КНИГОЗБІРНЯ СЕРДЕЦЬ: 70 РОКІВ СВІТЛА НА ПОЛИЦЯХ

 

Є дні, які не хочеться просто провести – їх хочеться запам’ятати.

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек наша книгозбірня відкрила свою 70-ту сторінку.

Сім десятиліть тому все починалося з двох невеликих кімнат на другому поверсі будинку Тимофія Карловича Прижибінського – засновника Коростенського фарфорового заводу. А сьогодні наша книгозбірня – це книги, проєкти, дитячий сміх, українське слово, творчість, розмови, допомога, зустрічі й, найголовніше, люди.

Саме про людей ми й хотіли говорити цього дня.

Бо 70 років бібліотеки – це не просто дата. Це 70 років, написаних людьми.

На ювілей до нас завітали наші колишні колеги, читачі, друзі, партнери, дарувальники, люди, які в різні роки були частиною життя бібліотеки.

    Особливо теплою була зустріч із колишніми працівницями. Тетяна Максимівна Маєвська, яка свого часу очолювала нашу бібліотеку, згадувала роки роботи – і було особливо приємно почути, що започатковані тоді справи й сьогодні залишаються частиною нашої бібліотечної роботи. Поруч була й Тетяна Миколаївна Вигівська, яка також працювала в бібліотеці.

    У такі моменти особливо відчуваєш: у бібліотеці нічого не зникає безслідно.
Кожна людина залишає тут свою сторінку.

А ще цього дня було багато музики.

    Наш добрий друг і читач Анатолій Петрович Вигівський подарував гостям одразу три прекрасні пісні. І, здається, саме в такі хвилини бібліотека звучить особливо по-справжньому – не книжковими сторінками, а голосами людей.

До нашого свята долучився Коростенський міський ліцей №6.

    Щирі слова привітання прозвучали від педагогічного колективу, а учні подарували нам свої творчі номери – пісню «Хай вам буде добре» та український танець. Окрема подяка – за теплі слова, підтримку, солодкі подарунки й за ту співпрацю, яка давно стала значно більшою, ніж просто партнерство.

До речі, про дітей.

Наша бібліотека сьогодні – це простір, де дитина може не тільки взяти книжку додому. Тут можна читати, грати, творити, співати, спілкуватися, пробувати нове й просто бути собою. Про це дуже тепло говорила Наталія Пашинська – мама нашої маленької читачки Софії, викладачка Школи мистецтв і людина, з якою нас об’єднує спільна любов до культурного життя Коростеня.

А Софія подарувала бібліотеці гру на флейті під пісню «You Are My Sunshine».

І це теж про нашу бібліотеку: дорослі створюють простір, а діти наповнюють його життям.

    Не обійшлося й без усмішок. Галина Григорівна Галенза, найзапальніша абонентка бібліотечної служби «Турбота», додала до свята доброго гумору – бо бібліотека має бути не тільки про книги й серйозні розмови. Вона має бути місцем, де можна зустрітися, посміятися, поговорити й відчути себе своїм.

А ще нам дуже хотілося нікого не залишити «за кадром». Ми згадували колишніх працівників, дякували дарувальникам, волонтерам, партнерам, друзям бібліотеки, нашим читачам і всім, хто допомагає їй залишатися живою.

Сподіваємося, нам це вдалося.

А якою є наша бібліотека сьогодні?

Мабуть, саме на це запитання відповідає наша відеоробота «Все починається зі слова: Бібліотека, яка звучить», створена для участі в обласному конкурсі «Краща бібліотека Житомирщини».

У ній – наша сучасна бібліотека.

Мовне коло «СловоРух АУ», дитячий мовознавчий гурток «Гучноголосики», мовні практики, дитячі зустрічі, партнерство, творчість, живе українське слово.

Ми свідомо хотіли показати не просто приміщення, полиці й книжковий фонд. Хотіли показати, що бібліотека змінюється разом із людьми. Що сьогодні книга може стати початком розмови. Що бібліотека може бути місцем, де навчаються без страху помилитися, де говорять українською, знайомляться, підтримують одне одного й створюють щось нове.

«Все починається зі слова. І поки звучить українське слово — звучить бібліотека».

Тож цим відео теж хочемо поділитися.

https://www.youtube.com/watch?v=2u6c0Jr-c0M&t=3s

А ще в цей день було те, що неможливо передати ні сценарієм, ні фотографією. Наприкінці ми розділили святковий коровай між усіма присутніми. І в цьому був особливий символ. Не було «гостей» і «господарів». Не було чужих і випадкових. Були свої. Люди, які працювали тут колись. Люди, які працюють тут сьогодні. Люди, які приходять сюди читати. Люди, які допомагають, дарують книги, підтримують наші ідеї.

Люди, які просто люблять цю бібліотеку. Одна велика бібліотечна родина.

Після свята ми отримали дуже теплий відгук від Галини Василівни Цепкової – колишньої бібліотечної фахівчині, поетеси, людини, яка сама багато років писала історію нашої книгозбірні.

Вона сказала, що це було справжнє свято, у якому ожила історія бібліотеки – від її початку до сьогодення.

