А що у бабусиній скрині?

 

Заховались в бабусиній скрині на дні

Різні речі забуті, цікаві мені.

Хоч старенькі, але їм немає ціни.

Найрідніші для нашого роду вони.

Тут лежить полотна домотканий сувій

І цвіте вишиттям українським наш стрій.

    Українські обереги… Що нам відомо про них? Чому в давнину наші предки придавали їм таке велике значення? Про це маленьким користувачам розповіла бібліотекар бібліотеки – філії №8 під час проведення народознавчої години «А що у бабусиній скрині?».

    Скриня – вид дерев’яних меблів, виконаний із дошок столярним способом. Призначалася для зберігання святкового одягу (вишитих і тканих сорочок, плахт, спідниць, хусток, кольорових стрічок), рушників, полотна, прикрас, грошей тощо. Після весілля у скрині зберігали весільний одяг і вінок. Всередині, вздовж бічної сторони, кріпилася прямокутна коробочка – прискринок – для зберігання дрібних цінних речей, грошей, прикрас, голок, ниток, зілля. Також клали вузлик тютюну (від молі). Прискринок закривався на таємні дерев`яні засувки. 

    Разом з дітьми поринули в минуле і наповнили скриню речами, які мають обов`язково зберігатися в ній: український рушник, оздоблений квітами, птахами, зірками; сорочка - один із найбільш давніх елементів одягу. Раніше «сорочка», «сорочиця» означала як натільний, так і верхній одяг. Обов’язково повинна бути хустка – символ прихильності, любові, символ матері, вона проходить через усю історію українського народного вбрання і, майже не змінившись, залишається у вжитку до наших днів. Віночок – символ життя, долі, символ дівоцтва, символ віри, надії й любові. Найперший віночок сплітала матуся, вимочувала його в росах сім днів і до свят тримала у скрині. Дівчатка починали носити віночок з 3-х років. Діти ознайомилися з тематичною полицею «Українські прадавні обереги».

«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти», - так сказав Григорій Сковорода. І це відгукується в серці кожного українця.

                                                                          

Збережи енергію – збережи Україну!

    День енергоефективності, який  в Україні 5 проводиться жовтня, покликаний привернути увагу людей до важливості заощадження енергії та навчити приватних і комерційних споживачів раціональніше використовувати енергоносії. Відзначається день із 2016-го року, відтоді в нашій країні за допомогою держави та підтримки міжнародних партнерів реалізовано чимало програм та енергоефективних заходів.

    Все більше і більше людей розуміють, що проблема економії електроенергії сьогодні надзвичайно актуальна. Ми повинні жити в гармонії з навколишнім середовищем, своєю планетою, берегти її надра та ресурси. Час марнотратного використання викопних енергоресурсів минає, ми повинні робити реальні кроки для ефективного використання енергії та її збереження, а також застосовувати відновлювальні джерела енергії, даровані нам самою природою, – сонце, вітер, воду тощо. Наразі в нашій країні триває війна і ми знову готуємося до непростої зими. Кожен на своєму місці вже сьогодні має подумати, як стати більш енергоефективним?  

    З метою виховання енергетично та екологічно зацікавлених особистостей, відповідальних та свідомих споживачів послуг енергопостачальних підприємств, які розуміють, що енергоресурси є цінним товаром, за який потрібно платити, фахівці бібліотеки – філії №2 завітали до учнів 9-В класу КМЛ №6 з бібліоквілтом «Енергомобілізація. Що може зробити кожен на енергетичному фронті?». Присутнім бібліотекарі пояснили, що енергоефективність та енергозбереження – це перш за все дбайливе ставлення до енергії в будь-якій сфері та її нешкідливе виробництво. Хто ефективно використовує енергію, той запобігає зловживанню ресурсами і охороняє навколишнє середовище. Раціональне використання й збереження енергії – це не лише економічно, а й екологічно вигідно. Економія енергії дозволяє значно зменшити забруднення навколишнього середовища. Ліцеїсти переглянули відео «Енергоефективність – це реально!», познайомилися з тематичною літературою та розповіли про перші кроки по формуванню власної екоповедінки та популяризації енергоефективного способу життя.

Моя Україна - колискова козацької слави

       Понад усе у всі часи українці цінували свою свободу. Тому  через це воювати нам доводилось багато і часто. Доводиться і нині. Захищати себе від нападників і не допустити завоювання території. Хто б міг подумати, що брати до рук зброю українцям доведеться й у третьому тисячолітті.

      Змінювались обладунки, зброя, воєнні тактики та способи формування військ, та незмінним залишився волелюбний дух, незламність і здатність до саможертовності, яка дивує увесь світ. Не раз ми воювали і боролись. Переможемо і цього разу.

      Які вони - українські воїни Х, ХVІІ, ХХІ століть? Дружинники Київської Русі ІХ – ХІІІ століття; козаки XV – XVIII століття; опришки  XVI  - XIX століття; Січові стрільці  ХХ століття (1914-1920 роки); вояки УПА 1942 - 1954 роки; самооборона, «укропи», кіборги -  вони були і є сильними, відчайдушними  та незламними.  Сучасні українські воїни – це ті, хто взявся за зброю, щоб захистити нашу державу.

     До Дня  захисників і захисниць України, який цьогоріч відзначається 1 жовтня,  у бібліотеці - філії №5 оформлена патріотична виставка «Українські воїни всіх часів: від скіфів до кіборгів». 

Бібліотекар презентувала користувачам художні твори  про минуле та сьогодення нашої країни та запросила до перегляду історико-патріотичної відеопрезентації про українських воїнів різних століть, завдяки якій можна «зазирнути» в далеку історію України.