя Мала, рідного брата княжни Малуші та дядька хрестителя Русі - князя Володимира.

Добриня не належав до династії Рюриковичів. І, можливо, саме тому історія намагалася стерти його справжнє ім’я. Але те, що замовчують літописи, береже народна пам’ять. Вона зробила його безсмертним - у билинах, легендах і переказах. Народ назвав його Нікитичем, приховавши походження, але зберігши сам образ.

Як згадує скульптор Ігор Зарічний, робота над пам’ятником тривала майже два роки. Особливим став і сам задум композиції: Добриня стоїть поруч із конем, а не сидить верхи, як це традиційно зображують у монументальному мистецтві. У цьому - глибокий символізм. Це не лише воїн, а людина, нерозривно пов’язана зі своїм вірним товаришем. Між конем і господарем - мовчазний діалог довіри. У 2012 році, під час святкування Дня міста Коростеня, у міському парку відбулося урочисте театралізоване відкриття пам’ятника Добрині Нікитичу.  Створення та встановлення пам’ятника профінансував уродженець Коростеня, меценат і підприємець Леонід Матусевич.

Так у парку «Древлянський» постав історико-скульптурний ансамбль «Древлянська Русь» - своєрідний кам’яний літопис древлянської доби, що зберігає пам’ять про витоки Коростеня та його величне минуле. І значна частина цього мистецького спадку народилася завдяки таланту скульптора Ігоря Зарічного.

Пам’ять, яка живе у серці міста

Сьогодні, прогулюючись алеями парку «Древлянський», вдивляючись у гранітні скелі над Ужем чи постаті князів і героїв, ми не просто згадуємо минуле - ми відчуваємо живий зв’язок поколінь. І хочеться, щоб кожен, хто народився тут, із гордістю промовляв: «Я - з Коростеня». А кожен, хто ступає на цю землю вперше, назавжди залишав у серці частинку любові до древнього поліського міста - його історії, щирих людей, неповторної атмосфери й тихої, величної краси.

Кольоровими кроками у світ книг

 

    Чи знаєте ви, що у світі існує дуже багато свят? Деякі з них ми відзначаємо всією країною, деякі – в школі або ж у теплому родинному колі. Та є й такі, що відомі далеко не всім, наприклад  - День взуття різного кольору! Утім свято це засноване не просто так - воно покликане нагадати, що кожен із нас – особливий, унікальний і неповторний. Ми відрізняємося кольором волосся, характерами й уподобаннями. Погодьмося, що було би кепсько, якби усі ми були однаковісінькими, еге ж? Те ж саме - із взуттям. Різний його колір уособлює бажання бути такими, як нам хочеться– справжніми! Тож не варто боятися вирізнитися! Знаючи про це, варто із повагою ставитися до людей, які в такий спосіб висловлюють свою індивідуальність (навіть, якщо нам і видається це незвичним!). Уявіть лишень собі сусіда за партою у різних черевичках! Певно, вони викликатимуть усмішку на ваших устах. Та потім, переконані, ви згадаєте про це свято, а отже, – про повагу до інших людей і бажання бути до них доброзичливими.  

    Юні користувачі бібліотеки-філії №1 ім. Лесі Українки із задоволенням долучилися до цієї яскравої події та взяли участь у модному вердикті «Яскравий розмах ноги з книгою»: хтось прийшов у різнокольорових кросівках, хтось - у веселих шкарпетках із малюнками, а дехто навіть створив справжні «взуттєві образи». Але найцікавіше чекало попереду - до кожного свого образу діти підбирали книгу! Так, барвисті шкарпетки привели когось до пригод Гаррі Поттера, а яскраві довгі панчохи одразу нагадали про веселу та незалежну Пеппі Довгапанчоху. Юні читачі також знаходили свої історії серед казок, пригодницьких книг та сучасних дитячих видань, а наші топові читачі  продемонстрували свої образи на бібліотечному подіумі - «Червона доріжка: Book & Look». Захід перетворився на справжній фестиваль моди, уяви та читання, де кожен зміг проявити себе, відчути радість спілкування та знайти «свою» книгу.