А завершила свій відгук словами, які хочеться залишити тут:

«І як би серце не боліло,

його все ж тягне до краси,

і в цьому людяність і сила,

і перемога над усім —

темним!»

Мабуть, саме про це була наша зустріч. Про красу, яка залишається потрібною навіть у непрості часи. Про людей, які повертаються туди, де колись працювали. Про дітей, які приходять сюди сьогодні. Про тих, хто відкриває нову книгу, і тих, хто пише нову сторінку бібліотечної історії разом із нами.

70 років уже написано. А історія триває.

Тож книгозбірня сердець – це не про полиці. Це про людей, які роблять її своєю.

Футбольна гордість України — Андрій ШЕВЧЕНКО

 

    Є імена, які знають не лише футбольні вболівальники. Є люди, чиї перемоги стають частиною історії цілої країни. Андрій Шевченко — саме така постать.

29 вересня 2026 року легендарному українському футболісту виповнюється 50 років. Це чудова нагода згадати яскраві сторінки його спортивного шляху — від перших матчів у київському «Динамо» до вершин світового футболу.

     Шлях юного Андрія Шевченка до великого футболу розпочався саме в Київському "Динамо". Його талант, швидкість, техніка та неймовірне відчуття голу швидко привернули увагу футбольного світу. Особливо яскравим став сезон 1998-1999рр., коли Шевченко забив 8 голів у Лізі чемпіонів, допомігши «Динамо» дійти до півфіналу турніру. А у 1999 році Шевченко став гравцем італійського «Мілана» 🇮🇹 . Тут українець перетворився на справжню футбольну зірку. Уже в дебютному сезоні він забив 24 голи  в чемпіонаті Італії та став найкращим бомбардиром Серії А.

• 2003 рік — тріумф у Лізі чемпіонів

Фінал Ліги чемпіонів 2003 року назавжди залишився в історії. «Мілан» і «Ювентус» не змогли визначити переможця в основний та додатковий час. Доля трофея вирішувалася в серії пенальті.

Останній удар «Мілана» виконував саме Андрій Шевченко.

• Гол!

«Мілан» — володар Кубка європейських чемпіонів, а українець — переможець найпрестижнішого клубного турніру Європи.

Наступна вершина була ще вищою. У 2004 році Андрій Шевченко отримав «Золотий м’яч» — нагороду найкращому футболісту Європи.

Він став третім українцем після Олега Блохіна та Ігоря Бєланова, який здобув цю престижну відзнаку.

Та, мабуть, найважливішими були матчі, у яких Шевченко виходив на поле у синьо-жовтій формі. 

    Національна збірна посідає особливе місце в кар'єрі Андрія Шевченка.

У 2006 році Україна вперше в історії вийшла до фінальної частини чемпіонату світу. Капітаном команди був Андрій Шевченко. Українці подолали груповий етап, перемогли Швейцарії в серії пенальті та дійшли до чвертьфіналу - найкращого результату України на чемпіонатах світу.

У складі національної збірної Шевченко провів 111 матчів і забив 48 голів.

    Сюди ж до київського клубу футболіст повернувся після виступів за "Мілан" та "Челсі", де й завершив ігрову кар'єру у 2012 році.

На домашньому чемпіонаті Європи 2012 року Шевченко подарував українським уболівальникам незабутній футбольний вечір.

У матчі проти Швеції він двічі вразив ворота суперника головою та приніс Україні перемогу — 2:1.

    Це був один із тих моментів, коли футбольна перемога об'єднала мільйони людей.

З 2016 по 2021 рік Андрій Шевченко очолював збірну України. За цей час він повністю перебудував її гру, перевівши команду з захисного футболу на сучасний, комбінаційний та атакувальний стиль.

    Історичний чвертьфінал Євро-2020: Найвище досягнення збірної на чемпіонатах Європи. Команда під керівництвом Шевченка вийшла з групи, у драматичному матчі 1/8 фіналу здолала Швецію (2:1) і увійшла до вісімки найкращих команд континенту.

    Розгром Сербії (5:0) та перемога над Португалією (2:1): У відборі на Євро-2020 Україна зайняла перше місце у групі, перегравши чинних на той момент чемпіонів Європи на чолі з Кріштіану Роналду.

Вихід до Еліти Ліги Націй: Під його керівництвом збірна піднялася до Дивізіону А, де змагалася з найсильнішими командами світу та перемагала Іспанію (1:0).

Цифри, за якими ціла футбольна історія:

• переможець Ліги чемпіонів
• володар «Золотого м’яча»
•  48 голів за збірну України
•  111 матчів у складі національної команди
• успішна кар'єра в європейському футболі
• капітан збірної України

    Але спортивна історія Андрія Шевченка — це не лише трофеї, голи та рекорди.

Це історія мрії, наполегливості та щоденної праці. Історія хлопця з України, який зміг піднятися на вершину світового футболу й зробити так, щоб на футбольних аренах світу звучало ім’я Україна.

