Великодні символи життя

    Ми вже звикли, що з промінням ласкавого весняного сонця з’являються яскраві писанки, кожна з яких – цілий загадковий світ, де кожна рисочка, малюнок, хрестик, завиток несе в собі глибокий зміст, символізує нове життя.

  «О, писанко! Ти символ України! Любові й миру берегиня» - під такою назвою цього року пройшов майстер-клас по виготовленню декоративних  подарунків до Великодня.  Вже третій рік поспіль Олена Циганенко, член  жіночого клубу «Стиль життя» (голова  Валентина Вигівська), спільно з читачами бібліотеки-філії №4, створюють великоднє диво.

Великдень всіх нас на гостини просить

На столі – духмяна паска, 

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки.

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдна:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.

                                                    Платон Воронько

  Весна дарує нам різноманітні свята, серед яких одне з найбільших християнських, яке символізує торжество віри та початок нового життя – Воскресіння Господнє.  Це свято шанувалось ще нашими предками і мало низку цікавих обрядів. Тиждень до свята мав назву Білий. У понеділок прийнято білити хати. У вівторок прибирали свої оселі. У середу обов’язковим було прання та прасування одягу. Четвер називали чистим, оскільки саме в цей день закінчували з роботами по господарству. У страсну п’ятницю випікали паски, а у суботу відбувалося найцікавіше дійство - розписування писанок.                            

  Таку цікаву інформацію отримали учні недільної школи Свято-Покровського храму під час народознавчої години «Великдень всіх нас на гостини просить».      
  Бібліотекар філії №8 Олена Бородійчук ознайомила дітей з переглядом літератури  «Церковні дзвони, мов весна, Великий день до нас приносять…».

  Про традиції святкування Паски на Поліссі діти дізналися з книги «Погостини»  нашого видатного земляка Василя Скуратівського.                                 Цікаво та пізнавально для учнів пройшла вікторина про історію та святкування Великодня.

   На завершення кожен спробував себе в ролі писанкаря. Ось які гарні писаночки будуть прикрасою на великодньому столі.

Тридцять років поряд: мужність, біль і горе

Тридцять літ  йдуть поряд:

мужність, біль і горе,

Лиш свята надія душу окриля –

просвітліє небо,

зродиться земля.

                   О. А. Пилипчук

    30 років від страшного квітня 1986 року. Ми, як це не жахливо звучить, звикли до Чорнобиля... Ми звикли до наявності "зони", до болі вирваних з корінням людей, до небезпеки, що причаїлася під саркофагом, до гіркого присмаку полину в наших душах. Звикли, змирилися... Тридцята річниця чорнобильської трагедії… А буде ще й сорокова, п’ятдесята, сімдесята і більше… Неначе стривожені лелеки, летять роки та не втихає у людських душах біль чорнобильської весни. Біль втрат. І тоді. І сьогодні. І завтра…На превеликий жаль, і донині Чорнобиль продовжує тримати нас під прицілом, залишається зоною відчуження і нещадно забирає людські життя.

   Згідно Указу Президента № 702/2015   в Україні 2016 рік оголошений Роком вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Ми складаємо подяку і шану тим, хто став на шляху страшної біди. Пам’ять – найцінніше, що є у людей, чиї долі опалені вогнем та попелом Чорнобиля. До цієї сумної дати в центральній міській бібліотеці пройшов день пам’яті «30 років поряд: мужність, біль і горе», на який були запрошені ліквідатори аварії – пожежник Стретович Дмитро Анатолійович та дезактиватор Орловська Вікторія Яківна.

Чорна біль і скорбота України

Ми атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо - АЕС.

                                  Л. Костенко 

   Чорнобиль ... У всьому світі назва цього невеликого українського міста ось уже три десятиліття асоціюється з найбільшою за всю історію людства техногенною катастрофою. 26 квітня 1986 року о першій годині двадцять три хвилини сорок секунд вибухнув четвертий реактора на Чорнобильській АЕС, завдавши жорстокого удару по долях мільйонів людей.

  Відлуння Чорнобильської катастрофи буде звучати ще не одне десятиліття. Саме тому історія цієї біди і історія подолання її наслідків заслуговують того, щоб люди про це знали і пам'ятали.

  Бібліотекарями дитячої бібліотеки ім. Л. Українки  спільно з колективом ЗОШ №5 підготовлено урок-застереження «Чорна біль і скорбота України», який супроводжувала слайд-презентація. Завдячуючи інноваційним технологіям, присутні мали можливість не тільки почути і побачити, а й відчути жахіття тієї ночі.

 Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих пожежників, які першими кинулися на смертельно дихаючий реактор і закрили його ціною власного життя.

 І поки в світі працює хоч один ядерний реактор, не можна забувати про справжню ціну атомної енергії і про існуючу небезпеку повторення подібної катастрофи.

