Україна, війна, довкілля

 

    Спалені ліси, знищені посіви, забруднені водойми, отруєні ґрунти… Під час війн та збройних конфліктів довкілля майже завжди зазнає непоправних втрат.

    Аби захист довкілля став частиною стратегій запобігання війнам та підтримання миру, 6 листопада ООН проголосила Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів (Резолюція 56/4). Приймаючи це рішення, враховано, що шкода, завдана навколишньому середовищу після таких подій, позначається на стані екосистем і природних ресурсів, часто виходить за межі національних територій та стосується не лише однієї держави і не тільки нинішнього покоління.

 Для України ця дата має особливе та надважливе значення, адже війна, спричиненна збройною агресією росії, не лише порушила життя людей, а й зруйнувала природні екосистеми та забруднила довкілля. Кожен вибух ракети чи снаряда щодня забруднює повітря, воду та ґрунт токсичними речовинами. Постраждало чимало промислових об’єктів, через що сталися неконтрольовані хімічні викиди; скалічені ліси та природні заповідники. Для відстеження шкоди, завданої довкіллю, започатковано низку ініціатив. Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України створено сайт, на якому збираються дані про шкоду для довкілля на основі звітів місцевих органів влади та цивільних осіб, які можуть повідомляти про пошкодження через відповідний застосунок.

    На сьогодні вже підраховано, що в результаті бойових дій в атмосферне повітря потрапило близько 1,2 мільйона тонн забруднюючих речовин, включаючи 430 тисяч тонн оксиду вуглецю, 700 тисяч тонн пилу та 40 тисяч тонн неметанових летких органічних сполук, а також значна кількість важких металів та інших шкідливих речовин. Лісові та трав’яні пожежі, що виникли через військові дії, виявилися основним джерелом викидів. Їхні обсяги складають відповідно 46,6 тисяч гектарів і понад 471 тисяча гектарів. Гасіння пожеж уздовж ліній фронту стає небезпечним під час бойових дій та до розмінування територій, що зберігає пожежну небезпеку та може вплинути на якість повітря у майбутньому.

    Крім того, для відновлення пошкоджених об’єктів житлового фонду, комунальної та транспортної інфраструктури потрібно додатково здійснити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму більше ніж 1 млрд доларів.

    На значних територіях України відбувається суттєве пошкодження поверхневого шару ґрунтів внаслідок будівництва фортифікаційних споруд, вибухів та згоряння боєприпасів, проведення військових маневрів тощо. За оцінками Київської школи економіки та Zoї Environment Network, під ризиком пошкодження та забруднення опинилося 186 тисяч квадратних кілометрів земель, що становить практично 31% території України. З них понад 20 тисяч квадратних кілометрів пошкодженні більше ніж на 75%. Найбільшої шкоди зазнали території Донецької, Харківської та Запорізької областей.

   І поки тривають бойові дії, всі наведені підрахунки щодня суттєво зростають і це навіює відчай та викликає єдине питання: «Що буде після війни?». Наразі точно відомо, що після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій. В той час, як відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Тож вже сьогодні держава та небайдужі екоактивісти дбають про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Розробляється чіткий план відновлення України, що буде включати заходи з відновлення та збереження екосистем. І першим кроком в даному напрямку є оголошення 2023 року Роком безпеки в Україні та відновлення територій.

    Для бібліотечної спільноти питання екологічної свідомості є одним з пріорітетних. Саме тому до Міжнародного дня запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів працівниками книгозбірні було підготовлено realiti-дайджест ключових наслідків «Екохроніки війни в Україні», в якому чітко представлена екологічна ціна війни та її вплив на кожну складову довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Для юних користувачів зібрано матеріал, що є доступним для їх вікової категорії. Усі документи представлені на тематичній викладці «Війна та екологія».  

Тож пропонуємо усім небайдужим завітати до книгозбірні та зануритися у маштабність екологічного лихотворення, аби переконатися, що війна — це катастрофа. Найкраще, що ми можемо зробити для природи, — допомогти Збройним Силам України. Кожен наступний день війни приносить нові руйнування і чим швидше вона закінчиться, тим менше буде втрат.