Я родом із пісні

Наша рідна Коростенщина завжди була багата талановитими людьми, які складають гордість історії нашого краю. Один із них – Микола Сингаївський - славетний наш земляк – поет, перекладач, автор невмирущої пісні «Чорнобривці», лауреат літературних премій імені М. Трублаїні, М. Островського та Лесі Українки, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Почесної відзнаки «За заслуги перед Коростенщиною». 

  До 75 – річчя від дня народження Миколи Федоровича бібліотеки ЦБС провели низку заходів:

«Де я зростав, де слухали мій спів» - поетичний струмочок (ЦБ  ім. М. Островського);«Я син гаїв, співець весни» - обрії творчості (бібліотека – філія №3); «Співець рідного Полісся» - тематична поличка (бібліотека - філія №5).

  «Від серця поклонюсь…» - так називався творчий портрет поета, з яким познайомились юні читачі філії №2, учні коростенського ліцею. Захід відбувся в читальній залі книгозбірні в рамках читацького об’єднання «Древляни».

  Цікава і розмаїта поезія ювіляра. У його віршах кожен рядок, кожне слово світяться красою життя, радістю існування на землі, великою любов’ю до рідного краю. А народився Микола Федорович в селі Шатрище Коростенського району в сімї хліборобів. Серед зеленошумних поліськіх сосняків біліє стінами чепурних хат це село.

                           Якби не ви,

мої ліси і луки

                           Якби не ви,

джерела поміж трав,

                           Я б мучився

від ніжності й розлуки,

                           Я б від черствої спраги умирав.

Хвала життю!

                           Хвала джерелам чистим.

Зеленим лукам,

травам і лісам,

      Що гомоніли наді мною листом,

                           Що цвіт землі давали небесам.

Завідуюча бібліотекою Тетяна Маєвська розповіла присутнім про життєвий та творчий шлях М. Сингаївського, провела презентацію поетичної збірки «Іскоростенська райдуга». Натхненно звучали вірші автора про батьківщину, земляків – трударів, велику любов до матері та України.

  Не можна було не згадати ще один жанр мистецтва, до якого прикіпів душею Микола Федорович. Це – пісня. Багато мелодій, написаних композиторами на вірші поета, знайшли дорогу до серця людського, стали «співучими» серед людей. Це – «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. У них – його душа. Одна із збірок Миколи Сингаївського має назву «Я родом із пісні» - це освідчення любові автора до пісенного жанру. Всесвітню славу поетові принесли його знамениті «Чорнобривці». Ця пісня на музику українського композитора Володимира Верменича стала своєрідним автографом поета в культурному надбанні України.

Юні читачі мали можливість за допомогою Інтернету прослухати найпопулярніші пісні,подивитися відеофільм «Чорнобривці» та відеоролик за участю Миколи Федоровича.

Наприкінці заходу бібліотекар читального залу Інна Архипчук звернула увагу присутніх на книжкову виставку «Невтомним розумом і щедрою душею…» із циклу «Талантами славен наш край» і провела огляд представленої літератури.

 

 

Поезія М. Ф. Сингаївського – мистецтво, що вірить і вірує у звичайні і прості речі – в правду і любов, в радощі і страждання, в зустрічі і розлуки… Поезія живе і житиме від роду до роду, з віку до віку.

Життя – це наш обов’язок творить,

  де творчий кожен день і кожна мить,

  де труд і звага – в звершеннях людини,

а хліб і пісня – скрізь на видноті.

     Де все твоє життя – для Батьківщини,

а Батьківщина – у твоїм житті.

Ти прагнеш залишити добрий слід –

і відкриваєш людям добросвіт.