Лариса
Письменна відома юним читачам як авторка талановитих оповідань, повістей і
казок. Вона була не лише чудовою оповідачкою, але й доброю людиною. І своєю
добротою та фантазією щедро ділилася з маленькими друзями-читачами на сторінках
своїх книжок.
В одному невеликому містечку був дитячий
садок. Завідувала ним молода жінка, Лариса Письменна. Коли діти, а серед них
був і її трирічний син Юрко, швиденько випивали склянку молока з куснем чорного
хліба і влягалися в ліжечка, Лариса Михайлівна входила до кімнати, сідала на
низенького стільчика і, замислено дивлячись у вікно, починала розповідати дітям
казки, які сама вигадувала для них.
Чудові то були казки: про моря і річки, про
ліс і поле, про розумних звірів, про лихих чаклунів і добрих чарівників. Діти
уважно слухали і дуже часто сміялися.
Якось розповіла їм Лариса Михайлівна казку про
дівчинку Оленку і Голубого Оленя. Маленький, тонконогий, він стояв на долоні у
дівчинки і тремтів від холоду- був зовсім мокрий. Оленка витерла його
носовичком, і Олень знову став пухнастий і м’якенький…
Чимало часу спливло від того часу, коли слухали діти цю казку. Давно вже вони дорослі, вже й самі мають дітей та онуків і, напевно, купували їм книжечки Лариси Михайлівни Письменної, котра стала відомою дитячою письменницею.
Народилася Лариса Письменна в селі Чоповичі
Коростенського району в сім’ї сільського
фельдшера і вчительки. З юних літ вона писала вірші, деякі публікувалися в
журналах. Та лише після закінчення Другої світової війни (вже в Черкасах)
прийшла справжня творча зрілість. Лариса Михайлівна працювала в дитячому
садочку. Любила і розуміла дітей, вбирала в серце їхні радощі й маленькі
печалі, їхню мову. Не залишаючи улюбленої роботи, почала писати для дітей
оповідання, повісті, казки. Одна по одній виходять книжки: «Томка з Боготола»,
«Золотогривий», «Скарб Вовчої криниці», «Тисяча вікон і один журавель»,
«Неспокійні друзі», «Як у Чубасика сміх украли» та ще чимало книжечок, які вчать
дітей любові до рідного краю, доброти, чесності, працьовитості, вірності в
дружбі, вимогливості до себе.
Любила і знала ліс Лариса Письменна, адже
навчалася свого часу в лісотехнічному інституті. Вона тонко відчувала природу,
любила звірів і вміла прищепити дітям любов до всього живого. Робила вона це
ненав’язливо,
легко, невимушено, наче вела з хлопчиками та дівчатками неквапливу та щиру
розмову.
Учні 4-го класу міського ліцею №11 стали учасниками літературно - краєзнавчої подорожі «Подорож до країни мрій і казок», присвяченої 110- річчю від дня народження талановитої авторки, чудової оповідачки та доброї людини Лариси Письменної.
Працівники бібліотеки-філії №1 для дітей імені Лесі Українки представили дітям біографічний портрет письменниці.
Хлопчики та дівчатка взяли участь у голосних читаннях казки «Як зажурився веселий казкар», легко відповідали на питання вікторини та з цікавістю розглядали літературу, представлену на книжковій викладці «Лариса Письменна – дітям». Творчість письменниці відкриває вхід у країну мрій і казок.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Надіслати коментар
Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментаря.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!