Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



пʼятниця, 16 травня 2025 р.

Поет, який перелив Україну в голос

                                                                                                                                    Моя тужлива Україно,

Таку тебе я полюбив.

І за одну твою сльозину

Навіки голову згубив.

                  Тодось Осьмачка

     Тодось (Теодосій) Степанович Осьмачка - талановитий український письменник, якому випало жити й творити в нелегкі часи сталінських репресій, війни та голоду, пройти табори для переселенців, тюрми та психлікарні, пізнати нелегке життя в еміграції (адже 20 із 67 років він прожив на чужині). За кордоном були написані поетичні та прозові твори, завдяки яким Тодось Степанович здобув славу видатного майстра західноєвропейської української діаспори і всієї України.

четвер, 15 травня 2025 р.

Вишиванка – долі оберіг

 


Щороку в третій четвер травня українці відзначають унікальне свято – День вишиванки. Це не офіційне, але глибоко символічне свято, яке стало справжнім актом культурної єдності, самоідентифікації та національної гордості. У цей день на вулицях міст і сіл можна побачити людей у вишитих сорочках – школярів і студентів, працівників офісів і медиків, військових і волонтерів. Усі вони одягають вишиванку не заради моди, а з бажанням виявити любов до своєї країни, своєї історії, свого коріння.

Коли тане лід: Послання від льодовика

 

У горах, де вітер розмовляє лише з тишею, ще живе той, кого називають Крижаним Гігантом. Він старший за людську пам’ять, мовчазний свідок змін і потрясінь. Але сьогодні він звертається до нас. Не громами, не холодом — а таненням. Його сльози — наші повені. Його біль — наша спрага. Його зникнення — наше майбутнє.

    За ініціативою ООН 2025-й рік проголошено Міжнародним роком збереження льодовиків. Він має на меті привернути увагу до стрімкого зникнення одного з найвразливіших природних ресурсів планети. Льодовики - ці крижані велетні, які тисячоліттями підтримували кліматичну рівновагу, - сьогодні буквально тануть у нас на очах, щогодини втрачаючи тисячі тонн льоду. Їхнє зникнення - не лише екологічна катастрофа, а й дзеркало змін, спричинених самою людиною.

    До Всесвітнього дня захисту клімату, який щороку відзначається 15 травня, бібліотекарі бібліотеки-філії №2 Публічної бібліотеки Коростенської МТГ провели захопливу зустріч із циклу «Виховуємо відповідальність». Її учасниками стали допитливі та небайдужі учні 7-В класу Коростенського міського ліцею №6.


Формат заходу - екологічний екстрим «Дослідження вікового заледеніння: Льодовиковий період VS глобальне потепління» вразив не лише фактами, а й емоційною глибиною.

Планета гарячіє - льодовики зникають

На учнів чекала захоплива подорож крізь час - від епохи мамонтів і льодовиків, які вкривали Європу, до сучасних супутникових знімків танення льодовиків у Гренландії, Гімалаях і Патагонії.

Разом із бібліотекарями діти розмірковували:

  • Чому змінюється клімат?
  • Чи може одна людина вплинути на глобальні процеси?
  • І найголовніше: яке майбутнє чекає на нас, якщо ми не змінимо сьогодення?

    Під час заходу було представлено тематичний книжковий перегляд «Клімат у книжках: що робити, аби не згоріти чи не замерзнути», присвячений екологічним викликам, наслідкам глобального потепління та важливості дбайливого ставлення до природи. Кожна книга - мов голос самої планети, що благає про допомогу.


    Ліцеїсти із зацікавленням переглядали видання, обирали книги для домашнього читання, дискутували. Книжки допомогли побачити екологічні проблеми не лише з наукової точки зору, а й через емоції, долі персонажів і художні образи.

Голос льодовика - голос майбутнього

Кульмінацією стала інтерактивна частина заходу - творчий мікс «Послання від льодовика». Діти перетворилися на крижаних велетів і створювали листівки-гасла від імені льодовика, що благає про порятунок. Це був надзвичайно зворушливий момент, коли дитячі серця промовляли голосом природи.

Одна з листівок стала емоційною кульмінацією зустрічі:

«Я тану — і це не казка. Я був вічним - а став хвилинним. Допоможи мені залишитися. І врятуй себе».

Ці прості, але глибокі слова виявилися сильнішими за сотні лекцій, бо діти не просто слухали — вони відчули, що це стосується їхнього власного майбутнього.

Ми — покоління відповідальних

    Захід став важливим кроком у формуванні екологічної свідомості підростаючого покоління. Ліцеїсти не лише отримали нові знання, а й усвідомили зв’язок між своїми повсякденними діями та станом планети. Атмосферу заходу доповнили відеофрагменти, інтерактивні завдання, міні-дискусії та хвилини емоційної тиші, коли кожен по-новому сприймав почуте.

Клімат змінюється. Настав час змінюватися і нам.
І якщо ми не хочемо, щоб льодовики залишилися лише на сторінках підручників, — потрібно діяти вже.

Бо збереження льодовиків — це не лише про лід. Це — про життя. Про теперішнє. І про нас.