Пам’ятники міста розповідають його історію

Звитяжний, незборимий і величний,

Повитий славою, у вічності сторіч,

На камені віків звівсь героїчний

Град Коростень – старійшина столиць.

Лілія Бех

     Коростень… Скільки магії в цьому слові- жива романтична душа минулого, велет історії, поезія, що застигла в камені. В Коростені встановлено чимало пам'ятників, які присвячені історії міста, України та видатним особистостям, які творили нашу історію.

   13 грудня  в бібліотеці ім. М. Островського для старшокласників ЗОШ №3 відбулася екскурс-бесіда «Пам’ятники міста розповідають його історію».
   Зі школярами зустрівся головний спеціаліст з питань охорони пам’яток культури та історичної спадщини міськвиконкому Желєзко Володимир Дем’янович. Він наголосив, що на території  міста знаходиться 138 об’єктів історико-культурної спадщини. Серед них: 10- пам’яток археології, 106- пам’яток історії, 10-монументального мистецтва,7-пам’яток архітектури, 5-містобудування, 3-геологічні пам’ятки природи, що мають наукове, історичне та естетичне значення. Бібліотекарі зробили цікавий екскурс пам’ятками міста та огляд літератури «Пам’ять в рукотворному камені» .

     

Візитівкою Коростеня по праву вважається міський парк культури та відпочинку, який  носить ім’я М. Островського, відомого письменника, з-під пера якого з’явилися на світ такі романи: «Як гартувалася сталь» та незакінчений - «Народжені бурею». З його ім’ям пов’язана і доля  нашої бібліотеки, якій у 1964 році присвоєно  ім’я Миколи Островського в зв’язку з перебуванням його на коростенській землі в роки громадянської війни. У травні 1963 року у центральній частині парку було урочисто відкрито пам’ятник цій легендарній людині.  Це фігура заввишки 2,5 метри, з написом на п’єдесталі: «М.Островський. 1904-1936».
А 29 вересня 2004 року на відзначення столітнього ювілею М.Островського в парку, відбувся мітинг-відкриття оновленого, відреставрованого пам’ятника письменнику.

    Парк імені Миколи Островського знаходиться в центрі міста і є улюбленим місцем відпочинку як коростенців, так і гостей. В парку розміщено багато пам’яток історії та культури, які є  беззаперечними  свідками краси та нескореності древнього Коростеня, його славного історичного минулого…
     Мабуть чи не на самому високому місці в Коростені височіє пам’ятник князю Малу, який належав до місцевої династії і правив древлянською землею. Пам’ятник заввишки 7,5 метри стоїть на висоті 50 метрів над військово-історичним комплексом «Скеля» та передає волелюбність древлянського князя.
В Древлянському краї
Живе і донині
Легенда про Ігоря
Й Ольгу - княгиню.
Історія давня-
Більш тисячі літ!
В літопису свій
Залишила там слід.
Нескорене місто
Скоріше загине,
Чим буде в покорі
Стоять на колінах.
     Галина Цепкова
   З переказів нам відомо, що у  945-му році через спробу князя Ігоря повторно зібрати  данину відбувся відомий виступ древлян та публічна страта князя. Через це древляни гірко поплатилися. За смерть свого чоловіка Ігоря княгиня Ольга вчинила над ними розправу - дотла спалила місто. Після такої жорстокої помсти згадки про Коростень  надовго зникли зі сторінок літописів. Але не зникли древляни, вижили і відродили рідне місто.
Народжений в славі в древлянському краї
Підвівся із згарищ у сяйві століть,
Із сивих віків молодий, величавий.
Нескорений Коростень – місто-граніт.   
                   Валентина Краснікова
     Коростенці – не тільки мужні та сильні духом, але й гуманні, щирі й сердечні люди. До 1020-ї річниці православного хрещення Київської Русі  в 2008 році біля купальні Ольги, в  знак прощення та християнської духовності був встановлений пам’ятник Рівноапостольній княгині Ользі, яка покаялася у скоєному та після прийняття Хрещення стала часто приїздити і мешкати в Іскоростені. Жила самітницею, багато працювала і молилася та збудувала Християнську церкву і це ще задовго до великого Хрещення Русі. Недалеко від місця проживання та молитви, Ольга вибрала місце для купальні – кам’яне річище з  чистою водою, яке стало відоме як «Купальня княгині Ольги».
    На головній алеї парку 11 вересня 2010 року встановлено двоскульптурну композицію древлянської княгині Малуші та її малолітнього сина великого князя Хрестителя Київської Русі – Володимира. Дочка князя Мала постає як вічна Берегиня древлянського роду.
     Малуша
Ні, я не рабиня,
Я з роду княжого!
Віщує серце мені,
Що син мій Володимир,
Стане поводирем Русі,
І рід мій через нього -
Воскресне
І вознесеться
До престолу слави.
Нехай і не згадає
Ніхто Малушу,
Та це пусте!
Згадають мого сина -
Хрестителя!
І наречуть Святим!
      Галина Цепкова
   Біля входу до парку М. Островського встановлено, напевно, найоригінальнішу міську скульптуру – Пам’ятник Деруну. Цю скульптурну композицію на вшанування популярної на Поліссі страви деруни було урочисто відкрито 19 вересня 2009 року за участі Голови ВРУ Володимира Литвина. Пам’ятник створено коштом міської громади. Його автором є місцевий скульптор Володимир Козиренко.
   Час змінює обличчя міста, воно, як живий організм, постійно оновлюється.
Зубчатий мур і ніжний льон герба…
Мій Коростень, прадавній і новітній,
Тебе загартувала боротьба,
Ти впевнено крокуєш крізь століття.
                              Тетяна Микитчук
    Коростень розбудовується, молодіє завдяки покровительству й оберегу Божої Матері, яка покрила місто захисним небесним «щитом». У центрі міста, навпроти краєзнавчого музею з одного боку та міського будинку культури – з іншого, на пагорбі у 2006 році було встановлено скульптуру Покрови Божої Матері.
Стоїть на скелях наше місто
І буде ще віки стоять!
Хай береже його Пречиста
І зцілить Божа благодать.    
                     Галина Цепкова
Відтворені в бронзі, камені, дереві, живописі, пам'ятники зв'язують минуле з сучасним та є нагадуванням величі міста майбутнім поколінням. Адже без минулого немає майбутнього. І лише пам'ятаючи про минуле, можна рухатись уперед.
Квітує древнє місто, молодіє,
У сяйві сонця райдужно цвіте,
Звитяги предків, заповітні мрії
Несе в  майбутнє гідно – як святе!         
                                         Лілія Бех
    Сьогодні Коростень - мальовничий куточок українського Полісся на Житомирщині. Але найціннішим скарбом міста є його щирі, відверті, творчі й працьовиті люди - нащадки древлян. Незмінними залишаються любов коростенців до свого краю, великий оптимізм і впевненість у краще майбутнє.