Перегортає пам’ять сторінки, веде туди - на фронтові дороги

9 травня…Буде грім салютів,

І поруч з нами в димній вишині

Повстануть ті близькі і незабутні,

Хто назавжди лишився на війні.

    

   Наближається День Перемоги, день радості і торжества, день гордості і скорботи,  свято слави і пам’яті тих, хто віддав життя за свободу і незалежність нашої землі.

   Дорогою ціною заплатив  наш народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія народу – його битва, його перемога над фашизмом.

   Можна по-різному ставитися до Великої  Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба ж можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. Мешканці міста свято бережуть пам’ять про ті трагічні дні. В Коростені встановлено 5 обелісків, 2 пам’ятники та 13 постаментів на братських могилах. В міському парку культури створено алею героїв, а біля пам’ятника воїнам – визволителям міста в минулому році на День перемоги запалили Вічний вогонь.

   Пам’ять…Вона вічна і нетлінна. Вона – в сімейних фотоальбомах, спогадах, переказах, розповідях людей старшого покоління. Нам навіть важко збагнути, як багато вони пережили, скільки горя випало на їхню долю, перш ніж прийшла Велика Перемога. Чим далі віддаляємось від цієї події, тим глибше і масштабніше усвідомлюємо величність подвигу, здійсненого в роки війни народом, Збройними силами.

   Щоб ще раз нагадати про це величне свято, в центральну міську бібліотеку ім. М. Островського на літературно – патріотичну композицію « Перегортає пам’ять сторінки, веде туди – на фронтові дороги » були запрошені  учні 8 класу ЗОШ № 7 та відома місцева поетеса Т. Б. Микитчук.  Тетяна Борисівна поділилися своїми спогадами про дідів, які воювали та своїх батьків, дітей війни і прочитала вірші, глибокі, щемні, які торкаються душі, присвячені війні і ветеранам. Ось один із них:

Цвіте врятована земля.

Атаки сняться ветеранам:

Не відпускає їх війна.

В уяві знову поле бранне,

І незабутня та весна.

За переможний сорок п’ятий

Життям заплачено сповна.

Їм щастя випало діждати,

За друга випити до дна.

Мовчать хвилин почесні варти,

Цвіте врятована земля,

Чужі повалені штандарти

Бійці несуть до стін Кремля.

Салютів радісні суцвіття

У мирнім небі назавжди,

Садів травневе розмаїття

І не краплиночки біди!

   А ще ми дізналися, що творчість Тетяни Микитчук  знає українська діаспора у Владивостоці. І на один з її віршів  « На запад!», написано пісню для військового ансамблю Тихоокеанського флоту.