Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



субота, 25 лютого 2023 р.

Крим – це Україна.Так було, так є і так буде завжди!


 Крим…лагідне сонце, цілюще повітря з ароматом лаванди і солоного моря, екзотичні рослини, тварини-ендеміки, мідії і пахлава на оксамитових пляжах, гірські дороги-серпантини, неймовірної краси пейзажі, що надихали митців, казкові палаци, музеї, оповиті легендами…все на цьому мальовничому дивовижному півострові створено Богом і людьми для відпочинку, туризму, відновлення життєвих сил, набуття нових вражень.

    Однак в 2014 році до Криму прийшли непрохані гості. Всупереч угодам про гарантії територіальної цілісності України в обмін на ядерну зброю наприкінці лютого Крим став жертвою «зелених чоловічків». Користуючись постреволюційною ситуацією в Україні, розраховуючи, що українські силовики не чинитимуть опір, російська федерація здійснила ретельно сплановану операцію по захопленню,а згодом - анексію Автономної Республіки Крим.

    У бібліохабі бібліотеки - філії №2 до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було проведено час пізнання «Гібридна війна – окупація Криму». Розпочалася зустріч з тематичної бесіди «Крим: хронологія окупації», під час якої учасники заходу обговорили події, що відбулись в Криму у лютому 2014 року та призвели до анексії Криму, висловили власні думки  щодо майбутньої долі Криму.


    Історія становлення Кримської держави з часів розпаду Золотої Орди в 1449 році до сьогодення свідчить про те, що кримські татари – це народ, який має свою окрему державну історію і навіть сприяв виникненню українського козацтва. Аналізуючи чинники, що вплинули на розвиток  незалежної України, розуміємо, що співжиття з кримськотатарською спільнотою, зручне територіальне сполучення, дружні стосунки, економічні й логістичні зв’язки, культурна взаємодія, історичний досвід військової боротьби створює передумови для взаємовигідного співробітництва двох держав.

пʼятниця, 24 лютого 2023 р.

Лунає слово Лесі Українки

Тішся, дитино, поки ще маленька.

Ти ж бо живеш навесні,

Ще твоя думка літає легенька,

Ще твої мрії ясні.



 Леся Українка… Це ніжне і дзвінке ім’я  належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця і не тільки. Леся належить усім, її творчість зіткана з різних відгомонів і мотивів світової культури, а дух стоїть на перехресті різних епох.
    Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про
«Лісову пісню» або «Досвітні огні», але і палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ , що спородив її.
  В історії українського народу немає іншого імені, окрім, звичайно, Тараса Шевченка, яке б з такою безсумнівною силою прометеївської гідності, з такою майже нелюдською болісною чистотою сконцентрувало в собі всенародну думу про гордівливу зневагу до всіляких кайданів і бойовий заклик до честі й непримиренності.
  На вшанування поетеси як видатної особистості бібліотекарі бібліотеки - філії  №1 для дітей ім. Лесі Українки підготували поетичний відео нон-стоп «Лунає слово Лесі Українки», до якої з радістю долучились користувачі бібліотеки.
    Творчий гербарій письменниці став унікальним явищем української літератури,  бездонною криницею високоінтелектуальної поезії, де закарбовані мужність і воля, непереборна жага до життя, а разом з тим - і найніжніші ліричні почуття.
Сьогодні Леся Українка по праву заслужила бути правильно прочитаною і перечитаною. Кожним променем думки вона житиме в душі нашого народу.

Ми переможемо, тому що сильна нація


 Війна... Скільки болю, гіркоти, самотності і смертей у цьому страшному слові!

     Війна росії проти України - жорстока  всепожираюча сила, яка руйнує нашу країну, намагається знищити український народ, прагне викорінити культуру, мову та переписати історію. Але українці - народ незламний і вільний і ми обов’язково переможемо! Ця жорстока агресія проти України ніколи не буде викреслена та забута.

    До річниці повномасштабного вторгнення росії на територію України бібліотекарі бібліотеки-філії №4 підготували поетичний відекаст «Ми переможемо, тому що сильна нація». Через поезію читачі передали емоції, відчуття і стан кожного українця: Дар’я Бондарчук - власний вірш «Війна»,  Богдана Гресько - вірш Лесі Семенюк «Буча»,  Марія Джус - вірш  Галини Британ «Ти думав, що я вмиюся слізьми?»

    Життя переможе смерть, а світло переможе темряву!


вівторок, 21 лютого 2023 р.

Захисти свою мову озброївшись нею.


