Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



четвер, 10 жовтня 2024 р.

Ментальне здоров’я – основа життєстійкості


    День ментального  здоров’я було започатковано 10 жовтня 1992 року за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я та Всесвітньої федерації психічного здоров’я з метою підвищення освіченості людей у всьому світі щодо можливостей  запобігання психічним розладам та покращення якості життя.

    За визначенням ВООЗ здоров’я - це не тільки  відсутність хвороб чи фізичних вад, це стан повноцінного фізичного, психічного та соціального благополуччя,  при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. Цей день спрямований на підтримку людей, які не мають відхилень з боку психіки, проте переживають скрутні часи і потребують допомоги, щоб з цим впоратись.

    Триває війна… Ми відчуваємо тривогу та страх, коли чуємо сирену, читаємо та дивимось новини… Війна змусила нас цінувати найпростіші речі, які ми мали до цього: можливість обіймати рідних, подорожувати, спокійно спати, навчатись, працювати, відпочивати, просто бути щасливими. Під час інтерактивного івенту «Подорож до ментального здоров’я», який підготували і провели фахівці бібліотеки – філії №2 для учнів 9 та 10 класів КМЛ №6, було презентовано інформаційне повідомлення про базові засади дотримання здорового способу життя, прості та ефективні техніки подолання стресу, необхідні навички соціальних комунікацій.


    Оскільки фізичне здоров’я є невід’ємною складовою здоров’я людини, бібліотекарі звернули увагу учасників заходу на необхідність чіткого розпорядку дня, режиму сну, правильного харчування, рухової активності, якісного відпочинку та змістовних справ, відсутність негативних звичок. Також відбулася презентація демоверсії нової інтерактивної настільної карткової гри «Місія: Зарядка», яку бібліотека отримала від ТОВ «Світ громад» за сприяння Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я». Метою гри є подолання поганих звичок та засвоєння навичок здорової поведінки через ігрові веселощі, рухову активність, спільні дії.

    В частині ментального здоров’я ми присутні дізналися про стрес, його ознаки та вплив на життя людини. Також запропонували тинейджерам визначити основні види емоцій та почуття, які вони викликають - як позитивні, так і негативні, розглянули способи подолання негативних емоцій – через творчість, саморефлексію, допомогу іншим. Було проведено показ технік самодіагностики рівня стресу та самозаспокоєння «Тут і зараз», «Вдихаємо хмару», «Струшуємо стрес», «Камінчик».

    В розділі «Соціальний добробут» перелічили основні фактори, які впливають на ментальне здоров’я та визначили ті, які залежать безпосередньо від людини і на які вона може впливати, як от дотримання правил поведінки, ввічливість, доброзичливість, взаємоповага, взаємодопомога, толерантність.

    Також учасникам заходу було запропоновано добірку книг, які допоможуть підліткам у боротьбі з тривожністю та стресом або просто дозволять відволіктися. Серед представлених - книги з практичними порадами та викладом дієвих технік проти стресу.

    Окремо ліцеїстам було подано позитивні приклади проведення дозвілля та подолання стресу у вигляді невеличких відео відповідного змісту, де молоді люди діляться своїм досвідом з іншими.

 

пʼятниця, 4 жовтня 2024 р.

Якби тварини вміли говорити

 


    4 жовтня у світі відзначають Всесвітній день захисту тварин. Свято спрямоване на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, адже вони щодня знаходяться на межі зникнення. Ця дата була обрана на честь святого Франциска Ассізького, який вважається покровителем тварин. За переказами, святий  Франциск з особливою  турботою ставився до усіх живих істот та умів з ним розмовляти.

    Загрози життю тварин є різноманітними: кожен день люди руйнують місця їх проживання, займаються браконьєрством та незаконною торгівлею, що призводить до зникнення цілих видів.

    Відповідно до статистичних даних, за одну годину на планеті зникають три популяції тварин, за день – більш ніж 75 видів фауни і флори. За 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину.

    Під час війни цей день особливо важливий, адже наші менші брати теж потерпають від бойових дій. Тварини, які постійно перебувають на лінії вогню, відчувають постійний стрес, що негативно впливає на їх стан і поведінку. Їхні природні місця проживання  забруднюються боєприпасами і хімічною зброєю, заповідні зони під окупацією не обслуговуються  належним чином, а зоопарки знаходяться під обстрілами. Багато організацій, фондів та активістів організовують різні заходи та акції по всьому світу до цього дня, щоб звернути увагу людей на актуальні проблеми тваринного світу і навколишнього середовища.

