Ми нащадки великих і славних древлян…

              Зайдіть у Храм Чужої Самоти, -  Де в римах закодована молитва

                До світла, до добра, до чистоти,

               І скресне лід будення - суєти,

               І серце причаститись повелить Вам...

              Зайдіть у Храм Поезії святий...

Древляни… Саме під такою назвою з лютого 1992 року при Коростенській міській бібліотеці – філії № 2 діє любительський клуб за інтересами. Він об’єднує людей однієї мети, духовно багатих, творчо обдарованих, тих, кому не байдуже минуле, сучасне і майбутнє нашого краю.      
                                                      Адже все, десь у глибині душі переболіле, пережите, в результаті виливається в поетичні та прозові рядки.
   Засідання клубу відвідують люди різного віку, різних професій, уподобань, але всіх їх об’єднує любов до поезії, до літератури, мистецтва. У рамках даного об’єднання проводяться різноманітні масові заходи: поетичні вернісажі, тематичні, літературні вечори, зустрічі – діалоги, літературні, поетичні години та ін. «Древляни» з кожним роком все більше залучають до себе авторів – початківців, і всіх тих, хто любить рідне слово. Протягом 20 років бібліотека тісно співпрацює з коростенським ліцеєм, зараз налагоджено творчий зв'язок і з ЗОШ №8.
   В актовій залі коростенського ліцею у березні було проведено відкрите засідання клубу «Древляни», яке відбулося в формі поетичного салону під назвою «Дивоквіт любові», де під музику поезій присутні на заході мали змогу відпочити душею, щось відчути, настановити свої думки до чогось нового. До вашої уваги пропонуємо відео-фрагмент цього засідання.

Свято мужніх і відважних

                                                                                         

Ти – захисник Вітчизни, чоловік,

Ти до боїв, до оборони звик.

Це твоє свято, війнами омите,

І кров’ю тих, хто впав в бою убитим.

То ж бережи життя ти і сім’ю,

І землю рідну бережи свою.

      День захисника Вітчизни  символізує честь, мужність, патріотизм і велич подвигу. Ратна служба – нелегка і відповідальна,  але почесна і благородна справа.

Відлуння афганської війни

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна.

Війна. Війна. Війна.

П. Поліщук

           Двадцять три роки минуло з тих пір, коли колишній Радянських Союз вийшов із несправедливої та невиправданої афганської війни. Та скільки б не минуло років, не зітруться із пам’яті імена воїнів-героїв. За кожним – свій життєвий подвиг, своя доля.

     Афганістан… Він став  синонімом людського горя з присмаком смерті: палюче сонце зранку, спекотний вітер і пісок, що не дає дихати… Це пекло назавжди закарбувалося у свідомості тих, хто його пережив.