А що у бабусиній скрині?

 

Заховались в бабусиній скрині на дні

Різні речі забуті, цікаві мені.

Хоч старенькі, але їм немає ціни.

Найрідніші для нашого роду вони.

Тут лежить полотна домотканий сувій

І цвіте вишиттям українським наш стрій.

    Українські обереги… Що нам відомо про них? Чому в давнину наші предки придавали їм таке велике значення? Про це маленьким користувачам розповіла бібліотекар бібліотеки – філії №8 під час проведення народознавчої години «А що у бабусиній скрині?».

    Скриня – вид дерев’яних меблів, виконаний із дошок столярним способом. Призначалася для зберігання святкового одягу (вишитих і тканих сорочок, плахт, спідниць, хусток, кольорових стрічок), рушників, полотна, прикрас, грошей тощо. Після весілля у скрині зберігали весільний одяг і вінок. Всередині, вздовж бічної сторони, кріпилася прямокутна коробочка – прискринок – для зберігання дрібних цінних речей, грошей, прикрас, голок, ниток, зілля. Також клали вузлик тютюну (від молі). Прискринок закривався на таємні дерев`яні засувки. 

    Разом з дітьми поринули в минуле і наповнили скриню речами, які мають обов`язково зберігатися в ній: український рушник, оздоблений квітами, птахами, зірками; сорочка - один із найбільш давніх елементів одягу. Раніше «сорочка», «сорочиця» означала як натільний, так і верхній одяг. Обов’язково повинна бути хустка – символ прихильності, любові, символ матері, вона проходить через усю історію українського народного вбрання і, майже не змінившись, залишається у вжитку до наших днів. Віночок – символ життя, долі, символ дівоцтва, символ віри, надії й любові. Найперший віночок сплітала матуся, вимочувала його в росах сім днів і до свят тримала у скрині. Дівчатка починали носити віночок з 3-х років. Діти ознайомилися з тематичною полицею «Українські прадавні обереги».

«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти», - так сказав Григорій Сковорода. І це відгукується в серці кожного українця.