Місто, яке ми любимо!?

Якщо ми з вами коростенці

І любим місто над усім,

То порадіймо щирим серцем

Його оновленій красі.

                     Г. Цепкова

  

  Кожне місто має свої, притаманні лише йому, особливості, красу та своєрідність. Наше рідне місто – Коростень.  В ньому так неповторно поєднується протилежності: величність і простота, гумор і серйозність, давнина і вічна молодість, а також краса і потворність в нашому до нього відношенні.
  Коростень – одне з найдавніших міст слов’янського світу. Археологи, які досліджували наше місто вважають, що він навіть старіший за Київ. Ну як не гордитися нам, коростенцям, що живемо в такому прадавньому місті! Кожен гранітний валун у княжій столиці, де все неповторне, дихає історією. І це так прекрасно!..Дивлячись на правічні скелі, які звисають над річкою Уж, відчуваємо, що всі ми, порівняно з ними – лише невеличкі піщинки у безмежному всесвіті. Наше історичне місто чимось нагадує добру казку. В ньому органічно поєднуються пам’ятки історії із сучасністю.

  Ми любимо своє місто, яке з кожним роком красивішає і розквітає і, не зважаючи на солідний вік, молодіє.

  В центральній міський бібліотеці ім. М. Островського зараз в рамках місячника екологічних знань демонструється фотоекспозиція, присвячена Коростеню «Місто, яке ми любимо!?». 

Майже всі світлини зроблені бібліотекарем Аллою Сергієнко, яка дуже любить своє місто і боліє душею за його благоустрій. А ще вона може зупинити мить і побачити незвичне в звичайному. 

Виставка умовно розділена на дві частини: «Місто, яке ми любимо!» Дивіться, яке гарне наше місто:

Місто, яке ми любимо!

  Та чомусь більшість із нас забуває про свій спільний дім – місто, де народилися і живемо, працюємо і відпочиваємо, адже кому ж як не нам думати про нього, піклуватися про вулиці та провулки, його визначні й пам’ятні місця? Мабуть, кожна людина погодиться з тим, що в охайній і прибраній оселі жити приємніше і зручніше, ніж в занедбаній. Коростень завжди відзначався чистотою і порядком своїх вулиць, скверів, парків…Але на жаль ще не всі засвоїли просте правило: чисто там, де не смітять. Про це – друга частина виставки: «Місто, яке ми любимо?» Як не прикро, буває і таке:

 

 Давайте нарешті усвідомимо раз і назавжди, що наше місто – це наше обличчя. Отож творімо красу навколо себе, вона примножуватиметься і світ ставатиме прекраснішим.

  Хочемо закінчити словами місцевої поетеси, про яку ми неодноразово писали, Тетяни Микитчук:

Я вас запрошую на побачення

У наші чудові краї.

Тут – місто, любов'ю освячене,

Навіки у серці моїм.

Це – пристань моя, рідний Коростень,

На вічній древлянській землі.