    Цікавинки про взуття різного кольору дізналися члени клубу «Всезнайко» - учні 4-А класу КМЛ №10, які завітали до бібліотеки – філії №3 на книжковий блік-фаг «Веселкові барви читання». До середини ХІХ ст. було звичною річчю носити однаковісінькі черевики - лівий і правий. Здивовані?! Даремно!! Доводилося розношувати, аби взуття набувало форми стопи. Згодні, що це зовсім не зручно? Приблизно, як і взуття акторів у Давній Греції. «Чому?» – запитаєте ви. Бо воно (котурни) було на величезній платформі – такій, щоби глядачі навіть з останнього ряду змогли побачити акторів на сцені. І, так, актори-чоловіки теж такі носили!

    Ну, і як же без рекордів?! Довжина найбільшого кросівка сягає… понад 5 метрів. Справжнісінький «будинок на шнурівках». А на додачу – взуття із майбутнього: кросівки, які самі зашнуровуються (точнісінько, як у фільмі «Назад у майбутнє»!). Як?! У них вбудований датчик: тільки-но ви ставите п'ятку–шнурівки затягуються самі. Мрія для тих, хто не любить такої мороки!

    Крім цього, читачі дізналися, що навіть взуття може розповідати історії, дружити і навіть… читати книжки! Як і про те, що носити різне взуття – це не помилка, а веселий спосіб підкреслити свою «інакшість». Кожен колір взуття – це крок у світ книг, а різнокольорове взуття читачів допомагало вирушити у подорож веселкою. Кожен колір - це нова зупинка, нові книги і нові пригоди. Червоний колір – колір сміливості і пригод. В ході гри «Знайди пару» перевіряли (і підтвердили!) свої кмітливість й уважність. А гра «Книжкова естафета взуття» веліла  вправно пронести затиснуту між колінами книгу, виставивши при цьому ногу вперед, – у найяскравішому взутті. Помаранчевий  – колір радості, сміху і гарного настрою. Під час розминки «Яке ти взуття?» присутні називали колір свого взуття і асоціацію. Наприклад:  я – синій кросівок, бо люблю бігати. А для настрою – зробили спільне фото взуття усіх учасників. Жовтий – колір сонця, світла і знань. Саме книги  допомагають нам ставати розумнішими. Під час вікторини «Взуття у казках» відвідувачі пригадали саме ті казки, у яких згадується взуття. Зелений – колір природи. Книголюби правильно з’єднували вислови про природу нашої України. Голубий  колір – саме тут почалися пригоди. Під час гри «Веселі шкарпетки» – учасники заходу із заплющеними очима шукали в кошику пару серед різних шкарпеток. Синій – колір дружби і доброти. Кожен «всезнайківець» написав на своєму «паперовому взутті» щире побажання товаришу – на згадку про цей «різнокольоровий» день у бібліотеці! Фіолетовий – колір чарів і таємниць. Тут живуть найзагадковіші історії. Присутні дізналися про взуттєві рекорди та дива.

    Ось така чудова випала нагода переконатися, що навіть звичайне взуття може бути чарівним! А бібліотека – тим місцем, де оживають історії, серце переповнює радість й іскриться щирий сміх!

Тож нехай і ваші кроки ведуть до нових знань та цікавих книг!

Детективні та шпигунські пристрасті

 

    Дитячий детектив - один з  найрізноманітніших жанрів в сучасній літературі. Він приваблює дітей таємницями, які потрібно розгадати. Персонажі цих книг  самостійно ведуть розслідування й викривають злочинців, часто перевершуючи в цьому поліцію та детективів.

    Разом з головними персонажами детективів для дітей Енолою Голмс,  супер- агентом Грицем Мамаєм, детективами Носиком, Квятковським, Нишпоркою,  Агатою Містері, Мейзі Хітчінз та з допитливими, спостережливими  школярами 2-А класу  міського ліцею №11 фахівці бібліотеки-філії №1 для дітей ім. Лесі Українки провели книгорозслідування «Детективні та шпигунські пристрасті». Хлопчики та дівчатка почули про те, що сучасний детектив - це не просто гора м’язів і надсекретна зброя в кишенях. Ні! Сучасний слідчий повинен володіти неабияким інтелектом, мати гарне логічне мислення, хорошу інтуїцію - ось справжня зброя сучасного  детектива. Спостережливість та увагу діти тренували під час гри «Запам’ятай і назви предмети». Юні детективи відрізняли правдиву інформацію від неправдивої, відповідаючи  на питання та показали спостережливість й увагу, порахувавши камінці в банці, не дістаючи їх звідти, просто намагаючись вгадати.