    Українська мова… яка вона? Мелодійна і м’яка, лагідна, дивна і чарівна, співуча і прекрасна. Вона жива, немов чисте джерело, що витікає з-під землі і поїть кожного, хто припадає до нього устами… І в свідомості кожного українця живе гордість за предків наших, які залишили нам мову у спадок.Та є в нас запеклий ворог, який  протягом  майже чотирьох сторічь намагався знищити українську мову,  неволив  народ України та прагнув  зробити  його безликим населенням - манкуртом  без нації та  мови… І з цим ворогом – російською федерацією, у  нерівній битві боронять свою землю, свій народ та  безцінний скарб – рідну мову нащадки славних козаків – збройні сили України. А ми, щоб захистити свою мову, повинні розмовляти саме нашою рідною, державною –  українською мовою, добре знати її і бути  патріотами своєї країни.

четвер, 16 лютого 2023 р.

День єднання

 

Єдина, сильна, незалежна!
В руїнах стомлена, в пожежах,
Йорданом скроплена у вірі
Чекає Перемоги й Миру.
Прекрасна, мужня, нездолима
Моя Соборна Україна.
Єднаймось! Славою омиті
Всі покоління: мудрі й діти!
Єднаймось! Справою й в молитві,
Бо нам у правді з Богом жити!
                                                                           Оксана Геращенко
    День єднання… Новий святковий день в патріотичному календарі України, який покликаний консолідувати українців у боротьбі з ворогом, зміцнити стійкість і віру в щасливе незалежне майбутнє нашої держави і в котрий раз довести , що ми єдиний, незламний народ. Ми, українці, всі різні за професією, віросповіданням, рівнем доходів, але  щиро і віддано любимо наш спільний дім і прагнемо жити в мирі. Та це головне право в нас забрала війна, що принесла  стільки гіркоти, болю, смертей , руйнувань! Трагічні події, що розпочалися 24 лютого минулого року, неймовірно об’єднали, згуртували наш український народ, який на фронті і в тилу став на боротьбу з ворогом. Люди голими руками зупиняли загарбників  на вулицях населених пунктів, було розгорнуто наймасштабніший  волонтерський рух… Жінки, котрі вимушені були виїхати з дітьми за межі країни, організовували і надалі організовують величезні мітинги в різних країнах світу, аби привернути увагу світової спільноти до ситуації в Україні. Уся країна об’єдналась у своєму спільному пориві допомагати нашим славним захисникам, нашим Героям!
    Бібліотеки стали волонтерськими осередками, центрами патріотичного виховання, роботи з внутрішньо переселеними особами, інформаційної боротьби та протидії дезінформації. Бібліотечна спільнота об’єдналась в своїй діяльності навколо головної української ідеї  та мети – Перемоги. Фахівці центральної бібліотеки в День єднання у відео патріотичному спектрі звернулись з поетичним словом «Ми разом і ми єдині. Слава Україні!», щоб наголосити: «Україна – країна об’єднаних людей і  ми сильні, тому, що ми єдині!»

середа, 1 лютого 2023 р.

Війна у кадрі: 35 фотосвітлин Дмитра Січня

 

2022-й рік… 24 лютого розділило життя кожного українця на до та після. Війна… це завжди руйнування, втрати, страждання, біль, смерть безневинних людей, беззахисних дітей… Злочини проти людини, проти цілої нації стали ознакою небувалої жорстокості агресора, звірства його представників у кожному окремому випадку та взятого в цілому, які ніколи  не забудуться!

Події, що сталися 24 лютого, назавжди вписані на скрижалі нашої історії. Про війну будуть писатися книги, зніматися фільми, співатися пісні, малюватися картини.  Документальним доказом стануть і фотосвітлини, у яких назавжди вкарбувалися миттєвості життя українців.


1 лютого в читальній залі центральної бібліотеки відбулася презентація фотовиставки Дмитра Січня «Фотодокументи свідчать…», автора фільму «Темна весна» 

Повна версія фільму за посиланням: Темна весна

35 світлин, що експонуються у залі,  ілюструють географію руйнувань в Коростенському районі. Це спроба чесно і без ретуші показати усі жахіття війни, передати незламність нашого народу,  щоб майбутні покоління розуміли масштаби руйнувань і злочинів, які було скоєно. В рамках фотовиставки відбулася панельна дискусія,під час якої обговорювалися питання необхідності документування подій в період війни. Як зазначає Дмитро Січень, наше завдання - збереження фото та відео матеріалів для майбутніх поколінь, щоб зрозуміти, що пережили ми на шляху до ПЕРЕМОГИ.

Ми впевнені, з кожним днем Перемога стає ближчою до нас і кожен робить усе можливе, щоб наблизити день знищення ворога! Заради себе і заради тих, хто поліг у цій страшній  і жорстокій війні.     Всі ці моторошні події не зламали наш дух, нашу віру в перемогу та наше спільне бажання невпинно рухатись вперед.

Ми -українці! Ми -нація! Ми- сила! З вірою в Перемогу! Все буде Україна!