Одвічний ШЕЛЕСТ книги сторінок
І потяг до премудрості і слова,
Він мов води джерельної ковток
До себе кличе знову й знову...

Олена Ольгина



субота, 29 грудня 2012 р.

В переддень Нового року


  Цьогорічній грудень порадував пухким  чаклунським снігом, який рівним шаром покрив землю. Сніг був всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. Дерева стояли у розкішних снігових шатах, мов зачаровані. Білі-білі. Дорога скинула з себе білосніжний наряд, і здавалося, що вона чорною змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Люди кудись поспішали, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. А сніг блищав на сонці, іскрився і переливався. Ось таким ми його побачили.


  І навіть якщо зараз капає з дахів, і сніг став сірим і слизьким, а подекуди з'явилися калюжі -  все одно ми живемо в передчутті улюбленого свята всіх-всіх-всіх, коли навіть дорослі стають дітьми в очікуванні казки. А ще нас всіх зачаровує дивовижний ритм музики Нового року, яка звучить в душі. І весь світ крутиться під цю новорічну музику разом з нами. І всередині весело і тепло, розливається неповторне почуття, коли раптом розумієш - життя гарне, не зважаючи на безліч дрібниць, перепон і труднощів, незважаючи на низку розчарувань, сварок і різких слів, почутих і сказаних ... Ми знову хочемо прощати ... любити ... обійняти весь світ ... і знову ... знову повірити. У що? Та в що завгодно ... Просто, щоб знову, як колись, жити з цим потрібним і теплим почуттям всередині.
  З наступаючим вас Новим роком, з дивом вас, з новими можливостями, з вірою в краще. З чудесами, які траплялися, трапляються, і неодмінно будуть траплятися з кожним, хто в них вірить!







пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Із серця – і слова, і звуки


   Справжнім шанувальникам поетичного слова не тільки в Коростені, а й в багатьох інших містах і селах України і навіть за кордоном, добре відоме ім’я Галини Василівни Цепкової, члена Спілки письменників України. А якщо подивитися на неї простіше – це талановита поетеса та чудова жінка, трепетна та ніжна, духовна внутрішня сутність якої породжує музику її віршів. Дуже гарно про Цепкову сказала коростенська художниця Катерина Лисова: « Знак її долі – Терези. Мала б бути спокійною, раціональною, врівноваженою. Та вона – як весняний вітерець, що шурхотить то у верховітті, то по долу…Якщо вона й Терези, то ті, котрі порожніми ніколи не бувають. На одній шальці вагомий творчий доробок, на іншій – яскраві поетичні образи, що збурюють душу, примушують прискорено битися серце і вже просяться на чистий листок…»
    Ми дійсно небайдужі до Галини Василівни. Мабуть тому, що вона чудова, добра і світла людина, а ще тому, що багато років вона працювала поряд з нами. В минулому році  святкували ми  її ювілей і розповідали про нього на нашому блозі - «Закохана в цей незбагненний світ». А тепер нова радість – своєрідне свято слова – презентація нової книги нашої поетеси «Радости земные». Поетеса читала свої самобутні вірші, а ми вирішили зробити для неї подарунок – огляд-презентацію всіх її збірок «Закохана в музику слова», яку пропонуємо до вашої уваги.

  Ще одним подарунком Галині Василівні став виступ викладачів школи мистецтв.