Пророче слово «Кобзаря»

Тарас Григорович Шевченко… Мабуть, кожен українець, патріот своєї країни та шанувальник її культурної спадщини, легко  зможе згадати дату народження  цього Великого українця, а також дату, коли він відійшов  у вічність… Саме так, бо неможливо  сказати, що Тарас Шевченко  помер, адже мертві не говорять,  його ж  слово звучить вже близько двох сторіч і навчає  покоління за поколінням любити Україну, як любив її він.  І хоч ми звикли вшановувати пам’ять Тараса Григоровича у березні, цьогоріч буде доцільно вшанувати цю особистість і 26 квітня, бо саме в цей день 180 років тому - 1840 року  вперше побачила світ збірка віршів, яка мала назву «Кобзар» і дала Тарасові друге ім’я, адже саме після її видання Шевченка також почали звати Кобзарем.

English Club для юних читачів

Напевно кожна людина хоч раз у житті чула мову, яку вона не розуміє. І так дивно…чуєш слово, але не знаєш, що воно означає. Або ж зустріли ми іноземця, подарували нам книгу іноземною мовою чи поїхали за кордон. І виходить, що ми перетнули кордон держав, але тут очікує ще й інший кордон – мовний бар’єр. Тому зараз більшість людей, крім рідної мови, вивчають й іноземну. Звичайно, це відкриває більше можливостей: людина може познайомитися з іншою культурою, спілкуватися з народами, які мають різні традиції, читати книги в оригіналі та просто не розгубитися за кордоном. А ще вчені виcувають теорію щодо позитивного впливу вивчення мов на нейронні зв’язки. Чи надихає вас така перспектива?

Відповідальне споживання: як зробити життя навколо себе екологічнішим?

У кожного є можливість внести свій внесок у збереження навколишнього середовища: давайте не забувати про те, що грандіозні проекти часто починаються з маленьких кроків. Посадити дерево. Взяти участь у зборі сміття в своєму районі. Не витрачати папір без зайвої потреби. Вимикати всі прилади з мережі в кінці робочого дня.

Давньогрецький філософ Фалес Мілетський писав, що щасливий той, хто здоровий тілом, сприйнятливий душею і податливий на виховання. І, якщо про здоров'я душі і тіла ми звикли дбати, то почуття відповідальності перед природою потрібно виховувати з самого дитинства. Мабуть, саме турботу про навколишній світ можна віднести до категорії нового сприйняття щастя сучасної людини.

Про те, як зробити свій внесок у збереження природних ресурсів та  зробити свій спосіб життя екологічнішим, пропонуємо вам дізнатися із відео презентації «Відповідальне споживання: як зробити життя навколо себе екологічнішим?», яку підготували бібліотекарі центральної міської бібліотеки.

Цей день в історії: Варшавський договір 1920 р.

«… Ось уже три роки змагаєшся ти запанувати в своїй Республіці, здобути собі волю, рівність і непідлеглість, борючись з червоними імперіалістами - большевиками … Три роки ти боровся один, забутий усіма народами світу, бо твої вороги не спали і всякими нечистими шляхами провокували тебе , не признаючи за тобою навіть права називатися українцями, українським народом. Тепер одбудеться велика переміна… українська армія бути битися не одна, а разом з армією дружньої нам Республіки Польської проти червоних імперіалістів, які загрожують також і вільному життю польського народу…», - з цими словами до українського народу звернувся Головний отаман Симон Петлюра після підписання Варшавського договору. Про умови договору та його наслідки для України ми пропонуємо Вам дізнатися із історичного досьє «У зачарованому колі: Варшавський договір 1920 р.», який підготували бібліотекарі центральної міської бібліотеки.

Ми пам’ятаємо!

Чи є майбутнє у нації, яка потроху забуває своє минуле, свідомо відрікається від історії свого народу? Звичайно, ні. Щоб про-справжньому любити свій рідний край, треба знати його історію, пам’ятати сторінки життя своїх предків, зберегти і донести ці глибинні спогади до свідомості якомога більшої кількості людей. В історії народів світу є події, які залишили глибокий слід у пам’яті людській. До таких, безумовно, треба віднести Другу світову війну.

Свята Паска йде до хати, будемо Великдень стрічати

Кожну весну християни всього світу святкують Воскресіння Христове - найсвітліше свято, яке в цьому році припадає на 19 квітня. У соціальних мережах зараз  багато інформації про святкування Великодня: найрізноманітніші рецепти приготування пасок, фарбування яєць, освячення великоднього кошика.          З 13 квітня починається  останній тиждень посту.  А чи знаєте ви, чому його називають Страсним і навіть Великим? З чим це  пов’язано?  Саме в цей період відбулися  Страсні (жорстокі) події в житті Спасителя, про які ми хочемо вам розповісти.

Велич і простота Мирослава Поповича

«Поки людина жива, ми не можемо про неї нічого сказати, бо сьогодні вона зробила один вчинок, а завтра - зовсім інший і перекреслила все те, що було раніше. Вся людська біографія - це сукупність вчинків. І сенс життя теж стосується усієї цієї сукупності вчинків, останнім з яких є відхід людини. Після смерті вже можна сказати: ця людина - … І перерахувати факти її біографії» - ці слова належать Мирославу Поповичу,  доктору філософськи наук, члену-кореспонденту НАНУ, якому 12 квітня виповнилося б 90 років. Народився він у Житомирі, у 1953 р. закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Мирослав Володимирович  - автор близько 100 наукових праць, у т. ч. 10 монографій.

У центральній міській бібліотеці є видання науковця: «Нарис історії культури України», «Миколо Гоголь».

У виданні «100 сучасників: роздуми про Україну» І. Шарова вміщено роздуми М. Поповича «Світло в кінці тунелю». За своє життя науковець отримав чимало нагород, премій, відзнак, зокрема, у 2001 році став лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка. Помер академік, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Мирослав Попович на 88-му році життя.  Ще за життя він отримав статус одного з моральних авторитетів нації. Хотілося, щоб філософія цього мислителя для українців стала відомою. Вона на це заслуговує.