Будителі духу нації

 «Державна самостійність єсть головна умова існуван­ня нації»  

   М. Міхновський

«Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з Росією... Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця — ВСТАНЕМО!»

Д. Донцов

На фоні російсько – української війни і маси пропагандистських повідомлень про  «українських націоналістів» у російському суспільстві сформувалася думка про те, що українці – це «бандерівці», нацисти,  фашисти. Націоналізм... що ж насправді означає цей термін і чому його так бояться росіяни? Націоналіст по-російські – це українець, який відмовляється визнати себе росіянином.  А націоналізм по – українські – це спосіб збереження української ідентичності, світогляд, який передбачає існування української держави, що зберігає унікальну українську культуру. Те, що зараз відбувається в нашій державі, а це - боротьба кожного окремо взятого громадянина - і є націоналізм. Тому всі, хто підтримує Україну і хто воює за неї, — це сучасні націоналісти, люди, які люблять свою Батьківщину, ненавидять тих, хто її руйнує і вважають націю найвищою цінністю, ототожнюючи себе з нею.

Флешбук на роман С. Талан «Спокута»

     «Жіноча доля, хто її розкаже? Жіноча доля, хто її збагне?»… Пам'ятаєте слова пісні, яку співала Раїса Кириченко. Як знайти ту дорогу, яка вестиме до омріяного щастя?.. Ніхто не підкаже і не дасть компас, щоб зорієнтуватися на місцевості… Кожен шукає свій шлях, долає труднощі, набиває синці, щоб, врешті –решт, відчути себе щасливою жінкою, дружиною, мамою…

    Багато українських письменників зверталися у своїй творчості до зображення жіночої долі. Часто над цією темою розмірковує і сучасна українська письменниця Світлана Талан. Вона пише романи в жанрі «реальних історій», які їй підказує життя. Головна героїня її книжок - жінка-українка, вольова, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою любов: до чоловіка, до дітей, до батьківщини. Бібліотекарі бібліотеки – філії №4 створили флешбук на роман «Спокута», який пропонуємо до перегляду.

З пензлем у руках і ніжністю в серці

 Катерина Григорівна Лісова – талановитий український живописець, журналіст, неймовірно мудрий керівник, та перш за все – Жінка, яка світ бачить серцем. Вона вимальовує пензлем вічні почуття, котрі ніколи не втратять цінність.

  У читальній залі центральної  бібліотеки  пройшла мистецька респект-зустріч «З пензлем у руках і ніжністю в серці», в рамках якої була презентована персональна виставка до ювілею коростенської художниці Катерини Лісової; вона привертає увагу присутніх неймовірним космосом барв і напівтонів.  

  Катерина Григорівна прийшла у мистецтво не зовсім прямим шляхом. Вона повністю присвятила себе полотну та фарбам, коли їй було вже за п’ятдесят. Все попереднє трудове життя займалася журналістикою у редакціях газет Житомира та рідного Коростеня. І тому багато містян знають її, передусім, як журналіста міськрайонної газети «Радянське Полісся» та очільниці міської газети «Іскоростень», адже здатність володіти словом відчула ще зі шкільної лави, саме тоді була надрукована її перша критична замітка.