Мудрість світу гусячим пером

 

Грамотний — видющий і на все тямущий.                                                     (українське прислів’я)

    Ось і промайнуло безтурботне літечко і дзвоник знову покликав  дітей та студентів здобувати грамоту. Тож, мабуть, не випадково саме у вересні в системі Організації Об'єднаних Націй відзначається Міжнародний день грамотності. Традиція започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності  і  має на меті  підкреслити  важливість грамотності  та освіти  як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства.

Ми живемо у світі, де прогрес рухає людство до все вищого й вищого рівня грамотності. Тож нові покоління, безумовно,  грамотніші за попередні… А  от  з чого все починалося, як люди починали опановувати грамоту?

    Зазирнути у глибину прадавніх здобутків людського розуму ми спробували в бібліотеці-філії №3 для дітей, провівши разом  з нашими  юними користувачами  історичне дослідження «Гусяче перо як символ писемності», адже без писемності не могло би бути будь-якого прогресу і саме писемність є тією ланкою,  яка  передає  досягнення попередніх поколінь  нащадкам. Захід увібрав в себе хвилинку дотепності  «Грамоти вчиться — завжди пригодиться», під час якого дітям запропонували пригадати та пояснити прислів’я,  приказки, загадки, фразеологізми  про перевагу розуму та навчання над невіглаством.

    Інтелектуальний діалог « Рухаємо розумом прогрес» показав обізнаність та розуміння дітей  про  взаємозв’язок між  примітивними досягненнями давніх людей до сучасних технологій.

    Цікавинкою заходу стала відео-подорож в історію виникнення писемності та засобу письма -  гусячого  пера. І символом писемності гусяче перо стало тому, що саме ним були написані наукові книги, які рухали прогрес, книги-літописи, завдяки яким ми можемо «зазирнути» у минулі цивілізації, та  прекрасні художні твори, що виховали безліч поколінь грамотними і культурними людьми.

    На вершині грамотності, безумовно стоїть її величність книга. Такий висновок зробили учасники дослідження, бо ж у книгах зібрана вся мудрість світу. Тому і стала найпоширенішою народна приказка «Хто книги читає, той багато знає».