                                                      

    Видумана злодійка виготовила копію картини, щоб пограбувати музей і замінити справжню картину на її копію. Учасники розслідування визначали відмінності в картинах і запобігли пограбуванню. Детективу потрібно вміти добре запам’ятовувати обличчя людей - маленькі слідчі складали фоторобот вигаданих злочинців, чию зовнішність описувала бібліотекар.

    Особливу увагу бібліотекарі приділили знайомству з детективними книгами: відкрили для себе найпопулярніших літературних героїв-детективів та отримали цікаві рекомендації для подальшого читання.

    За уважність, кмітливість і вміння працювати в команді школярі були відзначені спільною нагородою - «Дипломом юного детектива».

    Книгорозслідування стало не лише захопливою розвагою, а й чудовою можливістю розвинути інтелектуальні здібності, логічне мислення та щиру любов до читання. Воно подарувало дітям яскраві емоції, нові знання та впевненість у власних силах, адже кожен зміг відчути себе справжнім детективом.

А дзвін чорнобильський все лине… (продовження)

 

    Важливість збереження пам’яті – цей меседж вклали бібліотекарі бібліотеки – філії №4 в екологічну годину пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу». Ведучі розповіли учням 7-А класу КМЛ №12 про мирне життя міста Чорнобиль до трагічних подій - про його затишну атмосферу, щоденну працю жителів і звичний ритм життя. Особливу увагу було приділено історії будівництва Чорнобильської атомної електростанції, яка стала символом технічного прогресу свого часу. Діти дізналися про розвиток молодого та сучасного міста Прип’ять - його інфраструктуру, культурне життя та роль у забезпеченні роботи станції. Звучали поетичні рядки, які торкнулися сердець присутніх і нагадали про важливість збереження пам’яті. Під час заходу згадали героїзм ліквідаторів аварії та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності та самопожертви.

    Бібліотекар бібліотеки -філії №5 презентувала для своїх читачів виставку-пам'ять «А дзвін чорнобильський все лине» з  розділами «Місто, де зупинився час», «Це урок, написаний болем», «Вони й шли у вогонь, щоб врятувати інших». Мета виставки -звернути особливу увагу на осмислення чорнобильської трагедії через книги, які не лише розповідають про події квітня 1986 року, а й змушують замислитися над ціною людських помилок, силою самопожертви та відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

    Наслідки Чорнобильської трагедії й сьогодні впливають на здоров’я людей, довкілля та історичну пам’ять усього світу. «Чорнобиль не має минулого часу» - під такою назвою проведено годину-застереження в бібліотеці-філії №8. Присутні почули вражаючі факти та цифри про трагедію планетарного масштабу. На виставці-інсталяції «Чорнобиль,: біль і пам’ять людства» були представлені твори про Чорнобильську трагедію: В. Васильчук «Чорнобильські поневіряння Бучі», М. Камиш «Оформляндія або прогулянка в зону», В. Яворівський «Марія з полином у кінці століття», В. Матвієнко «Монолог у дорозі з Чорнобиля», І. Драч «Чорнобильська мадонна» та ін.

    Минуло 40 років від дня Чорнобильської катастрофи, але її уроки залишаються актуальними і нині. Ця трагедія стала символом ціни замовчування правди, небезпеки техногенних ризиків, відповідальності держави перед громадянами, сили людської солідарності та жертовності ліквідаторів.

    Чорнобиль - це не лише трагедія минулого. Це нагадування про необхідність берегти життя людей, довкілля та історичну пам’ять.

    Сьогодні Чорнобиль - це пересторога. Це відповідальність. Це тиха молитва за тих, хто віддав життя, і глибока вдячність тим, хто врятував світ. І поки ми зупиняємося, щоб згадати, поки відкриваємо книги й прислухаємося до їхніх голосів, поки в наших серцях озивається той далекий дзвін – пам’ять живе. Вона не згасає. Вона говорить. Вона веде нас крізь час - щоб ми не забули.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо… 

А дзвін чорнобильський все лине…

 

…весна 1986 року назавжди залишиться чорною сторінкою в історії України та всього світу. Аварія на Чорнобильській АЕС  - це невимовний біль, що й досі відгукується в серцях мільйонів людей.

