Та, що говорила мовою квітів і сонця

«От якби зібрати з усієї України народних майстрів, що за дива витворили б – цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей…»

Марію Примаченко, яка народилася і все своє життя прожила в поліському селі Болотня, недалеко від Чорнобиля, знав увесь світ. ЇЇ роботами – всіма отими дивовижними звірами й птахами, дивовижними квітами і дивовижною землею України - захоплювалися Париж і Варшава, Софія і Прага, Монреаль і Москва.

Світ мистецький щоразу був вражений: звідки такий потужний талант, така оригінальна фантазія, така витончена народна естетика образу? Шукали відповіді й – не знаходили…Може наступні покоління розгадають цей феномен, коріння якого, мабуть, сховане в історії нашого народу, в глибинних шарах його культури, в неперебутності національної вдачі.

   Життя Марії Примаченко – випробування, які випали на її долю, не зламали майстриню. Вона наперекір їм прожила достойно, залишивши яскравий слід на землі.

Марія Оксентіївна розмальовувала людям хати, вишивала сорочки; її уява створювала міфічних звірів, птахів – вона любила все це, і любила рідну землю, яка щедро обдаровувала її талантом і радістю. Тим часом і біда не обминала жінку: хворіла, після війни зосталася вдовою, сама виховувала сина Федора (він теж став художником), жила як усі – не скаржилася, терпіла, каторжно працювала і не давала своїй душі замовкнути – малювала, вишивала і безмежно любила кожну стеблинку, кожну живу істоту, кожну хмаринку в небі. Цю любов заповідала нам. Мусимо берегти її. Як і пам’ять про Майстра.

   Для Марії Примаченко ніколи в житті не були головними нагороди та дипломи. Головне для неї – сім’я, її учні (гурток декоративного мистецтва в Болотні) та фантастичні звірі-обереги і квіти, які вона безупинно малювала гуашшю та аквареллю на звичайному ватмані. ЇЇ картини – народний фольклор, де композиція і колір несуть в собі глибоке змістовне навантаження. Сама Марія Оксентіївна слово «художник» не любила і вживала його дуже рідко. Художниками вона називала тих, хто малює з натури, а вона – з душі, як на серце ляже.

     В центральній міській бібліотеці до ювілею народної художниці – 110-ої річниці від дня народження – відбувся вечір-присвята для учнів відділу образотворчого мистецтва Коростенської школи мистецтв ім. А Білошицького.

Присутні мали змогу ще раз збагнути незайманість та простоту світу навкруги нас, доторкнутись до таїнства фантазії мистецтва Марії Примаченко через перегляд відеоролика «Чаклунка із поліського села».

Щиро дякуючи великій нашій сучасниці, по – справжньому Народній художниці Марії Оксентіївні Примаченко повторимо слова великого професіонала Пабло Пікассо: «Я схиляюся перед цим дивом – мистецтвом геніальної українки».