О земле поліська, прости, що людина
В свій час захистити тебе не змогла,
В чорнобильськім горі ти плачеш й понині,
На рідне обличчя скорбота лягла.
О. Бондарчук
26 квітня 2011 року виповнюється 25 років Чорнобильської трагедії - страшної катастрофи в історії людства.
25 років...Багато це, чи мало? Для окремої людини - значима частина життя, для історії - навіть не хвилина, а мить; для нашого міста Коростеня, що знаходиться в третій зоні - лише початок довгого хресного шляху. Про чорнобильське лихо ми не можемо забути і тому в центральній міській бібліотеці ім. Миколи Островського 21 квітня пройшов літературний вечір " Біль, обернений у слово: поети про Чорнобильську зону ". Учні 8 класу ЗОШ № 7 почули рядки з творів українських майстрів слова, котрі були на місці тих подій, чи якось пов'язані з ними. Не обминула в своїй поезії чорнобильську тему і Ольга Олександрівна Бондарчук, авторка збірки " Душі моєї щемний біль", яка була запрошена на захід. Їй гірко і боляче за "отруєне Полісся":
Похилилась від скорботи хвіртка,
Іржавіє під дощами дах,
А господар...аж до болю гірко!
Десь поніверяється в світах.
Час іде. А біль не вщухає, тривога не полишає людей. Чорнобиль атомний. Він мабуть зникне після того, як ми витравимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова - художні чи публіцистичні, що вгамують цей біль. Присутні на вечорі вшанували пам'ять всіх загиблих під час чорнобильської катастрофи хвилиною мовчання.
