А у нас майстер – клас!

   Коли вперше побачили чудові роботи Ольги Білошицької, керівника гуртка «Мукосолька», що працює при Центрі соціально – психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, були просто вражені. Яскраві, позитивні; коли на них дивишся -  підвищується настрій. Подивіться, чи не так?

   Виставка робіт гуртка «Мукосолька» із символічною назвою «Не хлібом єдиним» експонується зараз в читальній залі бібліотеки ім. М. Островського.

     Навіть не уявляли, що всю цю красу можна зробити самим. Справа за малим – було б бажання і хоч трішки знань  про звичайний і одночасно незвичний матеріал, з яким потрібно працювати. Це - мука та сіль. В давнину сіль і мука були підношеннями богам, а сьогодні ми використовуємо їх для творчості. Доступний, благородний і благодатний матеріал, з яким легко може працювати і дитина. Матеріал, який можна пофарбувати харчовими барвниками, аквареллю або гуашшю, додати запах. Для тонких робіт додають крохмаль, олію. А ще дуже зручно, що з ним можна працювати всім, що є під рукою: ручкою, пензликом, трубочкою. Якщо покрити лаком, така рукотворна краса збережеться надовго.

Ця давня і сучасна техніка називається тістопластика.

     Сама Ольга каже, що головне – не боятися творити, в кожному з нас горить іскорка творчості. Коли до неї приходять люди різного віку і питають, як це все можна зробити, відповідає: «Просто руками. Якщо ви хочете щось зробити і вам це хочеться так, що ви не можете дихати, значить у вас завжди все вийде».

Ми дуже хотіли навчитися, тому і пройшли два майстер – класи Олі.

   На першому робили рибку. Виявилося, що для цієї роботи не потрібно багато знань і умінь. Головне – робити кульки та морквинки. І знати рецепт солоного тіста, яким хочемо поділитися: 2склянки муки, 1склянка солі і неповна склянка води, трішки олії. Замісити тісто, щоб не прилипало до рук (консистенція така,щоб зручно було працювати).

 Ось що у нас вийшло.

 

  

   На другому майстер - класі зібралося так багато бажаючих, що заготовленого тіста було мало, довелося замісити нове. Робили ось такого милого бегемотика. Коли починали роботу, не знали, що у нас вийде. Не зважаючи на однакову техніку виконання, всі вироби вийшли різними. Кожен додав щось своє.

  Мабуть у всіх творчих людей є щось спільне, що їх об’єднує: вони знаходять собі заняття до душі, розвиваються в цьому напрямі, відточуючи свою майстерність, а потім знайомляться з іншими техніками, стилями і напрямками та пробують нове. Так, крім робіт з тістопластики, Ольга виготовляє іграшки, розписує пляшки, платівки, ялинкові прикраси. Всі її роботи оригінальні, не схожі одна на одну, різнобарвні, вражають маленькими, але важливими деталями. Кожна несе свій неповторний настрій і колорит, відображає український національний фольклор. Вражають витонченість виробів, колористика, майстерність виконання, дивовижне відчуття форми, сюжетів, кольорів. Мисткиня використовує різноманітні матеріали для оздоблення – мак, просо, гречку, вермішель, солому... Таку красу може створити лише серце, сповнене любові.

   Ми вдячні Ользі за насолоду, яку отримали від споглядання її творів і особливо за майстер – класи, що принесли такий позитив та релакс. Бажаємо натхнення і нових творчих ідей.  А ще хочемо визнання для наших молодих талантів, хай їх знає весь світ.