…ця трагедія звучить тихим відлунням у серцях, нагадуючи про крихкість світу та відповідальність перед майбутнім. Невидима радіація розлилася землею, мов тінь, залишаючи по собі покинуті домівки, зламані життя і гіркий спомин про ціну людської помилки….

    До 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС у бібліотеках Публічної бібліотеки Коростенської МТГ пройшов загальносистемний День бібліографії «А дзвін чорнобильський все лине».

    Фахівці Центральної бібліотеки провели для ліцеїстів 8-го класу КМЛ №4 годину-реквієм «Бринить у душах полісян Чорнобиля гіркий серпанок». Разом згадали події, які змінили світ, розповіли про хронологію трагічної ночі 26 квітня 1986 року та про тих, хто першим став на захист людства від невидимого ворога - радіації. Познайомили із документальними та художніми книгами з фондів бібліотеки. Свідому зацікавленість викликала книга-альбом Олександра Сироти «ЧОРНОБИЛЬ. ЖИВИЙ АЛЬБОМ» - у виданні використовуються IT-технології для максимального занурення. Статичні високоякісні фотографії доповнені відео та аудіо матеріалами. Коли ліцеїсти наводили телефон на сторінку, вона оживала, розкриваючи приховану історію за кожним знімком.

    Під час актуального репортажу «Голос Зони: 40 років історії» працівники бібліотеки-філії №1 для дітей ім. Лесі Українки з учнями 6-х класів КМЛ №11 говорили про наслідки катастрофи та її вплив на долю України і світу. Особливу увагу було приділено подвигу ліквідаторів, які ціною власного здоров’я і життя зупинили поширення наслідків трагедії. Чорнобиль - це не лише історія, а й осмислення через книгу. Бібліотекарі представили учням ліцею документальні матеріали та художні твори про Чорнобиль. Кожне видання - ніби монумент, в якому навіки застиг квітневий день 1986 року. Присутні долучилися до обговорення, ділилися думками та вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання.

    Чорнобиль - це не лише дата в календарі. Це біль, що має голос. Це пам’ять, що живе. У бібліотеці-філії №2 було створено імерсивний (занурюючий) простір пам’яті «Голоси Зони: спогади, що живуть крізь час і простір». Це не просто захід – це тихий спогад і щира розмова з пам’яттю. З тими, хто залишив свої домівки. З тими, хто рятував світ ціною власного життя. З тими, чиї голоси не стихають… вони лише переходять у слова. У межах простору відбулася бесіда пам’яті через книгу «Голоси Зони: прочитані спогади» – зустріч, де кожна сторінка відкривала не лише історію, а й людську долю, біль, надію і силу. Для ще глибшого занурення, як відлуння пережитого, було створено імерсивну відеозамальовку з емоційним звучанням тих подій, а також підготовлено інформаційну довідку «Чорнобиль: пам’ять, що говорить крізь книги», до якої увійшли видання, що допомагають осмислити трагедію через слово.

https://www.youtube.com/watch?v=2-gIGXSknEQ&t=1s

    У літературно-екологічному нарисі «Чорна трагедія на барвистій землі» бібліотекарі бібліотеки-філії №3 для дітей поєднали історичний штрих  «Хроніка чорнобильських подій», який коротко показав шлях  міста Чорнобиль від його створення до аварії на ЧАЕС; хвилину вшанування «Ціною життя рятували майбутнє» (розповіли про людей, які мужньо ставали до лав ліквідаторів наслідків страшного вибуху); презентацію книжкової виставки «Чорнобиль: 40 років пам’яті» з розділами «Трагедія, подвиг, застереження», «Реквієм на папері: літературна пам’ять Чорнобиля», «Зона відчуження: природа крізь роки»; вікторину «Пригадай та відгадай», під час якої учасники демонстрували власні знання, відповідаючи на питання; бліц-тест «Факт чи міф» дав змогу критично порозмислити про чутки, які ширяться навколо чорнобильської зони, та спробувати їх обґрунтувати чи спростувати; пам’ятку-застереження «Варто знати; екопрогноз «Чорнобиль: уроки людству, кроки в майбуття» з’ясовував, чи можливо відродити повноцінне життя у Чорнобилі та що для цього можна й потрібно зробити.

Альтернативні джерела електроенергії

 

    У сучасному світі питання енергії є надзвичайно важливим. Традиційні ресурси, такі як вугілля, нафта, природній газ, поступово вичерпуються та шкодять довкіллю. Саме тому людство все більше звертає увагу на альтернативні джерела енергії - екологічні, відновлювані та безпечні.

