Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



четвер, 20 березня 2014 р.

Мандрівка Тарасовими шляхами

  
  

  Пропонуємо разом з нами здійснити віртуальну мандрівку «Музеями Тараса Шевченка». Розпочнемо з музеїв Кобзаря, які знаходяться в Україні. 
В Київі працюють три музеї Шевченка.
  

В Національному музеї Тараса Шевченка, провідному закладі України та світу із шевченкознавства, зберігається переважна більшість малярської спадщини Т. Г. Шевченка, що входить в золотий фонд української культури. Колекція музею формувалась протягом 150 років та зараз налічує понад 85 тисяч експонатів, з яких до основного фонду належать 34 тисячі. Найцінніша її частина представлена в постійній експозиції музею. Колектив музею здійснює методичну допомогу музеям Шевченка в Україні, допомагає їм у підготовці експозицій та виготовленні матеріалів, а також надає  методичну допомогу українським громадам в Росії, США, Канаді, популяризує українську культуру. А ще сайт музею дає можливість відвідати зали Віртуального музею.

На самісінькому осерді Києва, усього за кілька десятків метрів від майдану Незалежності, стоїть в обіймах високого дерев’яного паркану звичайна українська хата. За самим парканом — характерний для київських садиб ХІХ століття фруктовий садок та розкішний квітник. Тут розташовано Літературно-меморіальний будинок-музейТ.Г.Шевченка, який відтворює атмосферу 1846-47 рр., коли Шевченко жив у Києві аж до арешту в справі Кирило-Мефодіївського товариства. Згадуючи про Шевченка тієї київської пори, Пентелеймон Куліш писав: «Шевченко… Вже був не кобзар, а національний пророк. Київська інтелігенція обгортала українського барда глибоким почитанням».
  На мальовничій околиці Києва, Пріорці, по вулиці Вишгородській, 5, серед сучасних забудов стоїть біла тинькована хата з дерев'яними віконницями, що вабить до себе затишком минулої доби. Сьогодні вона здається нам незвичайною, а в середині ХІХ ст. така будівля була типовою для київського передмістя, це МузейТараса Шевченка "Хата на Пріорці". У серпні 1859 року востаннє перебуваючи в Києві, Тарас Шевченко прожив в оселі Варвари Пашковської два тижні, перед своїм від'їздом до Петербурга. Кобзаря на Пріорці звали просто - "дядько Тарас". Зі сльозами його проводжали до Петербурга та згадували  про українського генія, як про безмежно добру, щиру, сердечну, доступну та рідну людину.
  Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»
На сьогодні батьківщина   Шевченка об'єднує три села Тарасового дитинства на Черкащині, де розгойдувалась колиска юного дарування: Моринці, Керелівку (з 1929 року село носить назву Шевченкове) і Будище.
В старенькій хаті, що мала всього лише три підсліпуватих віконця 9 березня (25 лютого за старим стилем) 1814 року і народилася четверта дитина у сім’ї Шевченків. Народження на Тарасія (релігійне свято) дало привід назвати хлопчика Тарасом. Недовго прожили Шевченки у цій хатинці.
У 1815 році сім’я повернулася у Керелівку.
   Якщо Моринці – колиска великого поета, то Керелівка – його перший  життєвий навчитель. 
«Хто з вас не був у селі  Шевченковому Вільшанського району? Не були, то обов'язково побувайте! Особливо хороше там весною, коли все село потопає в молоці яблуневого цвіту. Не село, а суцільне море квітів».
                          (Черкаська правда, 31.10.1957)
Тут пройшли дитячі роки поета. У такій хаті з двох до чотирнадцяти літ виростав Тарас, з неї помандрував у далекі світи, взявши із собою мамину пісню, батькову науку, дідусеві розповіді. За нею сумував, до неї прагнув приїхати. Батьківська хата нагадувала про радощі й жалі, веселі та сумні дні, проведені в ній, безтурботне дитинство і гірке сирітство.
У 1828–1829 рр. в селі Будище у пана Енгельгардта служив козачком юний Тарас Шевченко. Досі збереглися три дуби, які називають Шевченковими.
За переказами, у дуплі одного з них Тарас ховав свої малюнки.
Єдиний у світі Музей однієї книги - «Кобзаря»Т.Г.Шевченка м. Черкаси розташований у меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 р. у родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко. У музеї показана історія видання творів Т.Г.Шевченко, джерела його творчості, самі цікаві видання, простежена еволюція ілюстрування шевченківських поезій, а також "Кобзарі" у перекладах на мови народів світу. Фонди музею налічують більше 6 тис. експонатів і постійно поповнюються, особливо за рахунок рідкісних видань „Кобзарів”, закордонної шевченкіани та подарунків. 
  Музей імені  Т. Г. Шевченка Музей ім. Т. Г. Шевченка село Мошни
Напередодні визначної для України та світу події – ювілею Великого Кобзаря та в рамках святкування 60-ти річного ювілею Черкащини, відкрито реконструйований музей імені Тараса Григоровича Шевченка в селі Мошни Черкаського району. Музей розташовано в колишньому помешканні міщанина Нагановського, де під час своєї останньої подорожі в Україну, в липні 1959 року, Тарас Шевченко провів кілька ночей після арешту в Прохорівці. Тож експозиція сформована так, щоб максимально відтворити той нелегкий період в житті Тараса Григоровича, коли він востаннє перебував в Україні.
Заповідник об’єднує  території історико-культурного та природно-заповідного фонду  загальною площею 45 га. На його території знаходяться  пам’ятки археології, архітектури, історії, мистецтва та природи: Могила Т.Г.Шевченка; Державний музей Т.Г.Шевченка; Могила І. Ядловського ( довголітнього хранителя Шевченкового меморіалу). До складу Заповідника входить перший народний музей Шевченка – “Тарасова світлиця” та паркові комплекси.
Колекція Музею Т.Г.Шевченка нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, серед яких – особисті речі Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, цінні архівні документи, шедеври народної художньої творчості, високохудожні твори українських та зарубіжних авторів, фотографії, кіноматеріали, а також відеозаписи та аудіозаписи кобзарів та бандуристів.
1884 року за народні кошти на Чернечій (Тарасовій) горі було збудовано хату для хранителя могили - «Тарасову світлицю» - перший народний музей Кобзаря. Ця хата нагадує  хатину наших батьків, дідів, нашу історію України.

