Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



Показ дописів із міткою ЦБ ім. М.Островського. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЦБ ім. М.Островського. Показати всі дописи

четвер, 24 січня 2013 р.

Україна – Соборна, вільна, сильна


        В єднанні сильні ми,
               Як зерна влиті в колос!
 

   22 січня вся Україна відзначала  День Соборності та Свободи України - свято, яке тільки віднедавна, за умов державотворчих процесів в Україні стало святковим днем календаря. Із 1990-го по 1998-ий роки відзначення Акту злуки відбувалося за ініціативи громадськості, а в 1999-му Указом Президента України Л. Кучми було встановлено День Соборності України. Наступний Президент України, В. Ющенко, своїм Указом проголосив день 22 листопада Днем Свободи України – на знак вшанування подій Помаранчевої революції. Президент України В. Янукович об’єднав ці два свята, мотивуючи це прагненням об’єднати громадян України навколо процесу побудови сильної, єдиної, вільної України.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе,
           Соборну і єдину,
  І нам твою історію творить.
  
   В центральній міській бібліотеці ім. М. Островського пройшли урочисті збори, в яких взяли участь працівники бібліотеки, учні та викладачі навчальних закладів міста, представники громадських організацій. Урочисте зібрання проходило у формі усного журналу, який мав назву «Україно, твоя доля – єдність, злагода та воля». Присутні перегорнули такі сторінки: «Історія Дня Соборності», «Проголошення Акту злуки», «Живий ланцюг 1990 року» та «Історичне значення Дня Соборності».
   Вітаючи присутніх, заступник міського голови Олександр Дзиґа відзначив, що і через 91 рік після доленосної події в історії України – проголошення Акту возз’єднання УНР і ЗУНР, проблема соборності, єдності, які в підсумку є основою державності, залишається актуальною. Кожен з нас повинен розуміти те, що символ єднання, символ громадянина незалежної держави в нас повинен бути в душі і серці, тоді ми переможемо та будемо єдиною, могутньою, європейською нацією.

четвер, 7 липня 2011 р.

Звуки, краски, силы, формы, слова и настроения

Растворившееся в среде нечто
Вдруг кристаллизуется
Приобретает форму
И сделав оттиск
Вновь надолго исчезает.
Т. Сердечный

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку графічних робіт Тимофія Сердечного, яка проходить зараз в читальній залі центральної міської бібліотеки ім. М. Островського.

Тимофій відома в нашому місті людина, яку ми знаємо в різних іпостасях. Це талановитий художник, гарний співак і музикант, організатор концертів авторської пісні( один з яких за участю Ольги Щербини, проходив у нас в бібліотеці) і взагалі цікава та неординарна людина.


Біографічна довідка: народився 17.03.63 в м. Коростень. З 1970 по 1980 навчався в ЗОШ № 7. Закінчив Львівський Поліграфічний інститут, кафедра книжкової графіки (1983-1987). Керівник дуета      « Фіолетовий бісер » (з Олександром Варичевим) і спільного проекту з Ігорем Семочко ( м. Львів). Керівник акустичного арт-рок  квартета   « Нічний експрес» (Львів). Лауреат і дипломант фестивалів авторської пісні в Ялті, Полтаві, Сумах, Житомирі, Одесі, Балаклаві, Львові, спец приз  на Петаккорді.  Голова клубу АП «Менестрель» у м. Коростень, член асоціації композиторів- пісенників Національного Всеукраїнського музичного товариства, Житомирське відділення; голова Житомирського представництва Всеукраїнського об’єднання діячів АП України.
Записав музичний альбом Magnificat (2003), опублікував  дві збірки віршів: «Охапки слов» (1985 – 2000) і « В каждой волне океан» (2011). З віршами його збірки «Охапки слов», яку автор подарував бібліотеці, хочемо ознайомити і Вас. Вірші ці нестандартні, оригінальні і наводять на роздуми.


 
Не пренебрегай
Моими стихами.
Не читай их бегло.
Они от сердца чистого.
От сердца не жадного,
Которому уже ничего не нужно.
Это узорная пыльца крыльев,
Оставшихся в небе.


         
 

Человек,
Это как на рассвете –
Ночь позади,
Тоска по утру.

Мысль
Высокая – птицей в небо.
Глубокая – рыбой на дно.
Что можно сказать
О Музыке?
Не проронить бы ни слова
За всю жизнь
И не пролить бы влаги
Из полных глаз вслушиваясь
Как ложится первый снег
На нежные плечи
Притихших деревьев.