    До 50-річчя Андрія Шевченка наша бібліотека запрошує згадати найяскравіші моменти його кар'єри, переглянути матеріали про легендарного футболіста та відкрити для себе історію людини, яка стала символом українського футболу.

Андрій Шевченко — ім’я, вписане золотими літерами в історію українського спорту!

 

 

Віктор Васильчук: сторінки, написані серцем

 

У затишній атмосфері читальної зали Центральної бібліотеки відбулася тепла й творча зустріч, яка об’єднала читачів, бібліотечних фахівців і друзів книгозбірні навколо творчості письменника, журналіста, нашого земляка Віктора Васильчука. Адже зустріч із письменником - це завжди трохи більше, ніж розмова про літературу. Це можливість зазирнути за сторінки книги, почути живий голос автора, дізнатися, що надихає його на творчість, звідки народжуються сюжети та герої, і, можливо, відкрити для себе щось нове.

Магія дитинства у творах Галини Малик

    Нині складно уявити сучасну українську дитячу літературу без творчості Галини Малик. Уже не одне десятиліття книги письменниці захоплюють юних читачів карколомними сюжетами, добрим гумором і героями, які надихають бути відважними, дружелюбними та відповідальними.

    У чому ж секрет успіху Галини Малик? Як письменниці й досі вдається закохувати дітей у читання? Відповідь водночас проста й неочевидна - мова її творів настільки жива й образна, що герої та їхні діалоги легко постають в уяві читачів і не відпускають до останнього рядка. Ба більше, ці історії залишають по собі теплий післясмак літа, канікул і справжньої щирості. Та цим секрети успіху авторки не вичерпуються. У своїй творчості Галина Малик майстерно поєднує звичайні життєві історії з неймовірними пригодами та фантастичними подіями. Саме через своїх героїв вона показує дітям, як важливо не боятися власних помилок, а визнавати їх і прагнути виправити. А ще – долати труднощі, підтримувати інших, залишатися відкритими до світу, усміхненими й готовими відкривати нові горизонти. Саме цих чеснот навчалися юні читачі під час захопливої книго-дивовижі «Стежками чудернацьких Маличенят», що відбулася у бібліотеці-філії №3 та познайомила дітей із творчістю Галини Малик.

    Учасники перевтілилися у веселих і допитливих чудернацьких «маличенят», на яких чекали несподівані пригоди, чарівні випробування та безліч усмішок. Подорож розпочалася із таємничої скрині, у якій «ховалися» незвичайні предмети. По черзі дістаючи їх, діти відгадували їхні таємниці та пригадували, з яких творів письменниці вони завітали. Кожен новий предмет відкривав двері до наступної пригоди. Далі маленьких мандрівників чекали мовні випробування: вони разом складали слова, демонструючи кмітливість, уважність і вміння працювати в команді. А щоб перепочити, усі із задоволенням долучилися до веселої руханки, яку «провела» іграшка-восьминіжка. Вона подарувала учасникам гарний настрій, нові сили та дзвінкий сміх.

    Наступною зупинкою стала творча майстерня. Надихнувшись книгами Галини Малик, юні читачі фантазували та малювали власних чудернацьких «маличенят», втілюючи на папері найсміливіші задуми.

    Наприкінці зустрічі кожен залишив бібліотеці частинку свого серця. На паперових листочках діти писали щирі побажання: нових цікавезних книг, ще більше теплих зустрічей, веселих заходів і вдячних читачів.

    Наша казкова мандрівка вкотре довела, що дружба, кмітливість і щирість допомагають долати будь-які труднощі. Тож надихаймося творчістю Галини Малик, адже її книги неодмінно подарують гарний настрій, незабутні враження та віру в диво. А наша бібліотека завжди радо допоможе відкривати нові читацькі світи й даруватиме своїм читачам ще багато захопливих літературних пригод.

 

У чарівному світі Беатрікс Поттер

 

    Чи можна потрапити до казки, не виходячи з кімнати? Варто лише відкрити книгу — і перед читачем оживає чарівний світ, де кролики носять камізельки, качечки вирушають у мандрівки, а маленькі звірята переживають великі пригоди. Саме такий світ створила англійська письменниця Беатрікс Поттер — авторка історій, які вже понад століття дарують дітям радість, доброту та любов до природи.

    28 липня виповнюється 160 років від дня народження Беатрікс Поттер — талановитої англійської письменниці, художниці та природознавиці. Її книги перекладені десятками мов світу і стали справжньою класикою дитячої літератури. Найвідомішим героєм авторки є бешкетний Кролик Пітер, а поруч із ним — качечка Джемайма, білочка Наткін, їжачиха місіс Тіґґі-Вінкл та багато інших милих персонажів, які навчають дітей дружбі, сміливості, щирості та турботі про навколишній світ.

    З нагоди ювілею письменниці фахівці дитячої бібліотеки-філії №1 ім. Лесі Українки завітали до вихованців ЗДО №11 та провели літературний казкограй «У чарівному світі Беатрікс Поттер».

