Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

Багрянець осені у водоспаді звуків

Осінь завжди приходить так плавно, непомітно, ніби запливає у наше життя. Туманними ранками її прохолодний подих на щоці, майже прозора невагома присутність у всіх деталях стомленого літніми забавами парку. Це так легко, бути оповитими нею.

Вязне у тумані стиглий сад.

                                             І дарма, що серце весну просить,

                                          Вже кружля в провулках на свій лад

                               У шаленім танці дивна осінь.

                               В небі тане літо: зви не зви,

                                     Поміж хмарок ще ясніє просинь.

                                           Тонку, срібну нить прошу: «Не рви!»

                                        Я з тобою, сестро. Здрастуй, осінь!
                                                                                 Т. Микитчук



  Осінь, чародійка кольорів,швидко малює декорації до прощального грандіозного карнавалу природи, чарівного балу падолисту, увертюра до якого вже бринить у повітрі.
    В місто завітала осінь. Наче свої візитки, порозкидала скрізь багряний лист. Повипроводжала пташині зграї до чужих країв, бо не любить пані Осінь великого шуму. Їй ліпше слухати тихий шепіт дощу.
                                 Дощ тихо стука у моє вікно.
                                 Це осінь плаче гірко і невтішно.
                                 Холодний вітер вже розніс давно
                   Пожовкле листя, мов журбу торішню.
                                                                    Т.Микитчук


Осінь… Дні стають все коротші, зате ночі довшають…І сняться сни.

                                
                                 Осінній сон – солодка отрута,
                                 Де так дзвенить прозорих ранків синь.
                                 Осінній сон – життя квітуча рута,
                                 Мій дивний злет у світ прозрінь.
  Осінній сон, як водоспад цілунків –
                                 Лілей, розквітлих у живій воді,
       Це золоте вино тюльпанових чарунків,
                                 Настурцій вогняних і пристрасних надій.
                                 Осінній сон – політ сердець у вічність,
                                 Очей благання й пізнє каяття, -
      Це струни павутин і ласка, й ніжність,
Відкритий злет у майбуття.
                                                                    Л.Романенко
   Осінній парк – затишний, притихший, утихомирений . Ах, цей

бал, цей вихор різнокольорових листочків --  вітер нарошне по-хазяйськи розкидав їх : на доріжках, лавочках, в альтанках. І здається , що хтось спеціально зібрав ці купи листя , порозкладав їх та й забув.

Дубовий лист немов дзвенить
                                                 в осінню пору.
                                    Березовий – ніхто й не чув –
                                                 упав росою.
                                    Душа принишкла, наче птах:
                                                 кого їй слухать?
                                   Вона ж бо знає: кожен лист
 свій голос має.
                                                      М.Сингаївський




   А листя все  падає з дерев і падає, приємно шурхотить під ногами. Падолист посилюється, вітер жбурляє листя цілими оберемками.
             
                                 Позолотою вкрилися віти,
         Килим листяний трави услав.
         І  чомусь зажурилися квіти –
        Це листопад надворі настав.
                 Дощ нитками зшив небо з землею,
          Звірі, птахство  чекають зими.

Засіяла росинка зорею,
        Наказавши мурасі: «Засни».
        І самотньо на гойдалці вітер
     Павучка колисав, як маля.
         Теплим спомином бабине літо
    Проводжала осіння земля.
                     О.Геращенко
  Тихо у міському парку. Тільки господиня-осінь владно походжає між берізками і вплітає їм у коси золоті монетки. Високо вгору кидає потужні водяні струмені фонтан, розбризкуючи їх на тисячі маленьких краплинок. Десь там, внизу, котить свої неспокійні хвилі до синього моря в кам’яних берегах річка Уж.
   Дихається вільно і легко, а на серці так гарно, що хочеться читати вірші…

 Бабиного літа срібні нитки
 Зачепились струнами на вітах.
 Із якого спомину ви, звідки
 Вас приніс до мене знову вітер?
 Впала тінь з зітханнями на прясло
 Сумом, наче хмелем, перевите.
 Пломеніє горобина рясно,
 Поспішає серце долюбити.
 Поспішає серце, бо невдовзі
 Вітер все закрутить і розвіє:
 Бабиного літа вік недовгий,
 Горобина рясно пломеніє…
                Г. Цепкова

   Це лише частина літературно-музичного вечора «Багрянець осені у водоспаді звуків», який відбувся третього листопада в центральній бібліотеці ім. М.Островського. Цей захід був проведений бібліотекарями відділу обслуговування Сергієнко Аллою  та  Примаченко Тетяною для учнів ЗОШ №13.










Під чарівні мелодії  Моцарта, Дворжака, Бетховена присутні насолоджувалися віршами поетів - коростенців: Т. Микитчук,О. Геращенко, Л. Романенко, Г. Цепкової, М.Сингаївського та багатьох інших.  З цікавістю учні переглянули створений і розміщений бібліотекарями міської бібліотеки ім. М. Островського в  Інтернеті відеоролик «Коростень. Осінь у міському парку». До свята осені в читальній  залі підготовлені  книжково-ілюстративна виставка «Ви чуєте? Осінь прийшла!» та фотовиставка світлин бібліотекаря Алли Сергієнко «Осіння елегія». Запрошуємо ознайомитись з ними всіх бажаючих.          

8 коментарів:

  1. ДУже гарна осінь у вас! і як здорово, що красу цю ви несете до своїх читачів!

    ВідповістиВидалити
  2. Дякуємо, Тетяно! Дійсно хотілося показати красу і чарівніст осені.

    ВідповістиВидалити
  3. Мені дуже сподобалась літературно-поетична композиція "Багрянець осені у водоспаді звуків"
    Вважаю, що дія поезії коростенських поетів на слухачів була дуже вдало підсилена мелодіями Моцарта, Бетховена, слайдами з осінніми пейзажами міського парку, цікавими розповідями з міфічного періоду української історії, які відкривали перед слухачами дорогу в світ нових знань.

    ВідповістиВидалити
  4. Мені дуже сподобався сценарій, а які гарні вірші!А переглянувши відеоролик про осінь,склалося враження, що ти сама побувала в нашому гарному міському осінньому парку.

    ВідповістиВидалити
  5. Раді, Валентин, що Вам сподобалось! Дуже хотілося поділитися нашим баченням краси і чарівності осені.

    ВідповістиВидалити
  6. Дуже приємно, Тетяно, що у Вас склалося таке гарне враження. Наш парк гарний в будь яку пору року, але восени особливо.

    ВідповістиВидалити
  7. Вам,дівчата, завжди вдаються осінні виставки-перегляди.А цьго року Ви перевершили себе... Зростаєте професійно і це безперечно. :)

    ВідповістиВидалити
  8. Прекрасний парк, гарні вірші і Бібліошелест змінів свій вигляд. Дуже сучасно і сезонно.

    ВідповістиВидалити

Надіслати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментаря.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!