«Берегиня,
обереги – наші
давні й добрі символи. Їхнє генетичне
коріння сягає
глибини століть. Маючи такі прекрасні символи , народ зумів уберегти від забуття
нашу пісню й душу, нашу родовідну пам`ять».В.Скуратівський
Без верби на покуті та хрещеної ікони, без
вишитого рушника наші пращури не уявляли свого життя. Ці речі-обереги
супроводжували їх від першого кроку до останнього подиху, уособлювали добро й
силу, захищали від всіляких негараздів.
Якими ж
бувають обереги? На це та інші питання школярі шукали відповідь разом з
бібліотекарем філії №8 Бородійчук Оленою на уроці народознавства «Українські
прадавні обереги» . Дітям було цікаво дізнатися про них. А найбільше їм сподобалася розповідь про ляльку - мотанку – українську
народну ляльку, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Її передавала мати
дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка у свою чергу - своїй дитині. Це -
ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.Українська лялька тим унікальна, що вона така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші – глиняні - сягають доби Трипілля!
Сакральна істота з хрестом замість обличчя символізує гармонію вертикалі(духовності) і горизонталі(земного розвитку людини). Оскільки робилась лялька з тих матеріалів, які були під рукою – клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь - то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
Діти познайомились з переглядом літератури «Українські обереги». А на закінчення уроку керівник гуртка «Чарівна голка» дитячого будинку творчості Наталія Дідківська провела майстер-клас для дітей по виготовленню ляльки - мотанки.
Кожен із задоволенням зробив свою іграшку. Тепер лялька - оберіг поселилася вдома у дітей.