    Під час зустрічі дошкільнята познайомилися з особистістю Беатрікс Поттер, дізналися цікаві факти з її життя та творчості, відкрили для себе її чудові книги й познайомилися з їхніми добрими та кумедними героями. Малята із захопленням поринули у казковий світ письменниці: слухали цікаві історії, розглядали яскраві ілюстрації, відповідали на запитання, відгадували літературні загадки та брали участь у веселих тематичних іграх.

    Особливе пожвавлення викликали інтерактивні завдання, під час яких діти допомагали казковим героям долати пригоди, проявляли уважність, кмітливість і фантазію, розмальовували улюблених персонажів та домальовували відсутні елементи на ілюстраціях. Веселі руханки, дружня атмосфера та щирі дитячі усмішки зробили зустріч по-справжньому теплою, цікавою та незабутньою.

    Ця літературна зустріч ще раз довела: добрі книги не мають віку. Казки Беатрікс Поттер і сьогодні відкривають дітям двері у світ добра, природи та чарівних пригод, пробуджуючи любов до читання з найменших років. Саме такі зустрічі допомагають юним читачам зробити перші кроки у великий світ читання та відкривати для себе книги, до яких захочеться повертатися знову і знову.

Екохарчування: тренди та реалії

 

    У сучасному світі тема екологічного харчування дедалі частіше стає частиною нашого щоденного життя. Скролячи стрічку соціальних мереж ми бачимо поради дієтологів та блогерів, зустрічаємо тематичні статті, тощо. Це змушує задуматись: що ми їмо та як це впливає на наше здоров'я? Відповідно й зростає попит на літературу та часописи, присвячені правильному харчуванню і корисним звичкам.

    Книги, газети і журнали допомагають читачам бібліотеки-філії №5 орієнтуватися у величезному потоці інформації. Тож бібліотекарка підготувала для вас тематичний книжковий перегляд, який об’єднує видання про екологічне харчування, здоровий спосіб життя  та турботу про власне здоров’я.

    Особливе місце у книжковому перегляді займають видання, що знайомлять читачів із цілющими властивостями рослин, природними методами зміцнення здоров'я та культурою здорового харчування.

    Книги «Кавбуз – найбільша у світі цілюща ягода» і  пізніше видання «Кавбуз Здоров'яга - скарбниця здоров'я, краси і довголіття» Анатолія Потопальського та співавторів, що відкривають читачам маловідомі факти про один із найкорисніших дарів українських городів. Автори розповідають про його використання в харчуванні, лікувальні властивості кавбуза та профілактиці багатьох захворювань, доводячи, що звичні продукти можуть стати не тільки корисними союзниками здоров'я, а ще дуже смачними.

    Тим, хто цікавиться природними методами оздоровлення, стануть у пригоді книги «Таємничий світ рослин» Наталії Кокар та «Шукайте лікаря в природі» Івана Перевозченка, Тетяни Андрієнко і Бориса Заверухи. Вони відкривають дивовижний світ рослин, знайомлять із їхніми властивостями та нагадують, що природа здавна була для людини джерелом здоров'я, натхнення і життєвої сили. Чудово доповнює перегляд книга Федора Мамчура та Ярослава Гладуна «Лікарські рослини на присадибній ділянці». Видання допоможе навчитися вирощувати лікарські рослини власноруч, правильно їх заготовляти і використовувати у повсякденному житті. Та багато інших книг.

    Не менш корисними для читачів є добірка інформаційних видань, які допомагають стежити за сучасними тенденціями здорового способу життя.

    Наприклад, друковані виданя «Дарина» і «1000 секретів» на своїх сторінках діляться рецептами корисних страв та ідеями для щоденного піклування про себе і своїх близьких.

    Також  популярністю користується журнал «Добра кухня» , адже публікує сезонні меню, поради від дієтологів та професійних кухарів, а ще містить статті про здорове харчування й основи кулінарної майстерності, тож можна бути впевненим у  перевірених домашніх рецептах.

    Газета  «Добрий порадник»  підійде для кожного, хто любить вирощувати овочі та фрукти самостійно.

    Особливу увагу читачів привертає часопис «Здоровий спосіб життя», де можна знайти поради щодо правильного харчування, фізичної активності та підтримки організму природними методами.

    Приємно відзначити, що читачі з пункту видачі на базі денного стаціонару геріатричного пансіонату не лише із зацікавленням знайомляться з цим виданням, а й активно поєднують отримані поради з фізичними вправами та турботою про активний спосіб життя. Саме такі щоденні маленькі кроки допомагають підтримувати гарне самопочуття, бадьорість і життєву енергію.

    Регулярне читання допомагає читачеві «тримати руку на пульсі», відкривати для себе нові знання та робити усвідомлений вибір. Адже турбота про здоров’я починається з простих щоденних рішень, а читання нерідко стає першим кроком до позитивних змін у житті.

    Запрошуємо вас до нашої бібліотеки-філії №5, а також  переглянути відеопрезентацію книжкового перегляду «Екохарчування: тренди та реалії» та ближче познайомитися з виданнями, які надихають дбати про здоров’я, формувати корисні звички й відкривати нові ідеї для активного та гармонійного життя.