    Саме цього дня  для учнів 5-А ( класний керівник  Вікторія Бойко) та 5-Б (класний керівник  Яніна Сябрук) класів  КМЛ №1, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 для дітей ім. Лесі Українки провели діалог-роздум  «Якби тварини вміли говорити».

    Діти дізналися багато цікавої інформації про тварин, відгадували загадки, відповідали на запитання вікторини «У світі тварин», мандрували «Червоною книгою», переглянули пізнавальні відео.  


    Всесвітній день тварин - це ще один привід нагадати людям про їхню відповідальність не тільки за домашніх тварин, які для багатьох стали дійсно незамінними членами сім'ї, а й за всіх братів наших менших.

Українська гривня: історія і сьогодення

 
 Гроші у різних людей викликають різні емоції - радість,
 гордість, спокій, заздрість і навіть розчарування.
Гроші можна кидати на вітер, поки вітер дме в твою сторону.
                                                                          Мерілін Менсон  

    Cьогодні гривня є не тільки економічним інструментом, але й важливим символом української незалежності. Вона пережила різні економічні кризи, але залишається національною валютою, яка об'єднує країну.

    Історія гривні починається ще з часів Київської Русі. Першим, хто почав карбувати власні монети, був Володимир Великий. Тогочасна  їхня назва -  срібники та златники. Князь хотів зміцнити економіку, продемонструвати державну незалежність та закріпитися на міжнародній арені. Монети Володимира мали політичну та релігійну символіку — на них зображали князя і християнські символи, що підкреслювало роль Русі як частини християнського світу. Власні гроші проіснували до 14 ст. Опісля почалося монгольське завоювання Київської Русі, гривня втратила свій статус, а на землях сучасної України в обіг пішли монети, таких держав, як Золотої Орди, Литовського князівства та Речі Посполитої. Через роздрібленість нашої держави гривня не могла існувати наступні століття.

    Проте, коли Україна здобула незалежність у 1991р., постало питання про національну валюту. Як продовження традицій Київської Русі та періоду Української революції 1917-1921 років, валюту вирішили назвати «гривнею». У 1996 році, після кількох років використання тимчасового купоно-карбованця, відбулася грошова реформа, яка повернула Україні гривню як офіційну валюту.

    Ось такі цікаві факти про гривню дізналися користувачі  бібліотеки -філії №1 для дітей ім. Лесі Українки під час калейдоскопу цікавих фактів.


Гривня - це не просто гроші, вона є частиною національної історії та культури. Ось кілька цікавих фактів, які роблять її ще більш унікальною:

    1. Перші українські гривні були надруковані в Канаді. Коли Україна здобула незалежність, банкноти гривні були виготовлені за кордоном, оскільки в країні ще не було достатньо потужних друкарських потужностей.

    2. Життєвий цикл кожної української купюри починається на Фабриці банкнотного паперу НБУ в місті Малин (Житомирська область). Тут виробляють листи для подальшого друку грошей.

        3. Символ гривні (₴) офіційно затверджений лише у 2004 році. Він нагадує кириличну літеру «Г» з двома горизонтальними лініями, що символізують стабільність валюти.

        4. Національні герої на банкнотах. На гривневих купюрах зображені видатні діячі української історії: Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та Іван Франко. Леся Українка – єдина представниця жіночої статі, яку вшанували зображенням на українських грошових знаках.  Це робить гривню не лише засобом платежу, а й своєрідним культурним символом.

        5. Найбільш захищена банкнота. Гривня є однією з найбільш захищених валют у світі. Сучасні банкноти мають велику кількість елементів захисту — водяні знаки, металізовані нитки та спеціальні ультрафіолетові позначки.

    6. Гривня і тризуб. На монетах і банкнотах часто зображується тризуб — національний герб України. Цей символ також був родовим знаком князя Володимира Великого, що підкреслює спадкоємність історії.

    Гроші можуть впливати на людину як позитивно, так і приносити немало бід. Потрібно навчитися ставитися до грошей як до засобу існування, а не як до мети всього свого життя і не забувати, що у світі ще існує духовне багатство. Гроші повинні служити людині, а не навпаки.