Вшановуємо бібліотечний хист, бібліотечну мудрість, працю, вміння

  Бібліотекарі – люди живі, яскраві, неповторні, вміють самовіддано працювати і гарно відпочивати. А в житті завжди є місце святу, тим більше професійному. І коли довгоочікуваний день настає – відзначаємо з розмахом. 

  Цього року святкування відбувалося в два етапи – урочиста частина і довгоочікувана поїздка в «Замок Радомисль». Але про все по-порядку.

   Урочисту частину розпочали зі знайомства з творчістю нашої колеги, бібліотекаря з чернігівщини, української письменниці, лауреата премій О.Гончара та М.Коцюбинського, яка зворушила серця читачів та поважних критиків – Оленою Печорною. Авторка увійшла до Топ – 20-ти найуспішніших письменників 2012 року за рейтингом журналу «Фокус». Її перу належать романи «Грішниця» та «Кола на воді». Ці книги пані Олена презентувала читачам ЦБС м. Коростеня з дарчими надписами. Познайомившись з її творчістю, присутні мали змогу в режимі скап – зв’язку поспілкуватися з письменницею.

  Святкову частину продовжила вітальна церемонія, в якій прийняли участь начальник відділу культури і туризму Леонід Беркович, директор ЦБС Галина Боцман, голова ПК ЦБС Світлана Коржук, бібліограф ЦБС Тетяна Примаченко і член Спілки журналістів Віктор Васильчук.

   Вітання, побажання, усмішки, подарунки, святково прикрашена зала створили гарний настрій і бажання рухатися далі, шукати, творити та професійно зростати.

Інсталяція «Мудрий бібліотекар»

Стіна святкових побажань

  

  На цьому свято не закінчилося. У неділю всі бажаючі мали змогу відвідати «Замок Радомисль». 

  Колись тут була стара папірня, потім млин. Тепер чудовий музей домашньої ікони. В 2007 споруду придбала Ольга Богомолець. Все було занедбано і розвалювалося. Ми бачили фото тих часів, сумне видовище.

А зараз – така краса, чудова природа, острівець закоханих у вигляді серця.

  Пам’ятник архімандриту Єлисею Печерському, засновнику першої в Україні паперової фабрики в місті Радомишль.

   Цікава екскурсія по відновленій будівлі.

  Можливість побачити на власні очі , як раніше виготовляли папір.

  
   І головне – ікони, ікони, ікони, віднайдені і реставровані, такі не часто зустрінеш навіть у старовинних храмах. Ніколи не уявляли, що вони такі різні по стилю написання, кольоровій гаммі, світовираженню. Ікона в кожній області України має свої особливості. А ще вони різняться по часу написання і по своєму призначенню.

 Єдина в музеї ікона із каменю святого Миколи Чудотворця, до якої відвідувачі звертаються із щирими проханнями про допомогу.

  А ще – шістдесят шість сходинок до дзвону, які варто подолати, щоб сповнилося задумане бажання.

  Колись Іван Бунін зауважив, що людину щасливою роблять три речі: любов, цікава робота і можливість подорожувати. Все це ми ще раз усвідомили під час професійного свята, що не кажи – ми СЧАСЛИВІ!