Заплутані історії для тих, хто любить розкривати таємниці

 

    Чи знайоме вам відчуття, коли кожна перегорнута сторінка дихає загадкою, а за маскою доброзичливого героя ховається хижа посмішка? Чи траплялося вам ковзати поглядом по рядках настільки жадібно, що реальний світ навколо просто розчинявся в сутінках, а стрілки годинника безжально летіли вперед? Це солодке безсоння, коли око неможливо відірвати від тексту, намагаючись випередити хитромудрого автора й першим викрити вбивцю.

    Якщо ваша душа прагне інтелектуального азарту, ми запрошуємо вас у захопливу подорож лабіринтами детективів, нуарних трилерів та містичних пригод. Наш новий книжковий драйв «Заплутані історії для тих, хто любить розкривати таємниці» відкриває свої двері.

    Детективний жанр — це не просто література, це витончена ментальна гра. Автор кидає вам виклик, розсипаючи між рядками ледь помітні докази, фальшиві наводки та приховані натяки. Кожна книга перетворюється на затишний кабінет слідчого, де ви разом із головними героями збираєте мозаїку істини з хаосу брехні.

    Будь-який великий секрет завжди починається з дрібниці: випадково знайденого обгорілого листа, нічного дзвінка, що обривається на пів слові, або силуету незнайомця у зливі. Ці крихти сюжету миттєво висмикують із сірої буденності, загострюють інтуїцію та змушують помічати деталі, повз які інші пройшли б не озираючись.

    На сторінках нашої добірки на вас чекають зустрічі з харизматичними сищиками, геніальними одинаками, відчайдушними журналістами та звичайними перехожими, яких вихор подій затягнув у епіцентр небезпеки. Разом із ними ви будете блукати тенетами родинних проклять, розплутувати вузли давніх зрад та заглядати в обличчя правді, яка часто виявляється занадто шокуючою.

    Заплутані злочини, похмурі сімейні скелети в шафах, старовинні шифри та несподівані фінали — усе це вже чекає на полицях. Ці історії не просто лоскочуть нерви, вони тренують розум, тримаючи в напрузі до останньої крапки. Вони підкорюють серця і юних шукачів пригод, і досвідчених майстрів літературних розслідувань.

    Тож якщо ви готові до зустрічі з невідомим та прагнете відчути солодкий присмак розгаданої таємниці — завітайте до нашої бібліотеки.

Розгортайте обкладинки, тримайте розум гострим, шукайте підказки та поринайте в читання разом із «Бібліошелестом»!

Іскоростень у граніті часу

Стоїть на скелях давнє місто,
Колиска прадідів й батьків.
Воно і величчю і змістом.
Сягає глибини віків...
          (Галина Цепкова)

Коростень - місто, у якому крізь віки звучить подих історії й живе незламний дух поколінь. Одне з найдавніших міст України, воно несе у собі силу древньої землі, пам’ять предків і особливу красу, що торкається серця кожного, хто хоча б раз побував тут.

У 2026 році наше рідне місто буде відзначати 1321-у річницю з часу заснування. До Дня міста фахівці Центральної бібліотеки запросили учнів міського ліцею №4 у літописну подорож «Свідки нашої історії: пам’ятники і пам’ятні міста Коростеня», щоб по-новому відчути велич і неповторність історії древлянської столиці та її княжого минулого. Це ще один привід згадати, за що ми цінуємо, любимо та пишаємося рідним містом.

Коростень - місто древлянської слави та незламного духу

   Коростень - це місто, де кожен камінь береже пам’ять століть. Літописи згадують його ще у 945 році - як могутній центр землі древлян, хоча потужне та могутнє місто існувало задовго до першої писемної згадки про нього. Після археологічних розкопок 2003-2004 років відправною точкою заснування Іскоростеня вважається 705 рік. Воно бачило княжі часи і полум’я битв, переживало руйнування й відродження, зміну епох і поколінь. Але крізь усі випробування Коростень вистояв - гордий, сильний і вірний собі.

Тут історія живе не лише у стародавніх переказах чи пожовклих сторінках літописів. Вона бринить у камені древніх святинь, шепоче у затишних вулицях, відлунює у шумі сосен над Ужем і розливається тихою мелодією поліської природи. У самому повітрі Коростеня - дух давнини, мудрість предків і тепло рідної землі.

Парк, де оживає історія

Справжньою окрасою міста є міський парк «Древлянський» - унікальний куточок природи та історії, розташований у самому центрі Коростеня. Парк зачаровує гранітними скелями, могутніми валунами, зеленими схилами та мальовничими краєвидами річки Уж.

Назви місцевих геологічних пам’яток говорять самі за себе: «Перунові плечі», «Баранячі лоби», «Велетенські котли», «Ольжині купальні». Кожна скеля, кожен камінь тут оповиті легендами та переказами.

Князь Мал - символ незламності Коростеня

Одне з найвідоміших місць - Красна гірка, де знаходилося Замчище, давнє поселення древлян. Саме тут, за припущеннями археологів, була резиденція древлянського князя Мала. На високій кручі над річкою Уж височіє пам’ятник князю Малу - одна з головних візитівок міста. Його було встановлено у 2005 році з нагоди 1300-річчя Коростеня.

