Роса та іній літ і зим

                                                   
Як врятувать себе від часоплину?

Як залишити пам’ять, що ти жив?

                                   М. Пасічник                                            

  Наша рідна Житомирщина багата на майстрів поетичного слова. Письменники та поети, які народились на теренах нашого краю, збагатили літературну скарбницю України. Саме на Житомирщині зазвучав голос Михайла Пасічника. На вшанування 70- річчя від дня його народження бібліотекарі бібліотеки - філії №3 ПБ Коростенської МТГ підготували краєвид творчості «Довершеність й влучність поетичного слова».  

 Поет, прозаїк, гуморист, пісняр, журналіст, голова обласної організації Національної спілки письменників України - це наш талановитий земляк Михайло Павлович Пасічник. Він вдало дебютував у зовсім молодому віці, так працює і нині на літературній ниві, не покладаючи рук. Його поезія - це реальне життя (поліська природа, праця, любов). Хліборобська праця, батьківська хата, вірність рідній землі  - основні погляди та переконання поета.  Є щось символічне в тому, що він народився в квітні, адже в багатьох  його віршах спливають образи квітів. Яскраві кольори бентежать душу, відчуваєш свіжий, чистий запах пролісків, а тут на тебе гаряче дмухнули пізні айстри і чорнобривці, обдало гарячим вітром зібраного врожаю. Тісний зв’язок зі своїм родом, рідною землею надає його творам задушевності. Михайло Пасічник має також прозові твори. Свого маленького читача знайшли збірочки віршів «Жива книжечка» та «Василькові посівайки». Має успіх його фантастичний роман «Три життя однієї людини…». Михайло Павлович працює в жанрі гумору та сатири, побачили світ дві його збірки «Вказівний перст жони» та «О, як негарно збоку!». Михайло Павлович у своїх невгамовних творчих пошуках закономірно прийшов до такої форми поетичної мініатюри, як рубаї. Вони увібрали  іронію та гіркий жарт, широту мислення. Разом з композиторами  написав більше десятка пісень, окремі з них стали популярними («Мій песик», «Люблю- кохаю»). Друкувався в багатьох  газетах, журналах України та зарубіжних країн.

    Вірність батьківському порогові й рідній землі, вірність рідному слову- ось поетичне кредо Михайла Пасічника.