Космічні мандри

Героям космічної ери,
Вершителям слави, чудес.
У Всесвіт розчинено двері,
Розірвано пітьму небес

    12 квітня все людство святкує Всесвітній день авіації та космонавтики. Це свято з'явилось на честь першого польоту людини у космос і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань.

    Вабливе безмежжя космосу, далеке Сонце, близький Місяць, мільярди зірок, невичерпна глибина Всесвіту з давніх - давен були об’єктом людського пізнання, людської фантазії. Полинути в блакить земної атмосфери і ще далі, в космос, пізнати, що там відбувається - ось до чого тисячоліттями прагнула людина.

    Під час літературного планетарію «Небо зорями рясніє, таємниче і глибоке» читачі  бібліотеки-філії села Васьковичі познайомилися із легендою давнини, дізналися про перші спроби людини літати - це легенда про Дедала і його сина Ікара. «Майстер Дедал зробив величезні крила собі і сину Ікару. Вранці вони злетіли в небо. Внизу шумів океан. Угорі підіймалося Сонце. Дедал просив сина не опускатися занадто низько, бо хвилі океану можуть намочити крила. І не підніматися високо, щоб Сонце не розтопило віск, яким склеєні крила. Але Ікар не чув батька. Його захопила радість польоту,  бажання долетіти до Сонця. Невдовзі промені Сонця розтопили віск, пір’я розсипалося, а мужній Ікар упав у море».

    Вступ людства в космічну еру був підготовлений всією його попередньою історією, жагою пізнати нове, раніше невідоме.  Запитання «Що там за горизонтом?» ніколи не давало людям спокою. Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху.

    А ще під час заходу присутні фантазували і уявляли, що бібліотека це величезний космодром. На космодромі знаходяться готові до польоту космічні кораблі з екіпажами: Місяць, Земля, Зірка. Кожен із екіпажів виконував свої завдання, а саме дописували вірш «Сонце планети усіх зігріває», грали у гру «Дайте правильну відповідь», відгадували кросворд, вирізували аплікації. Одним із розділів заходу була тема України, як космічної держави, бо ж Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився ще на зорі космонавтики.

    Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський, Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк. У Київському політехнічному, свого часу вчилися Сергій Корольов і Володимир Челомей  (конструктор відомої ракети-носія «Протон»). Хоча порох та ракети власне винайшли хитромудрі китайці, але перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі дав українець - генерал-лейтенант Олександр Засядько, який ще у середині 19 століття розробив цілу серію різних бойових ракет.

    Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вважати Костянтина Костянтинова, який народився в 1817 році на Чернігівщині. Він побудував ракетний балістичний маятник, за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу. Принципово нову для свого часу ідею запуску ракет - проект першого в світі реактивного літального апарату запропонував у 1881 році талановитий український винахідник  М. І. Кибальчич. Під час зустрічі згадали і Сергія Корольова, який народився 12 січня 1906 році у Житомирі. Він розробив багато проектів керованих ракет, ракетопланів, балістичних і геофізичних ракет, ракет-носіїв.

    Як і серед творців космічної техніки, так і серед космонавтів світу, українців було багато. Перший український космонавт - четвертий космонавт Землі  - П. Попович народився в Київській області. Перший політ здійснив у 1962-му році, а другий у 1974-му році. Слідом за ним космічні вершини підкорили: Г. Береговий (Полтавська область) – 1968 рік; Г. Шонін (Луганська область) - 1969 рік; Г. Добровольський (м. Одеса) – 1971 рік; В. Жолобов ( Херсонська область) - 1976 рік та інші.

    За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Сьогодні ми випускаємо найрізноманітніші ракетоносії. Від «космічної малолітражки» - типу «Циклон-3» (супутники до 600 кг), (слайд 18) до важкої «космічної фури» «Зеніт-2 SLВ», здатної вивести на орбіту до 14 тон.

    Чудовим вираженням міжнародного співробітництва в освоєнні Всесвіту, пізнанні його таємниць став політ українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського корабля «Шатл», який стартував 19 листопада 1997 року.  Цей політ тривав 16 діб. Леонід Каденюк взяв з собою у політ Державний прапор України, «Кобзар» Т. Г. Шевченка, касети з записами пісень Назарія Яремчука, Софії Ротару, Павла Дворського, капсулу із рідною землею.

    Останнім акордом заходу було читання тематичних віршів та ознайомлення з тематично інформаційною  викладкою книжок. Наші славні українці були піонерами в розвитку ракетно-космічної галузі і своїми славетними справами прославили Україну.

Пам'ятайте, все в ваших руках!  Не бійтеся фантазувати!