    Бібліотекар бібліотеки – філії №6 формує у читачів, особливо у дітей, уявлення про життєву необхідність енергозбереження та перспективність використання «зелених» технологій. Під час еко-години «Альтернативні джерела електроенергії» у доступній формі розповіла про альтернативні джерела, до яких належать сонячна, вітрова, геотермальна енергія та біоенергія. Вони відновлюються природнім шляхом і не забруднюють навколишнє середовище.

    Найпоширенішою є сонячна енергія, яка використовується завдяки спеціальним панелям - вони перетворюють сонячне світло на електрику. Цікаво, що за одну годину Сонце ☀️ дає Землі більше енергії, ніж усе людство споживає за рік.

    Вітрова енергія отримується за допомогою вітряків - величезних турбін, які обертаються під дією вітру. У деяких країнах вони забезпечують значну частину електроенергії.

    Гідроенергія - одна з найстаріших форм альтернативної енергії. Вона використовує силу води, наприклад, на гідроелектростанціях. Геотермальна енергія отримується з тепла Землі і широко використовується для опалення будинків у деяких країнах.

    Біоенергію можна використовувати навіть у господарстві, адже вона виробляється з органічних матеріалів - рослин або відходів їжі, які переробляють у біогаз, який підходить для приготування їжі або опалення.

    Альтернативні джерела енергії вже активно застосовуються в повсякденному житті. Сонячні батареї встановлюються на дахах будинків, шкіл і лікарень. Вони виробляють енергію для освітлення, роботи техніки та навіть опалення. Також сонячна енергія використовується для зарядки телефонів і роботи вуличних ліхтарів. Вітрові електростанції будують у відкритих місцевостях, де часто дме вітер. А електромобілі, електроавтобуси та навіть поїзди, працюючи на екологічний енергії,  допомагають зменшити забруднення повітря.

    Отже, альтернативна енергія - це не лише майбутнє, а й сучасність. Вона допомагає зберегти природу, зменшити витрати ресурсів і забезпечити людство енергією на довгі роки. Користуватися альтернативними джерелами енергії сьогодні може майже кожен - як у великому місті, так і в невеличкому будинку чи селі. Головне - обрати відповідний спосіб і правильно його використовувати.

Важливо пам'ятати –для ефективного використання альтернативних джерел енергії потрібно:

- правильно встановити обладнання;

- регулярно його обслуговувати;

- враховувати природні умови (сонце, вітер, воду).

    Кожен із нас вже зараз може зробити себе незалежним від традиційних ресурсів і зробити свій внесок, обираючи екологічні рішення у повсякденному житті.

Там, де піжами зустрічаються з книжками

 

    Сучасна бібліотека — це вже давно не лише місце для читання, а й простір для спілкування, творчості та нових вражень. Спостерігаючи за цікавими форматами роботи з дітьми, ми вирішили спробувати щось особливе і для наших користувачів.

    Так у дитячій бібліотеці-філії №1 ім. Лесі Українки вперше відбулася яскрава й незвичайна подія — піжамна вечірка «Тусовка для читайликів, які не бояться заснути з книжками».

Творчий світ Світлани Прудник, у якому живе дитинство

 

«Писати для дітей – велика місія, яка лежить на

сім’ї й суспільстві»,  – так говорить Світлана Прудник.

 

Знайомимося ближче: Світлана Прудник – письменниця, яка дарує дітям казку!

Сучасна українська дитяча література багата на талановитих авторів. І серед них особливе місце посідає Світлана Прудник – письменниця, чиї твори зігрівають серця маленьких читачів.

Її книги – це світ добра, щирості та фантазії. У своїх історіях авторка майстерно поєднує цікаві пригоди з повчальними моментами, навчаючи дітей дружби, відповідальності, любові до родини та поваги до навколишнього світу. Твори Світлани Прудник легко читаються, захоплюють із перших сторінок і залишають після себе теплі спогади. Її персонажі – щирі, кмітливі та дуже близькі дітям, адже вони переживають знайомі кожному маленькому читачеві радощі та труднощі.

