Тридцять років поряд: мужність, біль і горе

Тридцять літ  йдуть поряд:

мужність, біль і горе,

Лиш свята надія душу окриля –

просвітліє небо,

зродиться земля.

                   О. А. Пилипчук

    30 років від страшного квітня 1986 року. Ми, як це не жахливо звучить, звикли до Чорнобиля... Ми звикли до наявності "зони", до болі вирваних з корінням людей, до небезпеки, що причаїлася під саркофагом, до гіркого присмаку полину в наших душах. Звикли, змирилися... Тридцята річниця чорнобильської трагедії… А буде ще й сорокова, п’ятдесята, сімдесята і більше… Неначе стривожені лелеки, летять роки та не втихає у людських душах біль чорнобильської весни. Біль втрат. І тоді. І сьогодні. І завтра…На превеликий жаль, і донині Чорнобиль продовжує тримати нас під прицілом, залишається зоною відчуження і нещадно забирає людські життя.

   Згідно Указу Президента № 702/2015   в Україні 2016 рік оголошений Роком вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Ми складаємо подяку і шану тим, хто став на шляху страшної біди. Пам’ять – найцінніше, що є у людей, чиї долі опалені вогнем та попелом Чорнобиля. До цієї сумної дати в центральній міській бібліотеці пройшов день пам’яті «30 років поряд: мужність, біль і горе», на який були запрошені ліквідатори аварії – пожежник Стретович Дмитро Анатолійович та дезактиватор Орловська Вікторія Яківна.

Чорна біль і скорбота України

Ми атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо - АЕС.

                                  Л. Костенко 

   Чорнобиль ... У всьому світі назва цього невеликого українського міста ось уже три десятиліття асоціюється з найбільшою за всю історію людства техногенною катастрофою. 26 квітня 1986 року о першій годині двадцять три хвилини сорок секунд вибухнув четвертий реактора на Чорнобильській АЕС, завдавши жорстокого удару по долях мільйонів людей.

  Відлуння Чорнобильської катастрофи буде звучати ще не одне десятиліття. Саме тому історія цієї біди і історія подолання її наслідків заслуговують того, щоб люди про це знали і пам'ятали.

  Бібліотекарями дитячої бібліотеки ім. Л. Українки  спільно з колективом ЗОШ №5 підготовлено урок-застереження «Чорна біль і скорбота України», який супроводжувала слайд-презентація. Завдячуючи інноваційним технологіям, присутні мали можливість не тільки почути і побачити, а й відчути жахіття тієї ночі.

 Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих пожежників, які першими кинулися на смертельно дихаючий реактор і закрили його ціною власного життя.

 І поки в світі працює хоч один ядерний реактор, не можна забувати про справжню ціну атомної енергії і про існуючу небезпеку повторення подібної катастрофи.