В переддень Нового року

  Цьогорічній грудень порадував пухким  чаклунським снігом, який рівним шаром покрив землю. Сніг був всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. Дерева стояли у розкішних снігових шатах, мов зачаровані. Білі-білі. Дорога скинула з себе білосніжний наряд, і здавалося, що вона чорною змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Люди кудись поспішали, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. А сніг блищав на сонці, іскрився і переливався. Ось таким ми його побачили.

  І навіть якщо зараз капає з дахів, і сніг став сірим і слизьким, а подекуди з'явилися калюжі -  все одно ми живемо в передчутті улюбленого свята всіх-всіх-всіх, коли навіть дорослі стають дітьми в очікуванні казки. А ще нас всіх зачаровує дивовижний ритм музики Нового року, яка звучить в душі. І весь світ крутиться під цю новорічну музику разом з нами. І всередині весело і тепло, розливається неповторне почуття, коли раптом розумієш - життя гарне, не зважаючи на безліч дрібниць, перепон і труднощів, незважаючи на низку розчарувань, сварок і різких слів, почутих і сказаних ... Ми знову хочемо прощати ... любити ... обійняти весь світ ... і знову ... знову повірити. У що? Та в що завгодно ... Просто, щоб знову, як колись, жити з цим потрібним і теплим почуттям всередині.
  З наступаючим вас Новим роком, з дивом вас, з новими можливостями, з вірою в краще. З чудесами, які траплялися, трапляються, і неодмінно будуть траплятися з кожним, хто в них вірить!