Автори монумента - скульптор Ігор Зарічний та архітектор Сергій Тумаш. Князь Мал постає перед нами у вигляді могутнього воїна в давньоруських обладунках, який спирається на меч і ніби охороняє рідне місто з висоти століть. Його образ став символом сили, мужності та нескореності древлянського краю. Пам’ятник видно майже з усіх куточків парку, а сам князь ніби й сьогодні пильнує спокій древнього Іскоростеня.

Стежками княгині Ольги

Історія Коростеня нерозривно пов’язана з ім’ям княгині Ольги. Після прийняття християнської віри Ольга ніби по-новому відкрила для себе древлянську землю. Літописи й народні перекази розповідають, що, покаявшись у жорстокій розправі над Іскоростенем у 945 році, вона неодноразово поверталася до древнього міста.

Тут, серед гранітних скель і тихого шуму поліської річки Уж, княгиня знаходила душевний спокій. Недалеко від місця її перебування та молитов, за переказами, Ольга обрала затишний куточок для відпочинку й купелі. Згодом це місце народ назвав «Купальнею княгині Ольги». На згадку про це у 1985 році на одному з каменів було встановлено меморіальний знак, який увіковічнив це історичне місце.

А зовсім поруч, серед вод річки Уж, на великому гранітному валуні велично постає скульптура Рівноапостольної княгині Ольги. У розкішному княжому вбранні, з ніжною річковою лілією у руці - символом чистоти, мудрості й жіночої вроди - вона ніби вдивляється у далечінь століть. Автором пам’ятника став скульптор Ігор Зарічний. Постать княгині заввишки майже три метри гармонійно поєдналася з природною красою скелястих берегів Ужа.

Княжі постаті крізь віки

Коростенці вшановують пам’ять і древлянської княжни Малуші.  Донька князя Мала, вона стала дружиною київського князя Святослава і подарувала світові сина -  Володимира Великого, майбутнього хрестителя Київської Русі, ім’я якого навіки увійшло в історію України.

11 вересня 2010 року на головній алеї парку «Древлянський» було відкрито скульптурну композицію княжни Малуші з малолітнім сином Володимиром. Автором цього проникливого образу став скульптор Ігор Зарічний.

У композиції Малуша постає не просто княжною, а справжньою Берегинею древлянського роду - символом материнства, добра та духовного захисту. Її постать сповнена тепла і внутрішнього світла. Встановлення цієї скульптури стало не просто мистецькою подією, а живим продовженням давньої історії Іскоростеня - сучасного Коростеня. Наче сама пам’ять століть знову озвалася у камені й бронзі.

Історія зберегла пам’ять про Добриню - сина князя Мала, рідного брата княжни Малуші та дядька хрестителя Русі - князя Володимира.

Добриня не належав до династії Рюриковичів. І, можливо, саме тому історія намагалася стерти його справжнє ім’я. Але те, що замовчують літописи, береже народна пам’ять. Вона зробила його безсмертним - у билинах, легендах і переказах. Народ назвав його Нікитичем, приховавши походження, але зберігши сам образ.

Як згадує скульптор Ігор Зарічний, робота над пам’ятником тривала майже два роки. Особливим став і сам задум композиції: Добриня стоїть поруч із конем, а не сидить верхи, як це традиційно зображують у монументальному мистецтві. У цьому - глибокий символізм. Це не лише воїн, а людина, нерозривно пов’язана зі своїм вірним товаришем. Між конем і господарем - мовчазний діалог довіри. У 2012 році, під час святкування Дня міста Коростеня, у міському парку відбулося урочисте театралізоване відкриття пам’ятника Добрині Нікитичу.  Створення та встановлення пам’ятника профінансував уродженець Коростеня, меценат і підприємець Леонід Матусевич.

Так у парку «Древлянський» постав історико-скульптурний ансамбль «Древлянська Русь» - своєрідний кам’яний літопис древлянської доби, що зберігає пам’ять про витоки Коростеня та його величне минуле. І значна частина цього мистецького спадку народилася завдяки таланту скульптора Ігоря Зарічного.

Пам’ять, яка живе у серці міста

Сьогодні, прогулюючись алеями парку «Древлянський», вдивляючись у гранітні скелі над Ужем чи постаті князів і героїв, ми не просто згадуємо минуле - ми відчуваємо живий зв’язок поколінь. І хочеться, щоб кожен, хто народився тут, із гордістю промовляв: «Я - з Коростеня». А кожен, хто ступає на цю землю вперше, назавжди залишав у серці частинку любові до древнього поліського міста - його історії, щирих людей, неповторної атмосфери й тихої, величної краси.

