Лісів замріяна печаль

О, як привітно ліс мене зустрів!

Все шелестів, мов шепотів листками

Л. Романенко

   Казковий, загадковий ліс. Скільки таємниць  зберігає він. Світ лісів змінюється в просторі  і часі. Ліс росте, поновлюється, рухається, він сповнений звуків і особливої ​​музики, краси та єдності життя. Ліс. Мабуть кожний вкладає у це слово своє особливе значення, у кожного виникає своя картинка. Але всі розуміють значення і важливість лісу. Ліс – це легені планети, це наше здоровя. Ліс – це культура поколінь. Наші предки древляни жили в лісі, він їх годував, обігрівав і захищав. Ми, їх нащадки, також користуємося дарами природи і від того, як ми будемо ставитися до лісу і що залишимо після себе, повинні задуматися вже зараз.

   2011рік проголошено Міжнародним роком лісів і всі бібліотеки ЦБС протягом року проводили різноманітні заходи, присвячені лісу: філія №1 - «Ліс в літературі, музиці, мистецтві» - екологічний конкурс; «Легені планети» - усний журнал; філія №8 - «Покотився клубок в лісове царство» -  виставка-подорож;  життєвий портрет науковця «Хазяїн зелених скарбів» (до 190-річчя від дня народження українського біолога і лісівника С. М. Ходецького) – філія №2; «Різноманітність і багатство наших лісів» - книжкова поличка, центральна бібліотека.

   

   Нещодавно екологічну подорож «Диво в рідній стороні» підготувала і провела бібліотекар філіалу №7 Надія Володимирівна Дмитренко.  Захід пройшов в будинку сімейного типу, який знаходиться у мікрорайоні Чигирі, в сім’ї Маліновських.  Бібліотекар розповіла дітям, яке значення в житті людини відіграє ліс, про Овруцький кряж та Ходаківський дендропарк.

   Вона наголосила на тому, що в наш  бурхливий час розвитку науки і техніки людина потребує спілкування з природою: вдихнути запах квітів, почути спів птахів, помилуватися чарівними куточками природи,  яку оспівують у своїй творчості наші письменники – земляки М. Клименко, М. Павленко, Л. Бех, М. Сингаївський, вірші яких під час заходу декламували Дідківська Ліза та Нікіньова Юля.

М. Клименко

Втому й синь несу із лісу –

Находився, де хотів,

Заросився там і висох,

Посмаглявів – поготів.

Хоч порожній майже кошик –

Але радість пережив:

Найдорожчу знову ношу

Маю: ще не збайдужів

До незнаних краєвидів,

До світань і вечорів…

М. Павленко

Мене у лісі знають всі гриби

І літа всі зозулі позичають.

А нежонаті молоді дуби

В дарунок жолудини простягають.

Неначе сонце, білка вигляда

Із круглого дупла в зелених шатах.

Зі стовбура розмотую літа –

На листя і на жолуді багатих.

Г. Носенко

Небес синіюча емаль,

Лелечі кола над полями,

Лісів замріяна печаль,

Грибні шоломи на полянах.

Дубів дзвінка черлена мідь,

Беріз прозора позолота,

 І горобини стиглий плід,

Що пломеніє біля плоту.

Також була підготовлена тематична поличка «У долі природи – наша доля».