Звуки, краски, силы, формы, слова и настроения

Растворившееся в среде нечто

Вдруг кристаллизуется

Приобретает форму

И сделав оттиск

Вновь надолго исчезает.

Т. Сердечный

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку графічних робіт Тимофія Сердечного, яка проходить зараз в читальній залі центральної міської бібліотеки ім. М. Островського.



Тимофій відома в нашому місті людина, яку ми знаємо в різних іпостасях. Це талановитий художник, гарний співак і музикант, організатор концертів авторської пісні( один з яких за участю Ольги Щербини, проходив у нас в бібліотеці) і взагалі цікава та неординарна людина.

Біографічна довідка: народився 17.03.63 в м. Коростень. З 1970 по 1980 навчався в ЗОШ № 7. Закінчив Львівський Поліграфічний інститут, кафедра книжкової графіки (1983-1987). Керівник дуета      « Фіолетовий бісер » (з Олександром Варичевим) і спільного проекту з Ігорем Семочко ( м. Львів). Керівник акустичного арт-рок  квартета   « Нічний експрес» (Львів). Лауреат і дипломант фестивалів авторської пісні в Ялті, Полтаві, Сумах, Житомирі, Одесі, Балаклаві, Львові, спец приз  на Петаккорді.  Голова клубу АП «Менестрель» у м. Коростень, член асоціації композиторів- пісенників Національного Всеукраїнського музичного товариства, Житомирське відділення; голова Житомирського представництва Всеукраїнського об’єднання діячів АП України.
Записав музичний альбом Magnificat (2003), опублікував  дві збірки віршів: «Охапки слов» (1985 – 2000) і « В каждой волне океан» (2011). З віршами його збірки «Охапки слов», яку автор подарував бібліотеці, хочемо ознайомити і Вас. Вірші ці нестандартні, оригінальні і наводять на роздуми.


 
Не пренебрегай
Моими стихами.
Не читай их бегло.
Они от сердца чистого.
От сердца не жадного,
Которому уже ничего не нужно.
Это узорная пыльца крыльев,
Оставшихся в небе.

         

 

Человек,

Это как на рассвете –

Ночь позади,

Тоска по утру.

Мысль

Высокая – птицей в небо.

Глубокая – рыбой на дно.

Что можно сказать

О Музыке?

Не проронить бы ни слова

За всю жизнь

И не пролить бы влаги

Из полных глаз вслушиваясь

Как ложится первый снег

На нежные плечи

Притихших деревьев.