Кольоровими кроками у світ книг

 

    Чи знаєте ви, що у світі існує дуже багато свят? Деякі з них ми відзначаємо всією країною, деякі – в школі або ж у теплому родинному колі. Та є й такі, що відомі далеко не всім, наприклад  - День взуття різного кольору! Утім свято це засноване не просто так - воно покликане нагадати, що кожен із нас – особливий, унікальний і неповторний. Ми відрізняємося кольором волосся, характерами й уподобаннями. Погодьмося, що було би кепсько, якби усі ми були однаковісінькими, еге ж? Те ж саме - із взуттям. Різний його колір уособлює бажання бути такими, як нам хочеться– справжніми! Тож не варто боятися вирізнитися! Знаючи про це, варто із повагою ставитися до людей, які в такий спосіб висловлюють свою індивідуальність (навіть, якщо нам і видається це незвичним!). Уявіть лишень собі сусіда за партою у різних черевичках! Певно, вони викликатимуть усмішку на ваших устах. Та потім, переконані, ви згадаєте про це свято, а отже, – про повагу до інших людей і бажання бути до них доброзичливими.  

    Юні користувачі бібліотеки-філії №1 ім. Лесі Українки із задоволенням долучилися до цієї яскравої події та взяли участь у модному вердикті «Яскравий розмах ноги з книгою»: хтось прийшов у різнокольорових кросівках, хтось - у веселих шкарпетках із малюнками, а дехто навіть створив справжні «взуттєві образи». Але найцікавіше чекало попереду - до кожного свого образу діти підбирали книгу! Так, барвисті шкарпетки привели когось до пригод Гаррі Поттера, а яскраві довгі панчохи одразу нагадали про веселу та незалежну Пеппі Довгапанчоху. Юні читачі також знаходили свої історії серед казок, пригодницьких книг та сучасних дитячих видань, а наші топові читачі  продемонстрували свої образи на бібліотечному подіумі - «Червона доріжка: Book & Look». Захід перетворився на справжній фестиваль моди, уяви та читання, де кожен зміг проявити себе, відчути радість спілкування та знайти «свою» книгу.

    Цікавинки про взуття різного кольору дізналися члени клубу «Всезнайко» - учні 4-А класу КМЛ №10, які завітали до бібліотеки – філії №3 на книжковий блік-фаг «Веселкові барви читання». До середини ХІХ ст. було звичною річчю носити однаковісінькі черевики - лівий і правий. Здивовані?! Даремно!! Доводилося розношувати, аби взуття набувало форми стопи. Згодні, що це зовсім не зручно? Приблизно, як і взуття акторів у Давній Греції. «Чому?» – запитаєте ви. Бо воно (котурни) було на величезній платформі – такій, щоби глядачі навіть з останнього ряду змогли побачити акторів на сцені. І, так, актори-чоловіки теж такі носили!

    Ну, і як же без рекордів?! Довжина найбільшого кросівка сягає… понад 5 метрів. Справжнісінький «будинок на шнурівках». А на додачу – взуття із майбутнього: кросівки, які самі зашнуровуються (точнісінько, як у фільмі «Назад у майбутнє»!). Як?! У них вбудований датчик: тільки-но ви ставите п'ятку–шнурівки затягуються самі. Мрія для тих, хто не любить такої мороки!

    Крім цього, читачі дізналися, що навіть взуття може розповідати історії, дружити і навіть… читати книжки! Як і про те, що носити різне взуття – це не помилка, а веселий спосіб підкреслити свою «інакшість». Кожен колір взуття – це крок у світ книг, а різнокольорове взуття читачів допомагало вирушити у подорож веселкою. Кожен колір - це нова зупинка, нові книги і нові пригоди. Червоний колір – колір сміливості і пригод. В ході гри «Знайди пару» перевіряли (і підтвердили!) свої кмітливість й уважність. А гра «Книжкова естафета взуття» веліла  вправно пронести затиснуту між колінами книгу, виставивши при цьому ногу вперед, – у найяскравішому взутті. Помаранчевий  – колір радості, сміху і гарного настрою. Під час розминки «Яке ти взуття?» присутні називали колір свого взуття і асоціацію. Наприклад:  я – синій кросівок, бо люблю бігати. А для настрою – зробили спільне фото взуття усіх учасників. Жовтий – колір сонця, світла і знань. Саме книги  допомагають нам ставати розумнішими. Під час вікторини «Взуття у казках» відвідувачі пригадали саме ті казки, у яких згадується взуття. Зелений – колір природи. Книголюби правильно з’єднували вислови про природу нашої України. Голубий  колір – саме тут почалися пригоди. Під час гри «Веселі шкарпетки» – учасники заходу із заплющеними очима шукали в кошику пару серед різних шкарпеток. Синій – колір дружби і доброти. Кожен «всезнайківець» написав на своєму «паперовому взутті» щире побажання товаришу – на згадку про цей «різнокольоровий» день у бібліотеці! Фіолетовий – колір чарів і таємниць. Тут живуть найзагадковіші історії. Присутні дізналися про взуттєві рекорди та дива.

    Ось така чудова випала нагода переконатися, що навіть звичайне взуття може бути чарівним! А бібліотека – тим місцем, де оживають історії, серце переповнює радість й іскриться щирий сміх!

Тож нехай і ваші кроки ведуть до нових знань та цікавих книг!

Детективні та шпигунські пристрасті

 

    Дитячий детектив - один з  найрізноманітніших жанрів в сучасній літературі. Він приваблює дітей таємницями, які потрібно розгадати. Персонажі цих книг  самостійно ведуть розслідування й викривають злочинців, часто перевершуючи в цьому поліцію та детективів.

