Життя як витвір мистецтва

     

    Учасники клубу «Відродження» під час останнього засідання в цьому навчальному році відкрили для себе ще одну талановиту особистість, яка прославила Україну на весь світ. Керівник клубу у формі ескізу дивовижного життя «Марія Башкирцева – яскрава комета на небосхилі XIX століття» розповіла присутнім цікаві факти із життя мисткині. Розповідь була доповнена відеопрезентацією, з допомогою якої присутні побачили картини художниці, а також познайомилися з мистецькими альбомами відомих майстрів пензля на книжковому перегляді «Мистецьке мереживо».

У другій половині XIX століття вона була справжньою знаменитістю. Про неї писали найвідоміші письменники, про неї пліткували і сперечалися, нею зачитувалися. Якби у ті часи існували соцмережі, то Марія Башкирцева напевне була б популярною блогеркою і мала б сотні тисяч підписників. Не впевнені, що її «фоловери» кинулися б слідом за юною полтавчанкою вчити латину і давньогрецьку, щоб почитати Горація, Плутарха і Гомера. Чи присвячували б десятки годин заняттям з класичного співу, щоб якомога успішніше демонструвати слухачам свої «три октави без двох нот».

Або ж невтомно вивчати інші іноземні мови, щоб у 16 років, крім французької російської та української, вільно володіти ще й італійською, німецькою та англійською. Чи наполегливо вправлятися у грі на фортепіано, щоб блискуче грати такий непростий твір, як перший концерт Мендельсона. А щоб не було замало, то ще математика, фізика і хімія…

Втім, у «Щоденнику» Марії Башкирцевої знайдемо й більш популярні з точки зору сьогодення теми: як закохати у себе багатого аристократа, або які фасони і тканини краще вибрати для «аутфіту» на маскарад у «Гранд-Опера».

Вона, як перекотиполе, так багато переїздила з матір'ю і тіткою по Європі, що у її «фоловерів» мало б миготіти в очах: Відень, Женева, Баден-Баден, Ніца, Париж, Лондон, Берлін, Брюссель, Флоренція, Рим, Венеція, Мілан, Мадрид…

Час від часу вона з сумом жалілася, як важко їй звикати в незнайомих містах: «… ненавиджу нові місця, це мука для мене щоразу і знову звикати до нових обличь». У кожному місті Марія обов'язково відвідувала, окрім, звісно, модних магазинів, художні музеї та галереї.

Мистецтво було її найголовнішою любов'ю. Вона не приховувала свого захоплення картинами Тиціана, Рубенса, Ван Дика, а бувало, дозволяла собі зухвалу критику таких велетнів, як Рафаель.

 А ще Марія, куди б її не заносила доля, починала скуповувати книжки і формувати бібліотеку. Без якісних книжок вона не уявляла свого життя. Ларошфуко, Золя, Флобер, Мопассан, Конфуцій, Шекспір, Діккенс, Ніцше, улюбленець Стендаль і Жорж Санд, до якої вона була вкрай критичною - творчість цих письменників вона знала практично досконало.

«Читала – знаю», - цей аргумент часто зустрічається на сторінках її щоденника. А з поганими на її смак книжками вона особливо не церемонилася: «Купила на якомусь вокзалі, вже й не пам'ятаю де саме, роман. Але він був написаний так погано, що я, злякавшись, що остаточно зіпсую свій вже й без того досить поганий стиль, викинула його з вікна і повернулася до Геродота, якого зараз й читаю».

Її світогляд  вражає, це не тільки данина моді, а якась неймовірна жага до знань. Про це свідчать читані-перечитані зношені книги, її оригінальні й зовсім несподівані висновки про прочитане, записані в щоденнику.

Чарівний голос Марії заслужив високої оцінки відомого у Франції професора-вокаліста Вартеля, який пророкував їй велике майбутнє співачки.

Захоплюється дівчина й малюванням, вступає до приватної Академії живопису. Її талант відразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Хвороба, що спіткала Марію, - туберкульоз - швидко прогресувала. Дівчина почала втрачати голос і слух. Та кожну хвилину свого життя вона підпорядковує улюбленій роботі. Пристрасть до живопису володіє художницею, хоча вона ясно усвідомлює, що їй відведено зовсім мало…

Марія Башкирцева померла у розквіті слави. Понад 150 картин, ескізів і скульптур художниці було представлено в експозиції посмертної виставки її  робіт 1885 року. Марія Башкирцева - перша з вітчизняних художників, чиї роботи потрапили до найавторитетнішого музею Франції. Вона є і першою жінкою-художницею в світі, представленою у Луврі.

Марія Башкирцева й досі ще хвилює душі людей. Український літературознавець Михайло Слабошпицький видав роман «Марія Башкирцева. Жінка, в яку закохався Париж».  Велике дослідження особистості зробив письменник Олександр Александров.

    Невблаганна доля відвела талановитій українці всього лише 26 років, але вона встигла залишити яскравий слід в історії світової культури.