Про ці та  інші цікаві факти про Світлану Прудник дізналися члени клубу «Всезнайко» - учні 3-Б класу із своєю вчителькою Оленою Кучер, які завітали до бібліотеки. Книголюбчики складали літературні пазли «Мрії, втілені у казку». Юні читачі познайомилися з цікавою та захоплюючою казкою Світлани Прудник «Як їжаки у вирій літали». Міркували, чого вчить нас ця казка.  Учасники заходу  складали  пазли цікавих завдань: «Склади історію»  з окремих речень у правильному порядку; «Склади героя», – визначали  позитивні риси, які належать героям із казки; «Склади прислів’я», які визначають головну думку казки; «Малюнковий пазлик». А  гра «Добре чи погано» показала, що наші юні читачі завжди готові підтримати друга, допомогти меншим, поділитися книжкою.                                           

  Крім цього,  «всезнайківці» довели, що теж знають, як створювати  добрі історії. Під час гри «Чарівний пазл» діти називали свої улюблені казки та героїв, які їм найбільше подобаються. Вправно відгадували героя за описом.  Насамкінець, у грі  «Добрий пазлик» читачі говорили одне одному добре слово, яке запам’ятали сьогодні. Книжки вчать нас бути добрими, сміливими й чесними. І кожен з присутніх на заході став частинкою великої літературної казки. Можливо, серед вас є майбутні письменники. 

Тож запрошуємо вас до бібліотеки познайомитися з творчістю Світлани Прудник та відкрити для себе нові цікаві історії. Книги письменниці стануть чудовим вибором як для самостійного читання, так і для сімейних вечорів у колі рідних.

Відомі українці Коростенщини

 Кожна людина має на карті світу особливе місце - свою малу батьківщину.

Це земля, де ми народилися, де зробили перші кроки, де почули рідну мову, де живуть наші рідні та друзі. Для нас такою землею є Коростенщина - мальовничий край українського Полісся з багатою історією, красивою природою і талановитими людьми.

Древлянська земля пам’ятає події тисячолітньої давнини. Колись тут існувало давнє місто Іскоростень - столиця древлянської землі. Тут правив князь Мал. Саме з цим містом пов’язані події часів Київської Русі, коли після загибелі князя Ігоря Рюриковича до Іскоростеня прийшла княгиня Ольга. Але історію краю творили не лише князі. Її творили люди - письменники, художники, спортсмени, науковці, митці. Саме вони прославляють наш край далеко за межами України.

У Коростенському міському ліцеї  №12 бібліотекарі бібліотеки - філії №4 провели краєзнавчий урок «Відомі українці мого краю» для учнів 9-А класу під керівництвом Тетяни Гурської. Захід був присвячений знайомству учнів з історією рідного краю та видатними людьми, які прославили нашу землю.

Гордістю нашого краю є відома біатлоністка Валентина Цербе-Несіна,  видатний фінансист Володимир Матвієнко, доктор наук  Анатолій Потопальський

Валентина Адамівна Цербе-Несіна - українська біатлоністка, бронзова призерка Олімпіади-94 в Ліллехамері (Норвегія). Кавалерка «Ордена княгині Ольги», Заслужений майстер спорту України, почесна громадянка міста Прилуки Чернігівської області. Перша медаль незалежної України. Прославила Україну на світовій спортивній арені.

Володимир Павлович Матвієнко - видатний фінансист, політик. У 1991 році призначений Головою Правління Національного банку України. Був ініціатором створення і впровадження української національної валюти - гривні. Професор Володимир Павлович Матвієнко широко відомий у наукових колах. Дійсний член декількох академій наук, автор книг «Держава і банки», «Автограф на гривні», «Роздуми банкіра», «Промінвестбанк: стратегія відтворення», «Філософсько-економічні погляди», «Желаемое и действительное». Заслужений діяч мистецтв України, член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Автор поетичних збірок «Люблю я свою Україну», «На рідних роздолах» та пісенних збірників «Пісне моя зоряна», «Душі моєї хвилювання», «Оберіг пам'яті», а також збірника афористичних висловів «Дотепні слова».  2004-го Указом Президента удостоєний звання  Героя України.