    Разом з головними персонажами детективів для дітей Енолою Голмс,  супер- агентом Грицем Мамаєм, детективами Носиком, Квятковським, Нишпоркою,  Агатою Містері, Мейзі Хітчінз та з допитливими, спостережливими  школярами 2-А класу  міського ліцею №11 фахівці бібліотеки-філії №1 для дітей ім. Лесі Українки провели книгорозслідування «Детективні та шпигунські пристрасті». Хлопчики та дівчатка почули про те, що сучасний детектив - це не просто гора м’язів і надсекретна зброя в кишенях. Ні! Сучасний слідчий повинен володіти неабияким інтелектом, мати гарне логічне мислення, хорошу інтуїцію - ось справжня зброя сучасного  детектива. Спостережливість та увагу діти тренували під час гри «Запам’ятай і назви предмети». Юні детективи відрізняли правдиву інформацію від неправдивої, відповідаючи  на питання та показали спостережливість й увагу, порахувавши камінці в банці, не дістаючи їх звідти, просто намагаючись вгадати.

                                                      

    Видумана злодійка виготовила копію картини, щоб пограбувати музей і замінити справжню картину на її копію. Учасники розслідування визначали відмінності в картинах і запобігли пограбуванню. Детективу потрібно вміти добре запам’ятовувати обличчя людей - маленькі слідчі складали фоторобот вигаданих злочинців, чию зовнішність описувала бібліотекар.

    Особливу увагу бібліотекарі приділили знайомству з детективними книгами: відкрили для себе найпопулярніших літературних героїв-детективів та отримали цікаві рекомендації для подальшого читання.

    За уважність, кмітливість і вміння працювати в команді школярі були відзначені спільною нагородою - «Дипломом юного детектива».

    Книгорозслідування стало не лише захопливою розвагою, а й чудовою можливістю розвинути інтелектуальні здібності, логічне мислення та щиру любов до читання. Воно подарувало дітям яскраві емоції, нові знання та впевненість у власних силах, адже кожен зміг відчути себе справжнім детективом.

А дзвін чорнобильський все лине… (продовження)

 

    Важливість збереження пам’яті – цей меседж вклали бібліотекарі бібліотеки – філії №4 в екологічну годину пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу». Ведучі розповіли учням 7-А класу КМЛ №12 про мирне життя міста Чорнобиль до трагічних подій - про його затишну атмосферу, щоденну працю жителів і звичний ритм життя. Особливу увагу було приділено історії будівництва Чорнобильської атомної електростанції, яка стала символом технічного прогресу свого часу. Діти дізналися про розвиток молодого та сучасного міста Прип’ять - його інфраструктуру, культурне життя та роль у забезпеченні роботи станції. Звучали поетичні рядки, які торкнулися сердець присутніх і нагадали про важливість збереження пам’яті. Під час заходу згадали героїзм ліквідаторів аварії та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності та самопожертви.

    Бібліотекар бібліотеки -філії №5 презентувала для своїх читачів виставку-пам'ять «А дзвін чорнобильський все лине» з  розділами «Місто, де зупинився час», «Це урок, написаний болем», «Вони й шли у вогонь, щоб врятувати інших». Мета виставки -звернути особливу увагу на осмислення чорнобильської трагедії через книги, які не лише розповідають про події квітня 1986 року, а й змушують замислитися над ціною людських помилок, силою самопожертви та відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

    Наслідки Чорнобильської трагедії й сьогодні впливають на здоров’я людей, довкілля та історичну пам’ять усього світу. «Чорнобиль не має минулого часу» - під такою назвою проведено годину-застереження в бібліотеці-філії №8. Присутні почули вражаючі факти та цифри про трагедію планетарного масштабу. На виставці-інсталяції «Чорнобиль,: біль і пам’ять людства» були представлені твори про Чорнобильську трагедію: В. Васильчук «Чорнобильські поневіряння Бучі», М. Камиш «Оформляндія або прогулянка в зону», В. Яворівський «Марія з полином у кінці століття», В. Матвієнко «Монолог у дорозі з Чорнобиля», І. Драч «Чорнобильська мадонна» та ін.

    Минуло 40 років від дня Чорнобильської катастрофи, але її уроки залишаються актуальними і нині. Ця трагедія стала символом ціни замовчування правди, небезпеки техногенних ризиків, відповідальності держави перед громадянами, сили людської солідарності та жертовності ліквідаторів.

    Чорнобиль - це не лише трагедія минулого. Це нагадування про необхідність берегти життя людей, довкілля та історичну пам’ять.

    Сьогодні Чорнобиль - це пересторога. Це відповідальність. Це тиха молитва за тих, хто віддав життя, і глибока вдячність тим, хто врятував світ. І поки ми зупиняємося, щоб згадати, поки відкриваємо книги й прислухаємося до їхніх голосів, поки в наших серцях озивається той далекий дзвін – пам’ять живе. Вона не згасає. Вона говорить. Вона веде нас крізь час - щоб ми не забули.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо…