Сніг-сніжок!
Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима...
Ой ви, пташки куцохвості,
Наші друзі, наші гості,
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно. Грицько Бойко
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима...
Ой ви, пташки куцохвості,
Наші друзі, наші гості,
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно. Грицько Бойко
Зима – чи
не найчарівніша пора року, яку люблять і чекають дорослі і діти. Та не всім
зимонька дарує радість і втіху. Для птахів
ця пора – важке випробування та
найскладніший період у житті.
Пернаті, які залишаються зимувати, їжу шукають увесь короткий день. Одні споживають свої запаси, інші –
клюють плоди, ягоди та насіння рослин. Але коли все навкруги вкривається снігом,
пташкам стає дуже важко знайти щось їстівне. Ось чому так важливо підгодовувати
їх взимку.
В народі існує повір’я: щоб у старості
отримувати листи чи звістки від дорослих дітей,
потрібно взимку годувати диких пташок. Це повір’я є доказом того, що
люди з давніх-давен дбали про диких пташок взимку. Можливо воно якось пов’язано з пташиною поштою, якою люди
послуговувалися у давнину, а можливо з тим,
що дорослих дітей порівнюють з пташками, які вилітають з рідного
гнізда. Так це чи ні – хто знає, проте
дуже важливо розповісти дітям про проблему зимівлі птахів і необхідність
людської допомоги нашим пернатим друзям.
Тож
і вирішили бібліотекарі філії №3 для дітей
започаткувати і зробити традиційною акцію «Гостинець для пташини від
доброї дитини».
Діткам, які завітали на захід, бібліотекар
Вікторія Демчук розповіла, які птахи живуть у нашому регіоні, які з них перелітні,
а які - осілі, чому та чим слід підгодовувати пташок, що залишаються зимувати. З зацікавленістю юні читачі ознайомилися з
літературними творами на цю тематику та поділилися своїми знаннями, думками та досвідом. Та з найбільшим
задоволенням дітлахи взялися за виготовлення годівничок. Робили їх з різних
матеріалів та прикрасили на свій смак. Готові
годівнички закріпили на дереві біля ганку бібліотеки. Діти насипали до них зернят та крупи, повісили на гілочки яблука.
Сподіваємося,
що така спільна робота зробить діток чуйними та добрішими і вони візьмуть собі
за добру традицію допомагати птахам, допоки триватимуть зимові холоди.
Так, нам, птахам важко взимку... Це дуже вірно - привчати дітей годувати пташок. Цікаве народне повір'я, я такого не чув, але воно має сенс. Мій дідо розповідали інше:
ВідповістиВидалити"Птахами передавали їсти дітям, які були поневолені, у поході(синам), та донькам, яким не пощастило у шлюбі..." щось таке. Так і в пісні співалося:
"...Якби-с знала, мамо,
Яка мені біда,
То би-с передала
Горобчиком хліба.
Горобчиком хліба,
Голубкою солі,
Ой мамо ж, ти, мамо,
Як тяжко в неволі."
Тож і потрібно було годувати птахів взимку, щоб у разі потреби пташка стала в пригоді. Це, звісно, легенди, але дітей потрібно навчати і народному фольклору. Молодці бібліотекарі. Тільки ж не забувайте підсипати в годівничку зерна.))
Повір'я, згадане у публікації, я чула від своєї мами, а вона від своєї мами чи від сусідки, яка була досить старшого за мамин віку (думаю це не так важливо від кого точно воно було почуто), головне, щоб таке гарне повір'я не загубилося. До годівнички ми підсипаємо зерно регулярно і робитимемо це протягом зимових місяців. А вас, шановний Мудрий Філіне, хтось підгодовує взимку чи ви самі знаходите собі поживу? )))
ВідповістиВидалити