Анатолій Іванович Потопальський  - відомий науковець нашого краю,  доктор  наук, завідувач лабораторії модифікації структури біологічно активних речовин. У 1956-57рр. працював завідуючим медпункту в с. Ушомир. Американський біографічний інститут включив біографію А. І. Потопальського до видання «500 лідерів впливу» та обрав його у 1996р. «Людиною року». Номінант на Нобелівську премію у 2004 р. За значний внесок у розвиток міста присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Серед відомих митців - Катерина Григорівна Лісова  - талановита українська художниця, журналіст. Її творчість відома своєю любов’ю до української природи, рідної землі та народних традицій. Вона написала багато дивовижних полотен, які презентувались на всеукраїнських виставках. З 2009 - го року регулярно влаштовує персональні виставки, вони відбувалися в стінах Верховної ради України. В галереї «Ексклюзив» на території Києво- Печерської Лаври демонструвались за кордоном. Художні виставки картин Катерини Лісової  проходили  у залах Коростенського краєзнавчого музею, в приміщенні громадської організації «Древлянська громада» та презентувала свої роботи для поціновувачів та відвідувачів Коростенської  Центральної бібліотеки.

Вагомий внесок у розвиток літератури і краєзнавства зробили: Марія Берляк, Лілія Бех, Віктор Васильчук, Тетяна Микитчук, Галина Цепкова.

Марія  Іванівна Берляк  - хореограф, юрист, любляча мама та бабуся, майстриня-вишивальниця, поетеса. Збірки віршів «Земле моя, Україно, я доня твоя наївна!», «Пісні моєї душі», «На струнах серця», «Холодна без тебе зима», «Мій біль і моя любов», «Від миру до війни», «Від війни до миру», «Поговоримо про любов» та «Грані світу в словах» є гарним поповненням літературної скарбниці древлянського краю.

Лілія Петрівна Бех (Лісовська)  - українська письменниця, член Національної спілки письменників України (2018). Працювала учителем початкових класів, заступником директора у школах м. Коростень, головним редактором міських газет «Іскоростень» та «Нова доба».  Поетеса видала друком збірки лірики «Жінка із осені» (2008), «До дна не спита чаша гіркоти» (2016). Авторка гімну м. Коростень.

Віктор Борисович Васильчук  - український письменник та журналіст, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України. Працював у міськрайонній газеті «Радянське Полісся». У 1992 році вийшла перша книга «Несподівані зустрічі» (м. Житомир). 14 жовтня 1991 року заснував і почав редагувати газету для всіх «Апокаліпсис», а нині це - благодійна вільна газета «Вечірній Коростень», засновник Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Просто на Покрову», фундатор премії імені Василя Юхимовича. Пише оповідання, новели, повісті та романи про історичні події, російсько-українську війну, кохання та буденність. Книги Віктора Васильчука: «Пригоди Сновиди та його друзів», «Мандри темно-вишневої самосписки», «Казки від дяді Віті», «Пробач мені, цукерочко!», «Останній бій знайденця», «Мій друг пончик» та ін.

Тетяна Борисівна Микитчук надихає молодь любити українське слово, цінувати рідну мову та берегти культурну спадщину свого народу. Її творчість - це голос рідного краю, який звучить щиро, проникливо і по-українськи тепло.  Її  книги: «Мала княжна Древлянська», «Дві іскри з попелу літ проминулих…», «Подих віків». Збірку «Крила стиглих горобин» поетеса присвятила світлій пам’яті батьків. В збірку «Час жити» увійшли вірші дитинства і зрілих літ, вірші - роздуми і вірші - благословення.

Галина Василівна Цепкова – поетеса, член Спілки письменників України, почесний громадянин міста Коростень. Її поетична творчість  - це глибокі роздуми про нашу добу, жанровому і тематичному розмаїтті лірики та радість оновленої України, і водночас її біль - Чорнобиль, який шириться Поліським краєм. Автор поетичних збірок «Надеюсь. Верую. Люблю», «Свет Доброты», «Четыре осени года», «Знак долі-Терези», «Когда уходит лед», «Диво-сад», «Мы не расстанемся» та ін.

    Під час заходу учні активно відповідали на запитання вікторини «Чи знаєш ти свій край?», демонструючи свої знання з історії та краєзнавства. На заході бібліотекарі представили викладку літератури «Відомі українці мого краю», де була зібрана література про відомих людей нашого краю.

Краєзнавчий урок допоміг учням відчути гордість за рідний край та усвідомити, що кожен із нас може зробити свій внесок у майбутнє України.

Кожен край має своїх героїв, митців і науковців. Найголовніше - пам’ятати, що історія нашої землі продовжується щодня. Її пишуть звичайні люди - своєю працею, знаннями та талантом, прославляючи наш край.