Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



вівторок, 17 грудня 2013 р.

Поповнення в бібліотечно - інтернетній родині ЦБС

У ЗМІ з’явилась новина сезону,
Що сколихнула місто до небес:
В усіх міських бібліотеках нині
Відкритий вільний доступ в Інтернет!

   Що не кажи, останнім часом бібліотечне життя вирує і дуже швидко змінюється. Здавалося б тільки недавно (у 2010) з’явилися комп’ютери в перших чотирьох бібліотеках нашої ЦБС. Сталося це завдяки перемозі у першому раунді конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг»  від програми «Бібліоміст». Скільки було хвилювання, радості, та що й казати -  невпевненості й проблем теж. Нове завжди спочатку сприймається складно.     
   2013 рік порадував перемогою в останньому, п’ятому, раунді від програми «Бібліоміст». Наприкінці року відкрилися інноваційно-інформаційні центри ще в чотирьох міських бібліотеках – філіях. Нам дуже приємно, що зараз всі бібліотеки ЦБС м. Коростеня комп’ютеризовані. Як все відбувалося? Це були зовсім різні урочистості, в кожній з яких була своя головна нотка, свій нестандартний підхід.
   27 листопада. Бібліотека – філія №6. Діючі особи і виконавці: сучасний бібліотекар Галина Васильєва, Читач бібліотеки, Енциклопедія, Поезія, Домовичок та Інтернетик. Ось так все проходило:

субота, 7 грудня 2013 р.

Яка це радість – читати!

   Хочемо запитати у колег – бібліотекарів: чи читають ваші діти? За нашими невтішними спостереженнями, сучасні діти мало читають, віддаючи перевагу комп'ютеру та телевізору. А пам'ятаєте, як до книги в дитинстві відносилися ми?
   «Знаете ли вы запах библиотек? Слегка пыльный душок книг, выставленных плотными рядами на полках, упирающихся в потолок, запах древних фолиантов и специфический аромат свежей типографской краски.
  Кира выросла в библиотеке, что расположена была в старой католической церкви. Там потолки уходили далеко ввысь, а окна были узкие, стрельчатые.
  Кира в детстве часто болела. Денег в семье вечно не хватало, а больничный оплачивали только за три дня. Иногда мама отпрашивалась с работы, чтобы не оставлять дочь одну. Но начальство сердилось: кому нужен работник, который каждый месяц отсутствует как минимум половину рабочих дней?!
  И поэтому, чуть только Кире становилось лучше, мама брала её с собой на работу. Тепло закутывала, завязывала шарфом  лицо по самые глаза и вела к трамваю. Они проезжали три остановки, пересаживались в метро и выходили почти у самой библиотеки. Кира такие дни обожала. Для неё это были самые сладкие времена, и поэтому запах книг навсегда остался для неё самым любимым ароматом в мире.
  В библиотеке она забиралась с ногами в красное квадратное кресло, а мама буквально обкладывала её детскими книгами. Она приносила их стопками и ставила рядом на столик. Кира читала среди деревянных «джунглей»  бесконечных полок, и начинало волноваться море, вырастали тропические леса, и кричали диковинные птицы. Кира сочувствовала сорванцу Тому Сойеру, путешествовала с Незнайкой по Цветочному городу и стояла рядом со штурвалом пятнадцатилетнего капитана.»
                             Диана Бош «Тигр всегда нападает сзади»
  Ось такий уривок з книги сучасної авторки нагадав про минуле і став поштовхом замислитися: а як ми привчаємо дітей до читання? Діти не займуться читанням самі, просто так ні з того, ні з сього. Любов до книги нікому ще від народження не давалася. Потрібні дорослі, які показали б дитині дорогу до великого книжкового багатства. І насамперед - це батьки,вчителі і звичайно ж ми, бібліотекарі.
  Способів по залученню дітей до читання стільки ж, скільки і дітей. Але найголовніший спосіб, щоб ми, батьки, самі не розлучалися з книгою. Чи не так?