Подих весни

  Гарного погожого квітневого дня, коли в повітрі пахне весною, радістю і ще чимось загадковим і надзвичайним, в читальній залі центральної бібліотеки відбулася творча зустріч з Сергієм Мойсієнком. Подих весни надихнув нашого земляка, багаторічного користувача бібліотеки, який сам пише та виконує пісні, поділитися своїм яскравим світом спогадів та мрій. Сергій Юхимович переконаний, що весна – це стан душі. І хоча його пісні були присвячені різним порам року, всі вони були пронизані весняною ніжністю, радістю і любов’ю. Неповторного звучання пісням додало спільне виконання з ученицею Сергія Мойсієнко Людмилою. Одну із таких пісень – «Подих землі», пропонуємо вашій увазі:

  Приємно, що Юрій Приходько, який завітав на цю зустріч, поділився своїми враженнями у власній публікації "Творческая встреча с Сергеем Мойсиенком".

Щось святе в душі лелію, чистий, ясний образ твій

  Кожна нація має свої величини, що визначають її самодостатність і неповторність у багатоликому світовому співтоваристві. Серед багатьох інших цю роль і місію в Україні доля поклала й на Івана Франка. Його велика художня і наукова спадщина є золотим фондом  української культури.

   У кожного поета є найніжніші й найліричніші вірші, які оспівують кохання. Ми звикли, що  Іван Якович Франко для нас лише вічний революціонер і Великий Каменяр. А він жив звичайним життям, закохувався, страждав, розчаровувався...  Саме цій сокровенній сторінці біографії видатного українського митця була присвячена літературно – музична композиція «Щось святе в душі лелію, чистий, ясний образ твій».  

  На захід, якій відбувся в центральній міській бібліотеці, завітали старшокласники ЗОШ №9.

  Розповідь бібліотекарів по коханих жінок І. Франка супроводжувалася презентацією,  любовна лірика поета перепліталася з піснями на  вірші Івана Франка у виконанні викладача  школи мистецтв Олександра Вербило. У перегляді літератури, присвяченому  творчій спадщині великого поета, бібліотекар Марія Боровська представила видання, які є у фондах центральної бібліотеки. 

 На зустрічі  йшла мова про Франка ніжного, щирого у своїх почуттях. Така вже доля поетів – оприявнювати почування власної душі у слові. 

Поезія – це сила чарівна, що музикою серце надихає

    Поезія і музика... Такі милозвучні і чарівні, незмінно пов’язані між  собою. Щоб показати їх співзвучність і красу, працівники центральної бібліотеки і школи мистецтв ім. А. Білошицького разом  створили свято для громади міста. Поціновувачі музики і поезії насолоджувалися вечором поетичного настрою «Поезія – це сила чарівна, що музикою серце надихає».

Якщо читає дитина, Україна буде вільна і єдина

    Протягом семи днів березневих шкільних канікул бібліотека ім. Л.Українки радо зустрічала своїх найкращих читачів. Тиждень дитячого читання - свято всіх тих, хто читає, незалежно від того, відвідують вони бібліотеку чи ні. Це - свято дитинства, свято для письменників, видавців і бібліотекарів. А ще це свято допитливих дітей і дорослих, закоханих в книгу, свято веселих пригод, нових літературних відкриттів, зустрічей з цікавими людьми.

    Відкриття  Тижня дитячого читання розпочалося з book-шоу «Цікаві книги знають всі: і дорослі і малі». Учні 5-а класу міської гімназії та 4-5-х класів ЗОШ №5, які завітали на свято, дізналися про історію виникнення книги та…погляньте краще самі:

Із книгою і словом поріднися

   Традиційно щороку під час весняних канікул у бібліотеках на державному рівні проходить Всеукраїнський тиждень дитячої книги з метою не тільки активно залучати дітей до читання, але і створювати всі умови для того, щоб книгозбірня ставала справжнім центром  змістовного дозвілля та спілкування. У цей період в бібліотеках особливо гамірно і людно. 

Про улюблені книжки розповім вам залюбки

   Ось і знову радіє учнівська дітвора шкільним канікулам, які завітали разом з  весняним теплом. А дитячі бібліотеки поспішають ширше відчинити двері для своїх  юних читачів, бо за старою доброю традицією разом з канікулами настав Тиждень дитячого та юнацького читання - найгарячіша пора для цікавих  заходів, які так полюбляють юні читачі бібліотек.  Одним з таких заходів був фестиваль читацьких історій у бібліотеці-філії №3 для дітей «Як я зустрів улюблену книгу». До заходу бібліотекарем Діною Ржепецькою було підготовлено цікавий перегляд літератури «Ровесник радить прочитати» з книг, які найбільше читають в бібліотеці.