Барви рідної мови

 

Мова – одне з чудес, створених людьми. Вона  віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого і дивовижного. Безліч на перший погляд буденних слів ховає в собі якусь таємницю. Кожне вживане нами слово має свою долю, свою історію. Мова забезпечує зв’язок поколінь та безперервність культурного й історичного спадку народу України.

   21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно увійшло тільки у 1999 році. І в Україні це свято також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Мова – це спосіб мислення й відображення дійсності, це картина світу, яку почали малювати наші далекі пращури й продовжать довершувати наші далекі нащадки. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

   Цікаво, змістовно та пізнавально пройшов єдиний день подолання мовного бар’єру «Українська мова – мова вільних і незламних, мова, якою говорять переможці». Учасниками заходу стали учні 7- го  класу міського ліцею №3. На початку заходу ведучі  познайомили присутніх з історією свята рідної мови, розповіли цікаві факти про українську мову та значення української мови для кожного громадянина.    

   Бібліотекарі запропонували учнівській молоді позмагатися в ерудованості й пригадати свої знання з української мови та літератури, взявши участь у конкурсі знавців української мови «Мово українська, мово солов’їна». За звання кращих знавців рідної мови змагалися дві команди: учні розгадували мовні загадки-шаради та загадки-жарти, складали українські слова, гідно пройшли випробування у мовному конкурсі «Лелека все знає». Активність пожвавила  та викликала позитивні емоції музична розминка – український музичний хіт, зашифрований мовою е-моджі. Завдання чотирьох раундів вимагали від учнів швидкості мислення та гарних знань. Кожен з учасників проявив себе як знавець української мови і був нагородженим призом, також додатковий приз отримала команда, яку журі відзначило як найерудованішу.   

   А ще ліцеїсти взяли участь в опитуванні, поділилившись своїми враженнями від проведеного заходу,  відповіли на запитання, що для них символізує українська мова.

В кінці заходу бібліотекарі книгозбірні представили книжкову виставку «Мова рідна, слово миле», акцентували увагу на нових книжкових виданнях української філологині Ольги Дубчак: «Бачити українською», «Чути українською», «Перемагати українською», тому що  ці книги несуть зміст про плекання українського слова й прагнення берегти його попри все. Слово дає змогу порозумітися (і посваритися), передати важливу (і неважливу) інформацію, висловити почуття (і навіть просто подумати про них). А загалом – саме зі слова почалося буквально все. А що «все»? Щонайменше – це книжка, а щонайбільше – людська свідомість. І це не жарт, бо жартів у книжках про мову не буває. 

   Сьогодні ми ще раз переконалися у тому, що українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’я, прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою у віках рідною мовою. Ми впевнені, що наша українська мова буде рости і розвиватися разом з нами. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.