Живуть українські обереги

  «Берегиня, обереги – наші давні й добрі символи. Їхнє  генетичне коріння сягає глибини століть. Маючи такі прекрасні символи , народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й душу, нашу родовідну пам`ять».
                                                                В.Скуратівський

   Без верби на покуті та хрещеної ікони, без вишитого рушника наші пращури не уявляли свого життя. Ці речі-обереги супроводжували їх від першого кроку до останнього подиху, уособлювали добро й силу, захищали від всіляких негараздів.    

   Якими ж бувають обереги? На це та інші питання школярі шукали відповідь разом з бібліотекарем філії №8 Бородійчук Оленою на уроці народознавства «Українські прадавні обереги» . Дітям було цікаво дізнатися про них. А найбільше їм сподобалася розповідь про ляльку - мотанку – українську народну ляльку, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Її передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка у свою чергу - своїй дитині. Це - ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
  Українська лялька тим унікальна, що вона така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші – глиняні - сягають доби Трипілля!
  Сакральна істота з хрестом замість обличчя символізує гармонію вертикалі(духовності) і горизонталі(земного розвитку людини). Оскільки робилась лялька з тих матеріалів, які були під рукою – клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь -  то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
   Діти познайомились з переглядом літератури «Українські обереги». А на закінчення уроку керівник гуртка «Чарівна голка» дитячого будинку творчості Наталія Дідківська провела майстер-клас для дітей по виготовленню ляльки - мотанки.
   Кожен із задоволенням зробив свою іграшку. Тепер лялька - оберіг поселилася вдома у дітей.