Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



середа, 2 листопада 2011 р.

Закохана в цей незбагненний світ

  День народження - це завжди приємно. Тим більше ювілей відомої коростенської поетеси, члена Спілки письменників України, автора десяти поетичних збірок і просто нестандартної, цікавої і талановитої жінки – Галини Василівни Цепкової. На її творчому  вечорі «Шукаю я своє обличчя серед високих квітів й трав», який пройшов в затишній залі центральної міської бібліотеки ім. М. Островського, було душевно і тепло.

Цей сонячний осінній день зібрав багато прихильників поетичного слова Галини Василівни, щирі і відверті вірші якої завжди бентежать душу і змушують замислитися. Поетеса невимушено спілкувалася з присутніми, читала вірші, присвячені природі, рідному місту, найкращим людським почуттям, приймала вітання місцевої влади, колег – бібліотекарів і друзів.

   Ось таке гарне привітання прозвучало з вуст Оксани Геращенко, яке вона написала для дітей про Галину Цепкову:
 


Коли сідає смерканнями вечір,
У місто приходять захопливі речі:
Слова, наче опари, йдуть на доріжки
І тихо тупочуть асфальтами ніжки.

Збираються разом у вікна дивитись
Так жалібно просяться трішки погрітись,
Благають какао й смачні круасани
Та робляться віршами, просто з туману.

Їх тітонька Галя в квартиру пускає,
Голубить, шкодує і всіх пригощає.
А потім в рядочки рівненькі шикує,
Старанно до ранку з словами віршує.

Й вони у книжках залишаються жити,
Щоб потім з віршами зустрілися діти

                                           …Дорослі аматори, сонячні метри
                                             Читають вірші чудодійно- відверті,
                                             Поважно дивуються вмінню поета-
                                             Де крила беруться лірічні для злету?

                                             Напевно, з туману, а може з морозу,
                                             Бо осінь віршує, не маючи прозу,
                                             Адже народилася в співах вітрила
                                             Ота, що картини словами творила.

                                             Донині поезію в світ генерує
                                             Своїх шанувальників тепло дивує,
                                             Тому, що слова шикувала з туману,
                                             Поїла какао, дала круасани.

                                             Відтак – приручила, зробивши ріднею,
                                             Лишились вірші вікувати із нею.
                                             Хай далі примножиться сила творити,
                                             Щоб знали її всі дорослі і діти.


  Галина Василівна - більше двадцяти років пропрацювала  в бібліотеках ЦБС. Ми любимо її за життєрадісність і мудрість,відвертість і щирість. Рідко зустрічаєш людину такої відкритості як Галина Цепкова, людину, у якої так широко розкрита душа. Поезія ювілярки - це повне відображення внутрішнього світу, яке ми завжди читаємо в її очах. В творчому доробку  Галини Василівни не тільки любовна, громадянська та філософська лірика, а й гумористичні та іронічні твори.

 А ще присутні із задоволенням слухали чудові пісні на вірші Цепкової у виконанні Петра Марченка, одну з яких – «Октябрь, а такая теплынь» можете послухати і Ви.


  Нам дуже приємно, що Галина Василівна дозволила на нашому блозі вперше надрукувати вірші, які ввійдуть в її нову книгу.


    Завеяло и закружило…
Завеяло и закружило,
Как листья, вороха годов.
Но не развеять то, что было, -
Услышь меня, моя любовь.

Забудь обиды и разлуку.
Через года, через века
Любви протягиваю руку,
Как солнце луч сквозь облака.

И пусть она тебя согреет,
Уставшую от холодов.
И станет на земле теплее.
Услышь меня, моя любовь.

                                                           
                                      Ты говоришь: сплин…
                                                     А я говорю: плюнь,
                                                     Посмотри, какая синь,
                                                     Какой июнь!

                                                      А ты за свое – завал…
                                                      А я в ответ - прости,
                                                      Лучше б меня целовал,
                                                      Чем грустить.

                                                      А ты говоришь: жизнь
                                                      Давно сведена к нулю…
                                                      А я говорю: держись,
                                                      Будешь кум королю.

                                                     Нас еще рано на слом.
                                                     Пока мы вдвоем,
                                                     Всем бедам назло
                                                     Барахтаемся, но живем.

Ночь. В небе луна,
Желтовато - бледна,
анфас и профиль -
картофель.
Станет поэт в позу,
примет картофель за розу.
Спасибо за метаморфозу.

Звезды мерцали, искрились,
взяли и скрылись
за желтую дымку -
игра в невидимку.
Вернее, - в прятки, -
у них все в порядке.
Так и запишем в тетрадке.
 
Меня не корми хлебом-
дай любоваться небом,
ночным и звездным.
Никогда не поздно
иметь увлечение- хобби.
А звезды - серебро высшей пробы,
забудь, попробуй!

Это на все времена-
ночь, звезды, луна.
         
  Из Эмили Дикинсон  

Недавно бушевал Пожар,
А нынче – лишь зола.
Но сердцу не забыть Любовь,
Сгоревшую дотла.

Чем ярче Вспышка, тем порой
Печальней результат.
Так начинается Огонь,
Сжигая все подряд.
                                                        

                                                         Не стоит ненависть труда,
                                                         Ни времени, ни силы.
                                                         И чтобы утолить вражду
                                                         Мне жизни б не хватило.

                                                        К любви – особенный подход,
                                                        Здесь стоит потрудиться.
                                                        От всей души тогда любовь
                                                        Отплатит нам сторицей.


Надежда – птичка ( королек),
Нашедшая себе
В душе надежный уголок,
Чтоб не смолкая петь.

Тепло сменяют холода
И шторм грозит не раз…
Но нежной песнею она
Поддерживает нас.

Не уставая, будет петь
На стыке перемен.
Ни крохи за нелегкий труд
Не требуя взамен.







4 коментарі:

  1. Всі запрошені на творчій вечір Галини Василівни Цепкової були в захваті від її поезії, сповненої любовью до рідної землі та енергією життя.
    Дуже вдалий сценарій творчого вечора, дозволив присутнім не тільки спостерігати, а й приймати участь у живому спілкуванні метра коростенської поезії Галини Ценкової з прихильниками її таланту, колегами по работі, поетами та просто інтелігентними людьми.
    Порадував слухачів виступ поета, композитора, музиканта та співака Петра Марченко, який виконав свої пісні та пісні на вірші Галини Цепкової.
    Дуже приємно, що від міської влади ювілярку привітав її колишній учень, а зараз секретар Коростенського виконкому Віктор Васильович Ходаківський.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякуємо, Валентин, за розкриття Вашого бачення творчого вечора Галини Василівни. Дійсно у цієї зустрічі була гарна аура.

    ВідповістиВидалити
  3. Хочеться через Ваш блог привітати Галину Василівну з днем народження! Вона така молода душею,що паспортний вік, на мій погляд, не має значення. Обласна бібліотека серед ваших щирих прихильників.

    ВідповістиВидалити
  4. Наталія! Галині Василівні дуже приємно, що її в Житомирі пам'ятають і привітали з днем народження. Вона з вдячністю згадує навчання на тренінгу і передає вітання всім викладачам, з якими її звела доля. Галина Василівна планує, після виходу нової збірки, у обласній бібліотеці провести презентацію.

    ВідповістиВидалити

Надіслати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментаря.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!