Світ фінансовий вивчай – про майбутнє дбай

 

Щоб товари купувати, 

Гроші ми повинні мати.

Економно, та доцільно

Їх потрібно витрачати. 

    Тему фінансової грамотності  бібліотекарі бібліотеки-філії №3   обрали невипадково, адже  з 17 по 30 березня 2025 року в Україні проводиться   Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей). Ця міжнародна освітня кампанія відбувається щорічно, а Національний банк України приєднується до даної  ініціативи в одинадцяте.  Її метою є розвиток фінансової свідомості дітей та молоді, формування знань, умінь та  відповідального ставлення до грошей.  Також  акція  покликана привернути увагу підростаючого покоління до важливості отримання достовірної та корисної інформації  й медіаграмотності у сфері фінансів.

    Ключова тема Global Money Week цього року – «Обирай надійну фінансову інформацію, подбай про своє фінансове майбутнє». Вона має наголосити  на важливості критичного мислення у фінансових питаннях, вмінні аналізувати інформацію та приймати обґрунтовані фінансові рішення.

    У цей період у різних країнах світу проходять тематичні заходи,  спрямовані на підвищення фінансової обізнаності молодого покоління.  Тож і бібліотекарі разом зі своїми юними користувачами, першокласниками КМЛ №10, заглибилися у суть надходжень та витрат коштів  під час  інфо-money «Уроки гнома-Економа». 

    Під час інформаційної хвилинки «Економіка. Це що?» дітлахи дізналися, що означають терміни  «прибуток», «витрати», «кошти», «потреби»  тощо. Діти залюбки  демонстрували свою обізнаність у питаннях, розмірковували й пригадували життєві ситуації, пов’язані з фінансами.

    На допомогу бібліотекарям прийшов казковий герой -  гномик  Економ, який у цікавій ігровій формі допомагав малечі розібратися у складних дорослих питаннях бюджету сім’ї. Ігровий квест «Чарівний гаманець»  став цікавим досвідом та своєрідним випробуванням для його учасників, адже містив такі вправи:  «Що можна придбати за гроші?», «Знайди українські гроші», «Бажаю і треба»,  «Закупи», «Кишеньковий капітал».

    Тематичний  літературний  огляд  «Про гроші на книжкових сторінках»  також ніс пізнавальний зміст: діти впізнавали персонажів казок, які використовували гроші українські народні казки «Грошолюб», «Убогий та багатий», «Язиката Хвеська», словацька народна казка « Казка про три гроші», Г.К. Андерсена «Кресало» тощо; ознайомилися з книгою О. Конечної «Копійчині мандри»; вчилися у мудрого народу, зачитуючи приказки на відповідну тему і, звичайно ж, відгадували загадки.

    Так цікаво та повчально наші маленькі користувачі опановували фінансову грамотність. Нехай уроки гнома Економа допоможуть їм вдумливо та ефективно розпоряджатися кишеньковими витратами.

Михайло Вербицький - творець пісенного символу

    

    Цього року в історії української культури відзначаються два знаменні ювілеї: 210-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 160-річчя першого публічного виконання пісні «Ще не вмерла Україна», яка згодом стала Державним Гімном України. Внесок Вербицького в українську музичну та національну ідентичність є незмірним, адже його творчість продовжує об'єднувати та надихати українців по всьому світу.

    Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник, що тоді входило до складу Австрійської імперії (сучасна Україна). Рано осиротівши, він виховувався і навчався у Перемишльській греко-католицькій семінарії, де розвинув у собі пристрасть до музики.

    Серед творів Вербицького – численні літургійні композиції, хорові аранжування та оркестрові п'єси. Однак найбільше його знають завдяки музичній обробці патріотичного вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», написаного у 1862 році. Музику М. Вербицький написав у 1863 році, а вперше публічно пісня прозвучала у Перемишлі в 1864 році. Потужна мелодія та хвилюючі слова глибоко резонували з українським народом, символізуючи його стійкість та прагнення до незалежності.

    Музика пісні «Ще не вмерла Україна» має глибоке історичне значення. У часи національного пробудження пісня стала вираженням українського самовизначення. Незважаючи на заборони імперської влади, вона залишалася символом єдності та надії. 15 січня 1992 року, після здобуття Україною незалежності, твір Вербицького був офіційно прийнятий як Державний Гімн України. Слова гімну залишаються такими ж актуальними сьогодні, як і 160 років тому, надихаючи українців бути сильними перед обличчям викликів.

    Окрім своєї ролі у формуванні національної ідентичності України, Вербицький був новатором в українській музиці. Його композиції впроваджували елементи західноєвропейських музичних традицій, зберігаючи при цьому українські народні мотиви. Його духовна музика залишається невід'ємною частиною церковних богослужінь, а хорові та оркестрові твори продовжують виконувати і вивчати.

На вшанування пам'яті М. Вербицького встановлено численні пам'ятники, його ім'ям названо вулиці, а музика продовжує звучати в концертах та освітніх програмах. Спадщина Михайла Вербицького живе в кожній ноті гімну України, нагадуючи світові про силу і стійкість української нації.

    Для учнів 8-х класів КМЛ №3 було проведено захід – авторитет імені «Михайло Вербицький – творець пісенного символу української нації». Ведучі розповіли про історичний період, у який випало жити М. Вербицькому, окреслили основні віхи життєтворчості, охарактеризували о. Михайла як русина-галичанина.

 Учні також почули інформацію про те, як Михайло Вербицький створив музику до гімну «Ще не вмерла Україна». Для перегляду була представлена книжкова добірка «У пісні співає душа», яка містила довідкові видання з інформацією про життя та творчий доробок М. Вербицького.

    З метою поширення інформації про видатного композитора бібліотекарями було підготовано друковане видання «Михайло Вербицький – творець пісенного символу української нації».

    Щоб дізнатися більше про Михайла Вербицького, його творчість та історію гімну України, завітайте до нашої бібліотеки! Ми пропонуємо книги та публіцистичні матеріали, які досліджують його неоціненний внесок в українську культуру.

Шануймо та прославляймо цього видатного композитора, чия музика продовжує надихати покоління!

Мозаїка сучасної України крізь призму мистецтва

    Сучасне українське мистецтво відображає унікальність і багатство нашої культури, вбираючи в себе традиції та інновації. Це мистецтво не лише формує національну ідентичність, а й дарує світові нові ідеї, стилі та техніки. В рамках засідання юнацького клубу «Данко», який діє при центральній бібліотеці, був проведений арт-діалог «Мозаїка сучасної України крізь призму мистецтва» для учнів 10-го класу КМЛ №7. Підлітки мали можливість зануритись у світ трьох видів сучасного мистецтва, кожен з яких вражає своєю оригінальністю та глибиною.

    Серед найбільш цікавих тем, які обговорювали школярі, став Петриківський розпис. Вони поділилися своїми враженнями, згадуючи, як раніше стикалися з цим видом мистецтва на уроках малювання. Петриківський розпис - один з найяскравіших прикладів українського декоративного малярства, що став символом української культури. Виникнувши в селі Петриківка на Дніпропетровщині, він здобув визнання далеко за межами нашої країни, ставши частиною світової культурної спадщини.