В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, що мандрували тими шляхами, які  зі  своїми роздумами пройшов Кобзар.

   Баришівський літературний музей Т.Шевченка, що на Київщині, стоїть на місці Благовіщенської церкви. Попри її достовірну мистецьку вартість, церкву зруйнували у 30-х роках. Безперечно, перебуваючи в Баришівці, Т.Г.Шевченко милувався спорудою Благовіщенської церкви, слухав розповіді про міського титаря (так звали церковного старосту), які виклав на папері, коли писав свою повість «Близнецы». Основою Баришівського музею стала  колекція шевченкіани українського історика В. С. Костенка.

  Колишній будинок лікаря Андрія Йосиповича Козачковського, товариша Тараса Григоровича Шевченка, побудований в 1820 році, нині належить до реєстру пам`яток історії та архітектури України. Саме тут в ніч з 24 на 25 грудня 1845 року поет написав свій «Заповіт», який згодом став відомий на весь світ. Сьогодні це місцеМузей Заповіту Тараса Григоровича Шевченка в Переяславі. Експозиція музею розкриває історію краю козацького періоду через призму її розуміння Т. Шевченком, розповідає про перебування поета на Переяславщині.
  В Російській Федерації знаходяться три музеї Шевченка.
 Це - Меморіальний музей-гауптвахта  Т.Шевченка в Оренбурзі. Музей відкритий в будинку по вулиці Совєтській, 24, де розташовувалась гауптвахта Окремого Оренбурзького корпусу, арештантом якого Шевченко був у квітні-травні 1850 року і присвячений "оренбурзькій зимі" 1849-1850 років.
  Орський музей Т.Шевченка, Оренбурзька область
Основу експозиції складає дар Національного музею ім. Т. Г. Шевченка: картини, документи та інші експонати, що розповідають про перебування поета в «бідній Орській фортеці».

У цій  квартирі - майстерні Тарас Шевченко жив наприкінці  свого життя, саме тут він помер. Музей складається з двох приміщень: верхнього і нижнього. Верхня кімната використовувалася Шевченком як літературний кабінет. Зараз тут розміщена експозиція, присвячена основним етапам життя й творчості Шевченка.
У нижній частині музею представлено живописні й графічні роботи художника.

Музей сьогодні є унікальним в західному світі, крім колекції експонатів є зібранням багатьох документів та матеріалів. В експозиції можна побачити численні видання Кобзаря, яких у колекції музею нараховується більш 100.
Музей-меморіальнийкомплекс Т. Г. Шевченка у Форті Шевченка, Казахстан  створений в 1932 році, несе до відвідувачів непереможний образ Тараса Шевченка. Основні експозиції: землянка Т. Г. Шевченко, будинок - музей 1853 року побудови,  колодязь,  бюст Т. Г. Шевченко 1888 року, сад Шевченка, верба Шевченка.
  Сподіваємося, наша віртуальна мандрівка допомогла більше дізнатися про музеї великого Кобзаря і стане в нагоді надалі.
«Є поети одного міста, одного села, одного народу.
Але є поети всіх міст, всіх сіл, всіх народів.
Шевченко саме такий поет»
                                            (Назим Хікмет)


1 коментар:

Надіслати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментаря.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!