Українська гривня: історія і сьогодення

 

 Гроші у різних людей викликають різні емоції - радість,

 гордість, спокій, заздрість і навіть розчарування.

Гроші можна кидати на вітер, поки вітер дме в твою сторону.

                                                                          Мерілін Менсон  

    Cьогодні гривня є не тільки економічним інструментом, але й важливим символом української незалежності. Вона пережила різні економічні кризи, але залишається національною валютою, яка об'єднує країну.

    Історія гривні починається ще з часів Київської Русі. Першим, хто почав карбувати власні монети, був Володимир Великий. Тогочасна  їхня назва -  срібники та златники. Князь хотів зміцнити економіку, продемонструвати державну незалежність та закріпитися на міжнародній арені. Монети Володимира мали політичну та релігійну символіку — на них зображали князя і християнські символи, що підкреслювало роль Русі як частини християнського світу. Власні гроші проіснували до 14 ст. Опісля почалося монгольське завоювання Київської Русі, гривня втратила свій статус, а на землях сучасної України в обіг пішли монети, таких держав, як Золотої Орди, Литовського князівства та Речі Посполитої. Через роздрібленість нашої держави гривня не могла існувати наступні століття.

    Проте, коли Україна здобула незалежність у 1991р., постало питання про національну валюту. Як продовження традицій Київської Русі та періоду Української революції 1917-1921 років, валюту вирішили назвати «гривнею». У 1996 році, після кількох років використання тимчасового купоно-карбованця, відбулася грошова реформа, яка повернула Україні гривню як офіційну валюту.

    Ось такі цікаві факти про гривню дізналися користувачі  бібліотеки -філії №1 для дітей ім. Лесі Українки під час калейдоскопу цікавих фактів.

Гривня - це не просто гроші, вона є частиною національної історії та культури. Ось кілька цікавих фактів, які роблять її ще більш унікальною:

    1. Перші українські гривні були надруковані в Канаді. Коли Україна здобула незалежність, банкноти гривні були виготовлені за кордоном, оскільки в країні ще не було достатньо потужних друкарських потужностей.

    2. Життєвий цикл кожної української купюри починається на Фабриці банкнотного паперу НБУ в місті Малин (Житомирська область). Тут виробляють листи для подальшого друку грошей.

        3. Символ гривні (₴) офіційно затверджений лише у 2004 році. Він нагадує кириличну літеру «Г» з двома горизонтальними лініями, що символізують стабільність валюти.

        4. Національні герої на банкнотах. На гривневих купюрах зображені видатні діячі української історії: Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та Іван Франко. Леся Українка – єдина представниця жіночої статі, яку вшанували зображенням на українських грошових знаках.  Це робить гривню не лише засобом платежу, а й своєрідним культурним символом.

        5. Найбільш захищена банкнота. Гривня є однією з найбільш захищених валют у світі. Сучасні банкноти мають велику кількість елементів захисту — водяні знаки, металізовані нитки та спеціальні ультрафіолетові позначки.

    6. Гривня і тризуб. На монетах і банкнотах часто зображується тризуб — національний герб України. Цей символ також був родовим знаком князя Володимира Великого, що підкреслює спадкоємність історії.

    Гроші можуть впливати на людину як позитивно, так і приносити немало бід. Потрібно навчитися ставитися до грошей як до засобу існування, а не як до мети всього свого життя і не забувати, що у світі ще існує духовне багатство. Гроші повинні служити людині, а не навпаки.

Гарбузовий тренд

На врожайні щедрі  терези

Викотила осінь гарбузи.

В барвах літа, повнобокі, пишні

Сяють, наче глечики з Опішні,

І такі – хоч на базар вези!

ГАРБУЗ -  стародавній український символ голови роду.

Гарбуз у давніх піснях виступає символом господаря, голови роду і самого роду як такого. Жодному овочу на землі не надано стільки уваги.

Цікаво  пройшов альтернатива день «Гарбузовий тренд» в бібліотеці-філії №8.

    Отож вирушаємо в гості до господаря українських городів. На першій зупинці діти дізналися цікаві факти про гарбуз. А ви знали, що  з точки зору ботаніки гарбуз, як і кавун - це ягода? На літературній зупинці ознайомилися з книжковою поличкою «На городі виріс дужий: круглий, жовтий і байдужий».

    Відгадувати загадки дуже  сподобалось нашим читачам. А як цікаво писали про гарбуз українські письменники: «По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки» (Панас Мирний); «Стецько, діставши гарбуза від Уляни, пішов із Слобожанщини аж до Львівської землі» (Остап Вишня).

    На творчій зупинці діти своїми руками виготовили м’яку іграшку - гарбуз. Майстер-клас провела Оксана Котвицька - викладач гуртка «Сувенір» ЦДЮТ.

 Ось такі чудові гарбузики у нас вийшли. 

    Ну а як підсумок провели дидактичну гру "Кола на воді». Слово «гарбуз» записали на дошці стовпчиком. На ці букви добирали нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складали  оповідання,  веселі історії, казки.

Цей день подарував усім, хто завітав на захід гарний настрій, позитивні емоції та море щирих дитячих посмішок.

 

А слово МИР барвисте й тепле

 

Хай буде мир віднині і довіку!
Хай буде мир й замовкнуть війни злі!
Хай у міцних обіймах всі народи
Ідуть у майбуття через віки.

    Кожен з нас хоче жити спокійно, жити в своїй країні під мирним небом. З історії ми знаємо, що майже кожна держава має своє важке історичне минуле.      Шлях до вільної країни завжди тернистий і непростий, але в усі часи народи боролися за свою батьківщину і звільняли її від ворогів. Адже країна, в якій панує мир, – це щаслива країна.

    Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.  

    Особливо це відчуття нині актуальне для нас, українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже третій рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру. 

    З нагоди  Міжнародного дня миру працівниками  бібліотеки-філії №1 для дітей ім. Лесі Українки  та вихованцями  Коростенської  школи  мистецтв ім. А Білошицького (керівник – Ярослава Демик) було проведено літературно-мистецьке свято «А слово МИР барвисте й тепле». Учасники  заходу, учні 6-х класів КМЛ №7, дізналися історію виникнення цього свята, про символ міжнародної солідарності всіх людей світу «Дзвін миру», який було відлито з тих монет, які пожертвували діти всіх континентів, переглянули тематичний відеоролик. 

     Виконання пісні «Ой у лузі червона калина», яка стала символом незламності українського народу, та музична композиція «Чорнобривці» найбільше зачарувала всіх глядачів.

    На свято завітала консультант Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» за ініціативи першої леді Олени Зеленської Надія Прокофієва.

    Мир на Землі – найзаповітніше бажання мільйонів людей, котре вони висловлюють вголос так згуртовано, як ніколи раніше. Віримо, що мир у нашій країні неодмінно настане і ми будемо жити під мирним небом!